Щодо випадків АЧС у Вінницькій та Миколаївській областях

Бетаїн - широко використовувана кормова добавка в птахівництві в основному через її здатність знижувати тепловий стрес. Нове дослідження Единбурзького університету розкрило, що ця речовина при включенні його в раціон курей-несучок також сприяє зміцненню міцності кістяка.

Переломи кісток та інші форми ушкоджень скелета є серйозною проблемою для курей-несучок. Переломи зазвичай пов'язані з прогресуючим остеопорозом через фізіологічні зміни, що відбуваються на початку репродуктивної діяльності. В рамках проведеного дослідження у курей, яким згодовували бетаїн, концентрація гомоцистеїну була нижче, ніж у курей, які не отримували бетаїн. Кури з більш високими концентраціями гомоцистеїну в плазмі мали нижчу міцність кісток. Це було видно, зокрема, по міцності на розрив великогомілкової і плечової кісток, а також по щільності великогомілкової кістки, яка була вище у курей, які отримували бетаїн.

За матеріалами All About Feed

Наступного року Кабмін пропонує виділити на протиепізоотичні заходи 687 млн грн. Це навіть більше, ніж розрахувала Держпродспоживслужба, яка порахувала, що їй необхідно 680 млн грн, повідомляє прес-служба Аgravery.com. За даними відомства, гроші будуть направленні на профілактику та діагностику сказу, африканської чуми свиней (АЧС), туберкульозу, лейкозу ВРХ, сибірки, ящура, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, сальмонельозу.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, основну загрозу сьогодні для тваринництва несе африканська чума свиней, яка набула рекордних масштабів — 109 випадків з початку року. Станом на перше вересня в Україні зафіксували 19 неблагополучних пунктів щодо лейкозу, з початку року зареєстрували 660 неблагополучних пунктів щодо сказу, з них залишилось 222. Крім того, виявили один випадок сибірки та 5 випадків грипу птиці.

АЧС досі на свободі

Саме АЧС, за словами консультанта ФАО Андрія Панкратова, стала причиною того, що свинарі вирізали 2% свиней. Загалом же, за інформацією Держстату поголів’я в Україні за рік зменшилося майже на 10%, до 8,6 млн. За вісім місяців поточного року з таким діагнозом знищили 26,5 тис. голів. Останній випадок у вересні стався на фермі «Пелехів-Агро» на Полтавщині, де знищили більше 5 тис. свиней. А з моменту розповсюдження хвороби, з 2014 року, було вирізано саме через захворювання ще 130 тис. свиней. Також хвороба впливає на експорт продукції свинарства. За даними аналітичного відділу Асоціації свинарів України, минулого року від української свинини та продуктів з неї відмовилися сусідні Білорусь, Вірменія, Молдова та Румунія. Зазначається, що заборона імпорту свинини українського походження через АЧС не дозволила збільшити дохід від експорту у січні-липні 2017 щонайменше на $5 млн. Загалом експорт свинини приніс $8,3 млн.

«В першу чергу гроші мають бути направленні на моніторингові дослідження, необхідність збільшення яких вже закладена у законі № 0906 „Про безпечність та якість продуктів харчування“», — вказав голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк. Крім того, за словами Владислава Ханаєва, фахівця з ветеринарних питань компанії «Берінгер Інгельхайм», потрібно виділяти гроші в першу чергу на повернення коштів за вилучених тварин, на утилізацію та дизенфіканти. «Спалення свиней має відбуватися за державний рахунок та фахівцями Держветфітослужби, проте виділених цього року коштів не вистачає. Тому якщо на підприємство потрапляє АЧС, то воно за свій рахунок проводить всі потрібні заходи. Я дуже сумніваюсь, що негативна ситуація із поверненням коштів за вилучення зміниться. Краще б направили всі зусилля на локалізацію хвороби і її знищення», — вважає він.

У той же час Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, зауважує, що в 2017 році більш-менш працює система виплат за вилучених свиней, але теж з огляду на те, що частина лягає на обласні бюджети. Хоча все ж існує проблема з ліквідацією спалахів на підприємствах. Наприклад останні випадки на Західній Україні намагаються гасити без нормальної техніки та дезинфікантів, тому підприємства купують все за власний рахунок.

Сказ, сибірка, нодулярний дерматит ВРХ: на що ще варто виділити гроші?

Минулого року в Україні боялися занесення нодулярного дерматиту ВРХ. Проте жодного випадку на території України не було, а вакцинацію в буферній зоні так і не провели. У той же час Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з’являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

Не варто також забувати про те, що в липні цього року на Сумщині було виявлено трупи двох овець, заражених сибіркою. За інформацією Держпродспоживслужби, було проведено щеплення всього сприйнятливого поголів’я тварин у загрозливій щодо сибірки зоні. Ігор Присяжнюк констатує, що спалахи сибірки в нашій країні зустрічаються майже щороку. Причиною служать скотомогильники, адже за всіма правилами про загибель худоби фермер повинен повідомляти у місцеве відділення Держпродспоживслужби. Хоча сибірка не здатна швидко поширюватись як африканська чума свиней або ящур, вона є досить небезпечною, оскільки вражає і людей. Вірогідність зараження існує лише при прямому контакті.

