Аграріям допоможуть зупинити деградацію українських ґрунтів

24-жовт-2018

Проект Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) має на меті допомогти українським аграріям зупинити деградацію українських ґрунтів. Про це поінформував спеціаліст FAO Олександр Журавель під час круглого столу Деградація грунтів та шляхи їх очищення.

«За останні років 100 українські чорноземи втратили половину свого гумусу — основного родючого компоненту. Відповідно, втрачається природна родючість грунту. Процеси як деградації, так і грунтотворення дуже тривалі, на даний момент стоїть завдання досягти рівня нульової деградації грунтів, зупинити цю деградацію», — сказав Журавель.

За його словами, перше і найважливіше питання — як визначити ступінь пошкодження грунту.

«Деградація — це процес, а як визначити, що було і що стало, якими мають бути індикатори. І цю систему потрібно ще організувати. Одне із завдань проекту — допомога у формуванні екологічного моніторингу», — сказав експерт FAO.

Журавель наголосив, що після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов’язання із зупинення деградації грунту і відновлення його родючості до 2030 року. А відповідні технології були розроблені і перевірені в світі вже кілька десятиліть тому.

«FAO виділяє таке поняття, як грунтозберігаючі технології. Воно передбачає три основні принципи. Перший — це біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур повинна бути бобова. Другий — земля повинна бути постійно під покривом культур, або під вегетуючими культурами, або під рештками рослин. І третій принцип — мінімально можливе втручання, або мінімальна обробка грунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалась, а покращувалась. А все інше зробить матінка-природа», — сказав фахівець FAO.

Він акцентував, що одна із глобальних цілей, яка стоїть перед FAO, — подолання голоду в світі до 2020 року.

За інформацією FAO, площа деградованих або непродуктивних сільськогосподарських земель в Україні перевищує 6,5 млн гектарів, або понад 20% сільськогосподарських угідь. Через ерозію втрачається від 300 до 600 млн тонн грунту. Залежно від рівня деградації врожайність культур може зменшуватися на 50%, тож втрати виробництва оцінюються у понад 20 млн грн на рік.

agropolit

Більше новин
Для отримання відшкодування за завдані збитки, аграрії мають виконати «домашнє завдання» з їх фіксації
07-лист-2022

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
Український агросектор додатково потребує 80-90 млрд грн для фінансування осінніх польових робіт, інакше робота зупиниться – Андрій Дикун
19-лип-2022

Для подальшого проведення осінньо-польових робіт український агросектор додатково потребує 80−90 млрд гривень фінансування з боку держави. Ці кошти необхідні для завершення збиральної кампанії та старту осінньої посівної кампанії.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

«Завдання держави — знайти ці кошти, щоб агросектор не зупинив свою роботу. Завдання аграріїв — зберегти урожай», — сказав він.

За його словами, держава може підтримати аграріїв різними інструментами: провести державні інтервенції та викупити частину врожаю чи допомогти із зберіганням зерна.

«30 років наша країна вивозила свій врожай через порти. Порти сьогодні заблоковані. Так, тривають перемовини в Туреччині щодо розблокування морських шляхів, є певні результати, але слово росіян нічого не варте. Довіряти не можна. На сьогоднішній день близько 20 млн тонн минулорічного зерна лежить на складах. Це створює низку проблем: у аграріїв немає грошей, бо не реалізований врожай, через це немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», — зазначив Андрій Дикун.

Уже сьогодні можна сказати, що врожай цього року буде вдвічі меншим, ніж у 2021 році.

«У цьому році ми очікуємо, що зберемо близько 50 млн тонн зерна. Так, продовольством Україна буде забезпечена, але цей обсяг буде чекати на реалізацію. В минулому році агросектор дав 17% ВВП країни. В цьому році, з огляду на те, що металургійна галузь майже знищена, аграрії стають головними наповнювачами бюджету. Але аграріям важко працювати, особливо тим, хто господарює біля фронту. Багато земель окуповано, а по прилеглих територіях постійно гатять із артилерії, тому робота припиняється. З тих областей, з яких окупанти пішли, багато хто з аграріїв не сіяли через те, що залишились заміновані поля, втрачено техніку та обладнання. Масштаби збитків для агросектору великі і вони досі не підраховані», — наголосив Андрій Дикун.

Та додав, що для нормальної роботи агросектору потрібна стабільність та можливість продавати продукцію. Агроспільнота сподівається, що держава знайде гроші для підтримки фермерів. Далі потрібно перемагати ворога та розблоковувати порти, додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

Детальніше
Втрати малого та середнього бізнесу з початку війни оцінюються в $80 мільярдів
28-бер-2022

Загальні прямі втрати малого та середнього бізнесу за чотири тижні війни оцінюються в $80 мільярдів. А їх оцінка скорочення ВВП України у 2022 внаслідок зниження ділової активності — 21%.

Про це йдеться у опитуванні Advanter Group спільно з діловими клубами України та Центром економічного відновлення, передає epravda.com.ua.

«Лише 17% підприємців сподіваються принаймні зберегти обсяги продажів по відношенню до 2021 року. Натомість 34% не бачать можливості мати суттєві обсяги діяльності в цьому році», — йдеться в повідомленні.

Які стратегічні рішення вже реалізує бізнес:

  • запуск нових продуктів або бізнесів — 37,1%,
  • пошук нових експортних можливостей — 32,9%,
  • об'єднання з іншими підприємствами — 22,5%,
  • адаптація виробництва і сервісів під поточні потреби держави і суспільства — 54,5%,
  • орієнтація на державні закупівлі — 10,8%,
  • заморожування діяльності — 27,7%.

«Основними потребами бізнесу залишається доступ до фінансів. Також критичним є збереження ключових співробітників для функціонування бізнесу», — підкреслили експерти.

milkua.info

Детальніше
Упав експорт продукції з доданою вартістю
29-січ-2019

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини у 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Натомість експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB мають надію, що ситуація зміниться на краще вже у 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані закордоном позиції, а це зокрема:

- соняшникова олія;

- м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

- цукор (буряковий);

- вироби з шоколаду;

- хлібобулочні вироби.

Цьогоріч список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед та соєва олія, кажуть в UFEB.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою і високою доданою вартістю - як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“iPhone складається з більш ніж 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. - їх здобувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпуса, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна "яблука", яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, - зазначає видання.

Тож, і виходить, що поки Україна поставляє сировину – заробляють на ній всі інші

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок