За час війни 5 молочних підприємств отримали право експорту до ЄС

У березні 2018 року з України було експортовано понад мільйон тонн пшениці, що на 5% менше показника цього ж місяця минулого року (1,05 млн тонн)

Про це інформують аналітики УкрАгроКонсалт .

За підсумками дев'яти місяців поточного сезону українські експортери поставили на зовнішні ринки 14,2 млн тонн пшениці, що на 3% менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року (14,6 млн тонн).

Основними регіонами збуту української пшениці в поточному сезоні є Південно-Східна і Південна Азія за рахунок нарощування поставок в Індонезію, Бангладеш і на Філіппіни, а також в Південну Корею, Таїланд і Індію. Сумарно частка цих регіонів виросла до 45% в структурі експорту пшениці з України в липні-березні 2017/18 МР (6,3 млн тонн).

Частка африканських країн в березні поточного сезону зросла до 29% (4,2 млн тонн) завдяки стабільному експорту пшениці в Єгипет, а також збільшення поставок в Туніс, Мавританію, ПАР, Нігерію, Сенегал та інші.

Крім цього, в 2017/18 МР українські експортери істотно наростили поставки пшениці на ринок Євросоюзу. У поточному сезоні частка країн ЄС досягла 11% проти 6,5% в 2016/17 МР. Варто відзначити, що поточні поставки пшениці з України в ЄС вже на 45% перевищили експорт за весь минулий сезон і склали 1,6 млн тонн.

Нагадаємо, втрати озимих цьогоріч є найнижчими за всю історію незалежності України.

agravery

У перший тиждень травня консолідація цін на ринку свинини продовжилася. Про подальше зближення регіональних діапазонів цін закупівлі свідчать результати щотижневого моніторингу закупівельних цін аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Останні торги квітня, як і попередні, для більшості виробників свинини завершилися досить швидко. Так, активність з боку заготівельників дозволила більшості «розписати» майже усі товарні партії ще до обіду. При цьому, близько половини операторів переглянули ціну реалізації на 0,5-1,5 грн/кг у бік підвищення. Не дивлячись на позитивне коливання цін, регіональні діапазони цін змінилися незначно: нижній поріг цін в Центрі та на Сході піднявся на півгривні, так само змінилася максимальна цінова позначка в Західних областях. Тож хоча подекуди на Півдні та Заході зустрічалися і вищі ціни, у більшості випадків ціна реалізації «вписалася» 48-51 грн/кг.

Хоча більшість постачальників живця вже повернулися до стандартних тижневих обсягів реалізації, близько чверті виробників виходять на ринок з меншою пропозицією. У свою чергу представники м’ясопереробки відзначають меншу забійну масу тварин, що зменшує «вихід» м’яса від закупівлі сталих за кількістю товарних партій.

Щодо цінової динаміки, оператори ринку наразі не мають одностайних прогнозів. Так, переробники відзначають погіршення реалізації на 10-30% після завершення Великодніх свят. З іншого боку, це дещо врівноважує обмеженішу пропозицію свинини. Хоча переробники мають сумніви щодо повноцінного пікнікового сезону цього року, проте частина з них вважає, що потепління та можливість влаштувати «домашнє барбекю» зможе підтримати попит на свинину.

Асоціація «Свинарі України» 

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

В умовах поширення африканської чуми свиней для свиногосподарств першочерговості набуває питання біозахисту. Великі підприємства інвестують мільйони в захист від АЧС. Крім дезінфекцій, контролю кормів та пропускного режиму на фермах є ще кілька важливих аспектів, які слід врахувати.

На думку директорки ТОВ «Зоотехнологія» Юлії Жельніо, перш за все треба звернути увагу на інформування та навчання персоналу.

«Біобезпека дорога. Максимальний бюджет на заходи біобезпеки — було виділено 2,5 млн грн. Наразі в нас до 2021-го року розроблений план щодо біобезпеки і ми працюємо у цьому напрямку, щороку традиційно закладаємо в бюджеті деяку суму. В першу чергу, кошти направляємо на навчання працівників, на контроль та покращення умов у санпропускнику, щоб у працівників було бажання його пройти», – говорить пані Жельніо.

Підприємство ФГ «Пан Продукт» у 2019 році вже виділило 3 млн гривень на запровадження заходів біобезпеки. Утім у господарстві залишились «слабкі місця», говорить директорка Мирослава Чайківська.

«Великий ризик у нас є при завезенні поросят і це питання ми зараз опрацьовуємо. Незабаром мають приїхати фахівці, які нам допоможуть розв’язати цю проблему», – зазначила пані Чайківська.

Meat-Inform