Ольга Наметченюк, регіональний менеджер компанії DK VET, яка займається постачанням ветеринарних препаратів вважає, що варто було б ще звернути увагу на сказ. За нього мало говорять і він не включений до обов’язкової вакцинації, хоча ситуація зі сказом в Україні не менш загрозлива. За її словами, раніше була пеоральна вакцина, яку розкидали по лісах для лисиць, вовків, кабанів, їжаків, крис, які переносять сказ. Зараз цього немає і в дикому світі сказ набув великих масштабів. На вакцинацію лейкозу, бруцельозу, сибірки гроші виділялися завжди. Окремо Наметченюк виокремлює туберкулінізацію, оскільки вважає, що в інструкцію варто було б внести зміни. «Якщо виявляється реагуючі на туберкулін хвороби, то все-таки ввела б, щоб туберкунілізація була з алергеном атипових бактерій, щоб не вирізати все стадо реагуючих тварин», — говорить вона.

pigua.info

28 липня 2020 року віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. 

«Наступного року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є найбільшою Угодою ЄС з третьою країною. Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила нам доступ до найбільшого ринку на європейському континенті, і наразі ЄС — це основний торговельний партнер України та найбільший інвестор в українську економіку. Сьогодні на ЄС припадає близько 42% товарообігу», — наголосила Ольга Стефанішина.

Ольга Стефанішина додала, що мета цього діалогу — дати старт процесу поглиблених консультацій з українською бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.

«Позиція уряду України має базуватися на очікуваннях та потребах українського бізнесу, національного виробника, — заявила Ольга Стефанішина. — Вперше бізнес-гравці мають можливість свідомо та прозоро оцінити ефективність роботи зони вільної торгівлі з ЄС, визначити наявні бар'єри у торгівлі, відстояти свої інтереси та примножити свої можливості».

Віце-прем'єр-міністр нагадала, що положення Угоди розроблялися ще у 2010 році, за 10 років змінилися стандарти та запити як в Європейському Союзі, так і в Україні, зокрема в торгівлі, тож вони потребують інших підходів. Тому оновлення Угоди про асоціацію, зокрема модернізація торговельної частини угоди, — це необхідність та рушій поглиблення європейської інтеграції України.

В агрохолдингу МХП, який є одним з лідерів агросектору України, вітають ініціативу Ольги Стефанишин щодо проведення ряду консультацій з бізнесом в рамках поновлення Угоди про асоціацію з ЄС.

«МХП наголошує, що державна підтримка українських виробників на зовнішніх ринках є запорукою сталого розвитку не тільки аграрного сектора України, а й національної економіки загалом. Ми переконані, що український бізнес має всі передумови для якісного та масштабного представлення на зовнішніх ринках, зокрема, на європейському. Ми вітаємо ініціативи Уряду та наголошуємо, що сила — в єдності та командній грі. Сподіваємося на конструктивну взаємодію органів державної влади та бізнесу задля розвитку та успіху України», — наголосила Ірина Ванникова.

agropolit.com

Адаптація українського законодавства до норм ЄС, зокрема, у фітосанітарній галузі, дасть змогу нашій державі стати конкурентною не лише на ринку ЄС, але і у всьому світі. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа 22 травня під час семінару «Імплементація законодавства Європейського Союзу до національного законодавства щодо проведення фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, які ввозяться на територію України».

Даний захід відбувся в рамках Європейського інструменту інституціональної розбудови TAIEX. Участь у семінарі взяли фахівці Держпродспоживслужби з усіх регіонів України, які залучені до розробки змін до вітчизняного законодавства у галузі фітосанітарії.

У семінарі взяли участь експерти національних організацій Європейського Союзу, які уповноважені здійснювати фітосанітарний контроль імпортних вантажів: Крістіна Романова (Латвія), Яцек Жандарскій (Республіка Польща) та Хуго Мас (Іспанія). Вони поділилися досвідом із українськими колегами щодо виявлення карантинних організмів в імпортних вантажах.

Голова Держпродспоживслужби подякував Європейському Союзу за допомогу в адаптації українського законодавства до норм ЄС та навчання для українських фахівців з метою отримання бази для розробки ряду змін до вітчизняного законодавства у фітосанітарній сфері. Володимир Лапа відзначив, що процес гармонізації вітчизняної законодавчої бази до вимог Євросоюзу є нелегким процесом, але Держпродспоживслужба має високий кадровий потенціал для роботи щодо розробки проектів таких змін як у фітосанітарній галузі, так і в ветеринарії і захисту прав споживачів.

Директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Андрій Челомбітко наголосив на важливості постійного підвищення компетенції українських фітосанітарних інспекторів та необхідності активного вивчення кращого європейського досвіду. Він звернув увагу, що українські фітосанітарні інспектори постійно вивчають кращі європейські практики та жваво беруть участь в розробці змін до вітчизняного законодавства з метою адаптації української нормативно-правової бази до європейських норм.

Метою семінару стало ознайомлення із законодавством ЄС щодо проведення фітосанітарних процедур до імпортних вантажів на державному кордоні та у митницях призначення.

Учасники розглянули питання особливостей здійснення фітосанітарного контролю імпортних вантажів з урахуванням вимог Регламентів (ЄС) 2016/2031 та 2017/625, проведення фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів, поводження з вантажами, які не відповідають фітосанітарним заходам та застосування в таких випадках штрафних санкцій до суб'єктів господарювання, фітосанітарного контролю рослин та рослинних продуктів у ручній поклажі та поштових відправленнях, системи навчання державних фітосанітарних інспекторів, які здійснюють фітосанітарний контроль імпортних вантажів.

minagro