Україна проводитиме консультації з бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Зміна клімату є однією з причин того, що мікотоксини стають дедалі більшою проблемою для комбікормової галузі у всьому світі. Очікується, що така тенденція збережеться або навіть дещо прискориться протягом п'яти років.

Згідно з щорічним оглядом Cargill, у рамках 7 із 10 досліджень, проведених минулого року, кормові компоненти були забруднені мікотоксинами. Обнадіює лише те, що порогові значення були перевищені лише у 35% зразках, і, таким чином, виявлені мікотоксини не завжди несли із собою небезпеку для тваринництва.

В рамках торішнього дослідження було проаналізовано понад 328 тис. зразків, що надійшли з більш ніж 150 комбікормових заводів та ферм із 54 країн. Більшість із них припадало на кукурудзу (212254), зернові (85478) та олійні (27602) культури, а також на інші види сировини (3632). Було виявлено, що 72% зразків були забруднені, принаймні, одним мікотоксином, і це дає підстави говорити сьогодні швидше про присутність мікотоксинів у комбікормах, ніж про їх відсутність.

За матеріалами All About Feed

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

Основним пріоритетом державної підтримки аграріїв у наступному році буде відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я. Про це розповів Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

«На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму. Пріоритетом для нас стане відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів'я», — зазначив міністр.

За його словами, міністерство також буде пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Ще одним новим напрямком буде підтримка нішевих культур. «Нам гранично важливо створити інструменти, при яких будемо експортувати не тільки зернові, але продукцію з доданою вартістю в значних обсягах. Така конвертація вигідна для аграріїв і всієї країни», — вважає пан Петрашко.

Нагадаємо, нещодавно в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України презентували концепцію державної підтримки АПК на 2021/23 роки за ключовими напрямами. Програма з підтримки тваринництва, зокрема, передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів'я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки.

agravery.com

Україна посідає 22-ге місце у рейтингу світових виробників молока і має всі шанси наростити свою частку в структурі світового експорту через прогнозований дефіцит сировини.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока, посилаючись на дані IFCN.

«Очікується, що сьогоднішні найбільші регіони-експортери зможуть до 2040 року збільшити поставки молока лише на 36 млн т, за потреби до 45 млн т. Тобто прогнозований дефіцит молока становитиме 9 млн. т, який потрібно буде закрити. Саме ці глобальні потреби світового молочного ринку можуть забезпечити Україні значно вищий рівень експортної спроможності, а українським виробникам отримати можливість наростити експорт», — зауважили аналітики АВМ.

Нині Україна має третє місце у світі за експортом казеїну, п’яте ― за експортом масла, восьме ― сухого збираного молока. Також Україна ― це другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

«Попри прогнозований дефіцит, на глобальному ринку світове виробництво молока зростатиме. Так, до 2040 року воно становитиме 1282 млн т, що на 45% більше порівняно з 2018 роком. Водночас кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль гратиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. Надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т на рік», — прогнозують у профільній асоціації.

Як зазначається в повідомленні, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі, надходитиме на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання становитиме 2,6%. Разом із тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки збільшаться на 17%.

За даними аналітиків IFCN, світове споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

milkua.info