Добавки з бетаїном в комбікормах дозволяють зміцнювати кістяк у курей-несучок

Згідно з дослідженням Advanter Group (11-13.03.2022) повністю припинили діяльність 54% по всій країні. Майже зупинили свою діяльність 25%. Про це повідомляє генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач на своїй сторінці у Facebook.

«21% підприємств провели релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в процесі релокації), водночас 31% не встигли її провести. Середні прямі втрати одного підприємства за два тижні війни – 1,5 млн грн» - уточнює Андрій Длігач.

Представники провідних бізнес-спільнот України, звернулись до керівництва країни із проханням про термінову допомогу у відновленні ділової активності в Україні.

«Відповідаючи на заклик держави і керуючись нашими переконаннями, ми прагнемо відновити діяльність підприємств, сплачувати податки й надавати робочі місця.

Перші тижні нашим пріоритетом була організація допомоги Збройним силам України, у тому числі Територіальній обороні, та вирішення гуманітарних питань. Була проведена релокація деяких підприємств», - йдеться у зверненні.

Виходячи з державних пріоритетів воєнного часу, а також домовленостей, досягнутих на zoom-зустрічі (9.03.2022) представників влади (Верховної Ради, Офісу президента, Кабінету міністрів) і бізнесу, звертаємось до вас із наступними пропозиціями.

1. Невідкладно лібералізувати податкову систему України у частині податків на працю, ухвалення введення податку на виведений капітал та фіскалізації виключно ризикових активів.
2. Лібералізувати трудові відносини (законопроєкт 5371). Визначити офіційний порядок бронювання ключових співробітників підприємств від призову для збереження можливості функціонування підприємств.
3. Невідкладно прийняти законопроєкти №5688 і №5689 в цілому, що дозволить терміново провести релокацію виробничих підприємств на Західну Україну та відновити робочі місця.
4. Забезпечити доступ до кредитних ресурсів — розширити програму безвідсоткового кредитування бізнесу на період військового стану. На поточний момент банки фактично припинили кредитування бізнесу, що унеможливлює переміщення та перезапуск.
5. Вирішити питання автомобільної логістики в експорті й імпорті, надати можливість і українським, і іноземним перевізникам використовувати українських водіїв в міжнародних перевезеннях.
6. Розширити перелік дозволених критичних позицій імпорту для функціонування вітчизняних виробничих підприємств, включивши туди необхідні для виробництва інгредієнти та компоненти, а також промислове обладнання для відновлення виробничих процесів.
7. Забезпечити безперебійність і швидкість товарної логістики всередині України, зокрема врегулювати перевірки вантажівок на блок-постах територіальної оборони.

agroportal.ua

Пандемія коронавірусу COVID-19 спричинила суттєві зміни в соціальному житті й бізнесі. До нових реалій мають пристосуватися й галузі сільського господарства, зокрема, свинарство. Коледж ветеринарної медицини та Школа громадської охорони здоров’я при Університеті Міннесоти, США, розробила кілька рекомендацій для роботи на свинофермах під час пандемії.

За словами американських дослідників, є кілька заходів, яких варто дотримуватися, поки не буде розроблено вакцину від коронавірусу. По-перше, варто дотримуватися основних протоколів біобезпеки. Працівники підприємства, що погано себе почувають, не мають виходити на роботу. Усі зайняті на свинофермах та переробних підприємствах мають мити руки, носити змінний одяг. Усі контактні поверхні мають регулярно дезінфікуватись.

По-друге, варто дотримуватись рекомендацій щодо соціального дистанціювання. Зокрема, потрібно звести кількість працівників, які одночасно перебувають на підприємстві, до мінімуму. Робітники мають дотримуватися дистанції 1,5 метра. Офісних працівників варто перевести на дистанційну роботу. Також рекомендується організувати централізоване підвезення робітників на ферму. Ще варто обмежити взаємодію з людьми поза роботою.

Хоча немає ніяких зареєстрованих випадків COVID-19 у свиней, за словами американських ветеринарів, віруси можуть бути непередбачуваними. Іншими словами, свині теж потребують захисту, і з цієї причини хворих працівників не слід допускати до роботи з тваринами.

Meat-Inform

Бездумне скасування ветеринарного свідоцтва (так звана форма № 2) призвела до втрати такого інструменту як можливість простежити переміщення продукції тваринного походження. 

Про це пише оглядач Володимир Чопенко, у своїй статті для DT.UA.

Автор вказує, що коли аграрний міністр Олексій Павленко скасував карантинні та ветеринарні сертифікати, він, очевидно, не зовсім розумів, що цим самим «підіграє» африканській чумі свиней.

Так, ветеринарне свідоцтво супроводжувало продукцію тваринного походження до пункту призначення із зазначеними в документі ідентифікаційним номером, серією і номером паспорта, номером ветеринарної картки тварини, від якої отримано продукцію. У ньому підтверджувався ветеринарно-санітарний стан товару і благополуччя місцевості, звідки він походить.

За ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території чи в конкретному свинарнику, карантину через ту ж таки АЧС ветеринарна служба такий дозвіл, зрозуміло, не видавала. Це стосувалось і транспортування фуражного зерна як переносника інфекції.

«Після спрощенства кілька промислових свиновідгодівельних комплексів 2016 року здійснили бездокументне перевезення поголів’я на м’ясопереробні підприємства України. Поголів’я, зараженого „африканкою“! Найголовніше, керівництво комплексів знало про біду і потайки збувало інфікованих свиней, аби спекатися проблеми на своїх територіях. Це був усвідомлений злочин! Невдовзі в цих областях оголосили карантин», — констатує автор.

pigua.info

У 2020 році у битві за міжнародний ринок курятини зійдуться Бразилія, США, Таїланд та ЄС. Цей список може доповнити Україна, за умови належної підтримки вітчизняних виробників з боку держави. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса, передає УНН.

За його словами, світове виробництво курятини наступного року сягне 103 млн тонн, а це на 8% більше, ніж 2018 року.

Одним з найбільших споживачів буде Китай. Країна потерпає від африканської чуми свиней (АЧС), що спонукає її впроваджувати нові технології у птахівництві.

«Виробництво м'яса птиці у Китаї має зрости найближчими роками на 35% — до 15,8 млн т. Поки ж, китайські імпортери вже запланували плюс 1 млн т курятини на наступні роки», - пише експерт.

Найбільшими виробниками курятини вважаються Америка та Бразилія. Та епіцентром боротьби за міжнародний ринок наступного року стануть азіатські країни, пише Ліссітса.

«Тут боротимуться Бразилія, США, Таїланд та ЄС. Останній планує експортувати 1,6 млн т», - додає він.

Україна також може доповнити перелік глобальних гравців на цьому ринку, переконаний директор УКАБ.

«Але тут справа не лише за самими виробниками, має втрутитися держава, допомагаючи зайти на ці скажені ринки, які розвиваються такими шаленими темпами», - констатує він.

Джерело: УНН