Експерт: Подорожчання кормів призвело до збитковості виробництва м’яса птиці

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Всеукраїнською асоціацією громад та Всеукраїнським конгресом фермерів провело онлайн-семінар для спеціалістів територіальних громад, відповівши на найбільш поширені запитання щодо практичних аспектів реєстрації в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Так, до 15 листопада триває подання заявок для отримання субсидії на одиницю оброблювальних угідь та дотації для агровиробників, що утримують від 3 до 100 корів.

Станом на сьогодні вже надійшло понад 15 тис. заявок більш ніж на 1 млрд грн, із них опрацьовано більше 5 тис. заявок.

«Подібні державні аграрні реєстри на сьогодні існують у кожній європейській країні. Цей інструмент робить нас ще на крок ближчими до євроінтеграції саме в аграрній сфері. У майбутньому ми хочемо доопрацювати ДАР таким чином, щоб для технічної звітності не потрібно було, як раніше, заповнювати документи в паперовому вигляді, а все можна було подавати через кабінет у два-три кліки», — зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Нижче відповідаємо на найбільш поширені питання, пов’язані з подачею заявок на участь у вказаних програмах.

Як відбувається погодження заявки?

Укрдержфонд перевіряє подані заявки від потенційних отримувачів. До 10 числа кожного місяця він формує відповідний перелік отримувачів. Мінагрополітики затверджує пропорційний розподіл бюджетних коштів та перераховує їх до Укрдержфонду, який, перераховує їх отримувачу — після підписання ним у ДАР договору на отримання бюджетних коштів

Хто може подаватися на ці програми?

Субсидії на оброблювані землі надаються тим агровиробникам, які мають землю у власності, в оренді або в обробітку (ключова вимога — земля має оброблятися), та не розташовані у районах проведення бойових дій, не перебувають у тимчасовій окупації та оточенні (ця ж вимога стосується агровиробників, які утримують корів). Перелік таких громад оновлює Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України — із останнім погодженим документом можна ознайомитися тут.

Отримує кошти той, хто обробляє землю. Тобто, якщо земля перебуває в оренді, на підтримку має подаватися саме її орендар.

Обмежень щодо форми власності немає: брати участь у програмах може і фізична особа, і юридична, і комунальне підприємство тощо.

Чи можна вносити зміни до заявки?

Якщо заявка вже підписана, зміни до неї вносити не можна. Якщо її відхилили чи відправили на доопрацювання, можна внести зміни і подаватися заново.

Чи можна подаватися одразу за двома напрямами?

С/г виробник, який відповідає критеріям обох напрямів, може податися лише за одним з них. Тож потрібно обрати за них більш актуальний.

На що треба витрачати отримані кошти?

Кошти можна буде використати на провадження сільськогосподарської діяльності та утримання ВРХ (корів).

Чи може орган місцевого самоврядування зареєструватися у ДАРі та стати учасником програми?

Функціонал для такого підключення існує. Для цього потрібно, щоб такий орган був учасником конкретної програми.

Яку інформацію слід подавати у розділі «діяльність та активності»?

У цьому розділі важливо вказати основний напрям роботи с/г товаровиробника, а також описати специфіку своєї діяльності: вказати площі посівів, розподіл посівів за культурами та врожайність за попередній рік, а також ту, яка є на сьогодні. У майбутньому ця інформація стане корисною при подачі заявок на участь у програмах підтримки від держави та міжнародних партнерів.

Чи може інша особа замість мене підписати заявку?

Кожна заявка підписується тільки особистим ключем КЕП (кваліфікований електронний підпис).

Якщо у Вас виникли додаткові запитання, звертайтеся до контакт-центру ДАР за номером 044−339−92−15, на ел. пошту support@dar.gov.ua або у месенджер сторінки ДАР у Фейсбук.

minagro.gov.ua

Українські молокозаводи завжди влітку мали суттєві надлишки сирого молока. Цього літа на молочному ринку України ситуація докорінно змінилася, пише Інфагро.

Вже з середини літа обсяги експорту молочних продуктів почали стрімко падати незважаючи на досить високі ціни світового ринку. У той же час імпорт молокопродуктів помітно зріс, що раніше спостерігалося тільки в міжсезоння.

