Пошук моделі державного контролю сирого молока в Україні

Програма державної підтримки аграріїв ледве дихає. Як і минулого року, фермери почали отримувати дотації із запізненням, та й не всі. За 6 місяців 2018 р. програма виконана лише на 10—15%, а за другу половину року решту освоїти не вдасться.

Такою думкою поділився генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

У 2018 р. на підтримку АПК у бюджеті передбачено 6,3 млрд грн дотації і ще понад 20 млрд грн — пільги з ПДВ для зернотрейдерів. Сума 6,3 млрд грн. розподіляється за 5 напрямками: 4 млрд грн — розвиток тваринництва, 1 млрд — на фермерство, 1 млрд — компенсація за придбання с/г техніки вітчизняного виробництва, 300 млн грн — садівництво, 117,9 млн грн — інші інструменти підтримки.

Особливо актуальна програма підтримки фермерства. Мінагрополітики вважає, що 1 млрд грн може бути цілком достатньо для збільшення кількості фермерських господарств і їхніх кооперативів, а дотації на підтримку тваринництва стануть запорукою збільшення поголів'я ВРХ та зростання обсягів виробництва м’ясо-молочної продукції.

Станом на 1 травня 2018 р. за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки аграрії придбали 953 од. техніки на загальну вартість (з ПДВ) 354,6 млн грн. Дотації на утримання корів отримали 1198 суб'єктів господарювання на суму 259 159,5 тис. грн, написав Максим Мартинюк.

Екс-президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич вважає, що фінансове забезпечення фермерства поліпшилося останнім часом, та 1 млрд — мізерна сума.

«Так, фінансування загалом краще, але яка це частка від майже 30 млрд грн, котрі йдуть на підтримку АПК, припадає селянським фермерським господарствам і кооперативам?», — запитує Іван Томич.

Такий розподіл вельми неефективний, каже Іван Томич, оскільки саме фермерські та особисті селянські господарства забезпечують 60% продукції тоді як середні та великі агрохолдинги — 40%.

agropolit

За підсумками 2021 року суттєво зросла рентабельність тваринництва у підприємствах галузі (за КВЕД) – до 12,7% проти 1,2% у 2020 році.

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко з посиланням на дані Держстату.

Прибутковими стали практично всі галузі тваринництва, в тому числі традиційно збиткове розведення овець та кіз, рівень рентабельності якого сягнув торік 17,3%, а також збиткове у 2019-2020 роках розведення свійської птиці з показником у 3,1%.

Рентабельність розведення великої рогатої худоби молочних порід зросла з 13,3% у 2020 році до 27,9% торік, а розведення свиней – з 2,5% до 8,6%, наголосив Юрій Лупенко.

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 3 березня затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

Національна економічна стратегія-2030 — це амбітна візія України в майбутнє і дорожня карта, що змінить країну. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 3 березня.

Прем’єр-міністр відзначив знаковість затвердження НЕС-2030 на річницю роботи Уряду та зауважив, що це перший такий фундаментальний документ за всю історію України.

Під час засідання Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

«Національна економічна стратегія-2030 — це комплексний документ, який має привести України до клубу розвинених та успішних держав. Стратегія розроблена із залученням експертів, науковців, чиновників, народних депутатів. Це стане вагомим внеском у розвиток успішної, заможної європейської України», — зазначив Прем’єр-міністр.

До створення НЕС-2030 долучилися понад 500 учасників: представники більш як 20 аналітичних центрів, понад 30 бізнес-асоціацій, 40 органів виконавчої влади, експертного середовища та громадянського суспільства, народні депутати.

Документ визначає стратегічні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг. Також Стратегія враховує важливі наскрізні напрямки — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Серед принципів, на яких будується Національна економічна стратегія — європейська та євроатлантична інтеграція, недоторканість приватної власності, верховенство права, нетерпимість до корупції, вільна і чесна конкуренція, рівний доступ для бізнесу.

Денис Шмигаль подякував усім, хто долучився до розробки НЕС-2030 й висловив сподівання, що всі гілки влади будуть активно залучені до досягнення спільної для країни мети.

Держава повинна перейняти досвід сусідів та спростити складну систему отримання коштів для тих, хто дійсно хоче працювати.

Про це повідомив член ради Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ) Василь Малкович.

«Потрібно перейняти досвід Польщі, віддати гроші фермерам, а потім отримати звіт — на що та з якою користю вони були використані. Зрозуміло, що деякі моменти потрібно вдосконалити, має бути застава та інше. Але для людей, які справді хочуть працювати система отримання коштів повинна бути простішою», — наголошує Малкович.

Також він додає, що понад 8 років займався тваринництвом, з 13 голів збільшив стадо до 120 голів. Лише один раз він користувався програмою безвідсоткового кредиту на 5 років, і отримав 70 тис. грн.

«Окрім цього в банках ніколи нічого не брав, щоб не залишитися голим», — зауважує член ради асоціації.

Василь Малкович зазначає, що потрібно боротися зі створенням псевдокооперативів, бо майбутнє за тими, що відповідають стандартам.

«Кооперації добре працюють у світі. А в нас в Україні молочний бізнес монополізований. Не зрозуміло, як з цим боротися, щоб створювали не фейкові кооперативи, як роблять деякі молокозаводи, а дійсно ті, що відповідатимуть стандартам. За ними майбутнє. Люди повинні отримувати реальну ціну за молоко, а не дивитися, як в одну бочку зливають молоко різної якості, а ціну платять однакову», — підкреслює він.

agropolit