Заключено два Меморандумы в молочной отрасли между Минагрополитики и катарской компании

Согласно отчету Всемирной организации здравоохранения животных (МЭБ), за прошедшую неделю в мире было выявлено 143 вспышки гриппа птицы.

Всего об очагах заболевания сообщили 13 стран.

Больше всего новых случаев на прошлой неделе было зафиксировано во Франции (73) и Южной Корее (33).

Вспышки птичьего гриппа регистрируются как среди поголовья домашней птицы, так и в дикой фауне. Так, в Индии болезнь обнаружена среди ворон. В Израиле заболели утки в Ботаническом саду города Акко. В Польше высокопатогенный грипп птицы был обнаружен в стае лебедей-шипунов.

Также на этой неделе об очаге заболевания сообщили в Швеции. Вирус обнаружили на птицефабрике вблизи населенного пункта Флисерид. В отчете властей Швеции, направленном к МЭБ, говорится о том, что от птичьего гриппа на предприятии погибло более пяти тысяч голов кур. Всего на птицефабрике содержат около миллиона голов птицы. Из-за вспышки все поголовье придется ликвидировать. Сейчас вокруг предприятия сформирована защитная зона (в радиусе трех километров) и зона наблюдения (10 километров).

Meat-Inform

Вопреки кризису и второй волне Covid-19, ситуация в мировой торговле молокопродуктами сейчас кардинально отличается от весенней, когда под влиянием паники фиксировались провалы объемов экспорта и обвалы цен.

Сейчас спрос на молочные продукты достаточно высок, цены растут. Жаль только, что этим ростом цен уже не могут надлежащим образом воспользоваться украинские экспортеры.

К середине осени предложение молока в Украине быстро падает, приближаясь к годовому сезонному минимуму. Особо ощутимое падение производства в категории домохозяйств. Этот процесс сопровождается сокращением выпуска сезонных и в то же время экспортоориентированных товаров.

Сложившаяся ситуация способствует возобновлению импорта молокопродуктов, и речь уже идет не о сыре и свежих молокопродуктах, которые активно закупались и в сезон большого молока, а о сырьевых позициях. Трейдеры активно просчитывают балансы на предмет возможного дефицита сливочного масла, сухого молока и даже сыворотки. Сделки сдерживает только падающий курс гривны.

В ближайшее время сырьевой дефицит усугубится. Прибыльность производства молока в большинстве сельхозпредприятий невысокая. По расчетам Инфагро, средняя операционная рентабельность по всем предприятиям составляет лишь 3%. По данным экспертов ФАО, условная прибыльность производства молока (УМИ) в сентябре оказалась самой низкой за последние 5 лет (в соответствующий месяц). В таких условиях аграрии будут стараться компенсировать свою недополученную прибыль за счет увеличения цен на молоко. Рассчитывать на уменьшение сырьевого дефицита в среднесрочной перспективе переработчикам не стоит.

Аграрии не спешат делать большие инвестиции в молочное направление, а государство не хочет или не может их стимулировать. В частности, в бюджете на следующий год заложены весьма скромные суммы поддержки сельхозпроизводителей (4 млрд. грн.). Профильное министерство еще предпринимает какие-то попытки увеличить поддержку в два раза до 8,4 млрд. грн, но вряд ли их старания будут успешными, с учетом запланированного огромного дефицита в бюджете 2021. В общем, молока в Украине будет мало и дешевым оно не будет.

Производителям поднимать дальше цены на свою продукцию соразмерно увеличению стоимости сырья крайне сложно. Мешает импорт, да и продажи в целом, после оживления в первой половине осени, в ближайшие недели скорее всего опять упадут. В связи с предполагаемым ужесточением карантина в стране, школьники и студенты уйдут на длительные каникулы, что несомненно повлияет на объемы и структуру реализации молочных продуктов.

Аналитики Инфагро предполагают, что вторая половина осени для украинских молочников будет весьма сложной.

ИНФАГРО

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

На этой неделе Владислава Магалецкая, глава Госпродпотребслужбы, встретилась с представителями Европейской Бизнес Ассоциации для обсуждения вопросов регулирования обращения ветеринарных препаратов. Кроме этого во время заседания речь шла об экспорте продукции животноводства из Украины, обновление технологий регулирования отрасли и вопросы здоровья животных.

«Была обсуждена ситуация с экспортом птицы. Было еще раз подчеркнута важность дальнейшего тесного сотрудничества с международными партнерами. Также были затронуты вопросы проведения исследований по Ку-лихорадке у крупного рогатого скота в Украине при поддержке бизнеса, разблокировка и свершения процедуры перерегистрации кокцидиостатиков и возможность отмены обязательности проведения теста на безвредность для иммунобиологических препаратов в Украине согласно практике ЕС и замены его на гарантийные письма от компаний-производителей вакцин. Особое внимание уделили теме диджитализации процессов регистрации ветеринарных лекарственных средств и получения согласования на ввоз образцов для проведения регистрационных исследований», - сообщили на портале Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.

Meat-Inform