Щодо випадку АЧС в Полтавській області

За нормалізації ситуації на енергетичному ринку України й припинення відключення електроенергії виробники курячих яєць почнуть потроху нарощувати потужності виробництва.

Про це повідомив директор філії «Броварська» ПНВК «Інтербізнес» Володимир Пономаренко, пише журнал «Наше птахівництво».

Він зазначає, що останні декілька років виробники курячого яйця працювали з мінімальною маржинальністю, на межі рентабельності, і не мали змоги суттєво розширятися з власних обігових коштів. Виняток — компанії, що брали кошти з суміжних бізнесів, наприклад, рослинництва, або залучали зовнішні інвестиції. Нині ситуація ще погіршилася, і можливості залучати кошти з рослинництва теж немає.

Володимир Пономаренко додає, що на події в Україні відреагував світовий ринок курячого яйця.

«Мабуть, ніхто до кінця не усвідомлював, яка насправді велика роль України на світовому аграрному ринку. Низка країн недоотримали значної частини наших недорогих зернових культур. Відповідно там також зросла вартість курячого яйця», — розповідає експерт.

За його словами, експорту курячого яйця зараз дуже мало — основна логістика була вибудувана через порти. Нині, коли немає такої можливості, доставляти яйце за кордон наземним транспортом дорого й невигідно.

«Та треба розуміти, що після закінчення війни, коли у рослинницьких компаній буде змога експортувати зернову сировину через порти, вартість комбікормів для птиці на внутрішньому ринку також зросте», — підкреслив Володимир Пономаренко.

Поки ситуація на ринку така, що ціна на куряче яйце в Україні має стабілізуватись і зупинитися на рівні 45-60 грн за десяток, резюмував він.

agroportal.ua

Ріст закупівельних цін на фуражну кукурудзу склав понад 65%, фуражну пшеницю — 57%, соняшниковий шрот — 39%, соєвий шрот — 42%.

Про це  AgroPoral.ua  повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, порівнюючи цінові тренди закупівлі основних зернових культур у жовтні цього та минулого року.

За його словами, зважаючи на те, що в структурі собівартості продукції птахівництва комбікорми у середньому займають 65-70%, ріст собівартості виробництва через подорожчання кормів уже призвів до збитковості виробництва м’яса птиці (-12%) та яєць (-17%).

«Хоча ціни на продукцію птахівництва фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка була і залишається низькою, без суттєвого зменшення вартості зернових найближчим часом птахівники змушені будуть підвищувати відпускні ціни для компенсації збитків», — стверджує Сергій Карпенко.

AgroPoral.ua

Мінагрополітики представило Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики комплексні зміни до низки законів щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Депутати підтримали пропозицію винести цю ініціативу на розгляд Верховної Ради.

Мета вказаних змін — покращити умови для виробництва та обігу безпечних і якісних харчових продуктів та кормів для тварин, вдосконалити систему забезпечення благополуччя тварин. Для цього необхідно буде внести зміни до 11 Законів України, які регулюють ці сфери.

Запропоновані зміни матимуть позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави, а саме:

• для суб'єктів господарювання — узгодження інтересів бізнесу та держави, спрощення умов ведення бізнесу для відповідних виробників харчових продуктів без підвищення ризиків для споживачів харчових продуктів;
• для держави — підвищення результативності державного контролю за виконанням вимог законодавства;
• для споживачів — зменшення ризиків, пов’язаних з виробництвом та обігом небезпечних харчових продуктів/кормів.

Комплексний підхід удосконаленого регулювання в цих сферах, також дозволить виконати міжнародні зобов’язання України, передбачені Угодою про Асоціацію, та продовжити процес створення в Україні спільних (єдиних) з країнами-членами ЄС правил функціонування ринку харчових продуктів та благополуччя тварин, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а також загалом покращити інвестиційну привабливість галузі національного виробництва харчових продуктів та кормів.

Завантажити презентацію (.pdf, 4.05 Мб)

minagro.gov.ua

15—16 березня пройшов перший консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока.

Про це повідомляє прес—служба проекту. Семінар став платформою, що дала можливість представникам Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, підприємств з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевих асоціацій і державних лабораторій ветеринарної медицини у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська) спільно обговорити запровадження програми контролю сирого молока, що дозволить виконувати вимоги нового законодавства. Модерував зустріч Марк Грамбергер, керуючий директор Prospex, Бельгія.

Зі вступним словом виступив голова Держпросдпоживслужби Володимир Лапа, який наголосив на змінах у регулюванні та впроваджені ризик-орієнтованого підходу, зокрема із набрання чинності 4 квітня Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон України № 2042—VIII від 18.05.2017). «Наразі якість сирого молока викликає дуже багато дискусій, тому надзвичайно важливо синхронізувати корпоративний і державний контроль», — підсумував Володимир Лапа.

Під час зустрічі експерти швейцарсько-українського проекту з безпечності молока представили законодавче підґрунтя та концепції державного контролю сирого молока в європейських країнах: Німеччині, Італії та Швейцарії. Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль акцентував увагу на змінах у законодавстві, зокрема вимогах нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40), а завідувач сектору оцінки ризику Оксана Борейко презентувала концепцію та підходи до програми контролю сирого молока в Україні, наголошуючи на недоліках і перевагах їхнього впровадження для операторів ринку.

Наступні сесії семінару були присвячені роботі в групах, де учасники виявляли основні виклики, які можуть виникати в процесі реалізації програми контролю сирого молока, зокрема на етапах відбору зразків, транспортування, дослідження і аналізу даних, а також запропонували ідеї для потенційних рішень виявлених проблем.

Згодом буде організований наступний семінар для обговорення вже конкретних моделей впровадження програми контролю сирого молока та прийняття консолідованого рішення щодо моделі, яка буде протестована під час пілотного проекту.

safoso