За тиждень у світі зафіксовано 309 спалахів захворювань тварин

Регіональна розбіжність закупівельних цін на ринку свиней забійних кондицій повернулася. Так, в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» відзначають, що дисбаланс попиту та пропозиції свинини в різних частинах країни знову «розвів» ціни по регіональних коридорах.

На відміну від цінового розгалуження на початку весни, спровокованого збільшенням концентрації населення в Західних областях, цього разу таку тенденцію «запустив» Схід. Зокрема, зменшення пропозиції промислової свинини підштовхнуло ціни до найвищого коридору цін закупівлі — 53,5-56 грн/кг. У Центрі та на Заході також спостерігалася підвищена заготівельна активність, зокрема лунали позачергові запити на додаткові товарні партії. Тож ціни закупівлі додали 1-3 грн/кг і в цих регіонах, проте зупинилися на дещо нижчих позначках — 52-54 грн/кг та 53-55 грн/кг, відповідно. Середньоринкова позначка цього тижня зупинилася на рівні 53 грн/кг, що на 5,5% вище ніж попереднього  тижня.

Хоча наразі більшість операторів реалізує стандартні товарні обсяги, свинарі відзначають, що тварини довше набирають стандартну забійну масу. Тож випадки, коли на забій спрямовують менші партії товарних тварин або їх маса менша за звичну кондицію, непоодинокі. Оператори також відзначають, що наразі на ринок починають виходити партії тварин, відгодівля яких розпочиналася у перші тижні війни, тож, найімовірніше, і надалі середня забійна маса тварин буде нижчою ніж зазвичай, що обмежуватиме пропозицію.

Асоціація «Свинарі України» 

Незважаючи на превентивні заходи, в Європі, Африці і Азії продовжує поширюватися африканська чума свиней, яка вбиває кабанів і домашніх свиней.

Експерти відзначають, що це захворювання несе в собі не тільки біологічну, але також продовольчу і економічну загрозу. При виявленні випадків африканської свинячої чуми в країні автоматично вводиться заборона на експорт свинини за кордон. Для Іспанії поява вірусу може вилитися у вагомі втрати. На світовому рівні вона займає четверте місце за обсягами виробництва продуктів зі свинини, поступаючись лише Китаю, США та Німеччині. До того ж в межах тваринницького сектора, свинарство приносить найбільший дохід — близько 15 млрд євро. До того ж, за оцінками фахівців, в Іспанії найбільші свиноферми, поголів'я яких становить в середньому 1170 свиней.

Прийняті в країні заходи «біологічної безпеки» грунтуються на тому, щоб виключити можливі контакти домашніх свиней з зараженими продуктами і тваринами.

У січні в Іспанії набув чинності королівський декрет, який регулює діяльність свиноферм. Головне нововведення полягає в тому, що заходи, які раніше носили рекомендаційний характер, зараз стали обов'язковими. Так, наприклад, посилюються вимоги до гігієни та робочого одягу. Також обов'язковою вимогою є наявність санітарної зони і пристроїв для дезінфекції транспортних засобів.

Наразі в Європі вірус активний в Бельгії, Угорщині, Болгарії, Латвії, Молдові, Польщі, Румунії та Україні.

PigUA.info за матеріалами noticia.ru

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.

Активна фаза сільськогосподарських робіт в Україні розпочнеться найближчими тижнями, при цьому через продовження бойових дій на території країни Мінагрополітики змінить агротехнологічні карти посівів. Про це 17 березня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомив Укрінформ.

Зокрема, за його словами, буде зменшено обсяги сівби соняшника та водночас збільшено посіви пшениці ярої й озимої.

«Наразі пріоритетними культурами є ті, які внаслідок переробки стають продовольством. Все, що пов’язано з крупами, з хлібобулочними виробами, що дає можливість годувати худобу, буде нашим пріоритетом», - сказав міністр.

Також Р. Лещенко зауважив, стан озимих посівів в Україні на даний час у цілому залишається добрим.

«Виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, озимі по всій країні знаходяться у дуже доброму стані. Вегетація триває, температурний режим стабілізується», - зазначив він.

Укрінформ