Пропозиція сировини від господарств населення значно скоротилося, а саме з неї більшість підприємств виробляє сухе молоко, казеїн або сирні продукти в парі з маслом, призначені на експорт. Скоротилося виробництво цих продуктів і, крім того, зросли внутрішні ціни. В результаті в серпні, в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, експорт сухого знежиреного молока скоротився удвічі (до 725 т), вершкового масла і сухої сироватки майже на чверть, до 600 т і 1,4 тис. т відповідно. Значно зменшилися також обсяги експорту сирного продукту, молочних консервів і навіть казеїну, експортні ціни на який рекордно високі за останні 8 років.

В осінні місяці зовнішні продажі будуть ще скромнішими.

Паралельно з падінням експорту відбувається ще більш істотне збільшення імпорту. До постійного зростання імпорту сиру або свіжих молокопродуктів, як це не прикро, всі вже звикли, але зараз істотно зріс інтерес і до ввезення сировинних позицій — масла, сухого молока і навіть сироватки. У серпні цього року в Україну завезли масла в 7,3 рази більше, ніж в минулому році (1,4 тис. т), закупівлі сухого молока збільшилися майже в 7 разів до 1,3 тис. т, сироватки на 48%.

Це не означає, що вже безпосередньо зараз є в Україні існує дефіцит цих товарів. Завбачливі імпортери закуповують товар або на перспективу, розуміючи, що через брак сировини потім вони будуть дорогими, або ж уже зараз імпортні товари для споживачів коштують дешевше, ніж вітчизняні.

За даними Єврокомісії, порівняно з минулим роком, за перші три місяці 2017-го експорт продуктів зі свинини (включаючи субпродукти) з ЄС до країн за межами об’єднання виріс на 5%.

Зростання попиту на свинину з боку Гонконгу (+12), Японії (+9), та Південної Кореї (+38) у річному розрахунку «переважило» зменшення об’ємів відвантажень до найбільшого контрагенту ЄС — Китаю (-3%).

Збільшення поставок свіжого/замороженого м’яса свиней стало основною «рушійною силою» покращення загальних показників експорту усієї продукції зі свинини. Об’єми відвантажень були на 9% вищими ніж у першому кварталі 2016-го. При цьому обсяги поставок до Гонконгу і в Південної Кореї, цьогоріч збільшилися майже на третину. Також зріс експорт до США (13%) і Японії (4%). А от поставки до Піднебесної, порівняно з 2016-м знизилися на 2%.

Окрім того, на експорт субпродуктів вплинуло зниження «апетитів» Китаю (-4%) та Філіппінів (-14%). Тим не менш, в першому кварталі року, сукупне зменшення загального об’єму незначне. Порівняно з першою чвертю 2016-го обсяги експорту до Японії зросли більш ніж удвічі, тоді як поставки до Південної Кореї, порівняно з першим кварталом 2016-го збільшилися на 67%.

У першому кварталі в ЄС очікується зниження виробництва, відтак, позитивні зрушення в торгівлі свідчать про те, що експорт займає все важливішу роль. Хоча попит на експортну продукцію з ЄС буде доволі жвавим, що підтримає внутрішні ціни, все ж ринок не застрахований від глобальних трендів.

Хоча, очікується, що попит з боку Китаю та інших азійських ринків залишиться доволі активним. Проте, в майбутньому, зростаюча конкуренція з боку Північної і Південної Америки ставить під сумнів позицію ЄС.

PigUA.info за матеріалами AHDB Pork

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-липні 2017 р виросли на 23,2% в порівнянні з показником аналогічного періоду роком раніше.

Про це повідомляється на сайті Держстату.

Згідно з даними Держстату, сукупні витрати на виробництво продукції рослинництва за 7 місяців 2017 р збільшилася на 24,8%, тваринництва - на 18,9%.

Повідомляється, що в липні в порівнянні з попереднім місяцем витрати на агровиробництво виросли на 1,5%.

Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового виробництва, що використовуються в сільському господарстві, за 7 місяців виріс на 28% в порівнянні з показником за січень-липень 2016 р липні 2017 р індекс виріс на 1,1% в порівнянні з рівня червня .

Раніше повідомлялося, що за 6 місяців 2017 р витрати на виробництво сільгосппродукції в Україні збільшилися на 24% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 р

www.poultryukraine.com