Попит на товарних поросят відновлюється

У 2019 році Уряд продовжує фокусуватися на підтримці розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації. Так, державна фінансова підтримка фермерства збережена та вдосконалена за основними минулорічними напрямами, а також доповнена новими.

Про це зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета на відкритті третього Форуму фермерських технологій, повідомляє прес-служба відомства.

«Попит на нішеву, фермерську продукцію з кожним роком зростає. Для забезпечення цього попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, Уряд продовжує розглядати розвиток малого та середнього агробізнесу як один із пріоритетів і надавати державну підтримку для фермерів за багатьма напрямами», — прокоментував Віктор Шеремета.

Так, цього року для фермерів та кооперативів передбачено:

• 90% компенсація вартості дорадчих послуг;
• 80% компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва;
• 70% компенсація кооперативам вартості придбаного вітчизняного обладнання;
• 40% компенсація вартості придбаної с.-г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
• здешевлення кредитів;
• бюджетна субсидія на 1 гектар новоствореним ФГ та бюджетна субсидія на 1 члена не новоствореного ФГ.

Китай рекордно наростив експорт курятини в країни Європейського Союзу (ЄС). Про це пише xinhuanet, передає УНН.

Повідомляється, що в квітні поточного року експорт м'яса птиці з Китаю в Європу досяг шестирічного максимуму.

"У квітні поточного року провінція Шаньдун експортувала в ЄС 4 тис. 97 тонн продукції птахівництва на суму 100 млн юанів (14,5 млн США), що на 32,2% і 48% більше у ваговому і грошовому вираженні, ніж роком раніше", - пише видання, уточнюючи, що сьогодні Шандун є єдиною провінцією, що здійснює поставки м'яса птиці в ЄС.

Відзначається, що Китаю вдалося наростити експорт м'яса птиці в Європу завдяки збільшенню тарифних квот. Тривалий час ЄС відмовлялася збільшувати квоти, посилаючись на спалахи пташиного грипу, які вирували в Азії в період з 2006 по 2008 рік. Згодом спалаху припинилися, але ЄС не поспішав збільшувати квоти на експорт китайського продукту.

У зв'язку з цим, у квітні 2015 року Китай звернувся до Світової організації торгівлі (СОТ) зі скаргою на ЄС. Суперечка між Китаєм і ЄС тривав кілька років.

У квітні 2018 року Китай і ЄС досягли остаточної угоди про нові тарифні квоти, які на сьогодні складають 5 тис. На куряче м'ясо і 6 тис. тонн на качине.

У той же час збільшувати квоти на експорт курятини Україні, яка є одним з головних постачальників м'яса птиці в ЄС, Європа не поспішає. Єврокомісія внесла відповідну пропозицію ще в березні, але бунт підняли місцеві фермери. Останнім все важче стало конкурувати з Україною і українською курятиною "за доступною ціною".

Дійшло до того, що європейці в відкритій формі стали дискредитувати Україну і публікувати в місцевих ЗМІ фейки.

"Квотний" питання обговорюється нині в Європі, про деталі переговорів поки не повідомляють. Національні інтереси відстоює Представництво України в ЄС.

Джерело: УНН

Сукупний обсяг світового ринку ароматизаторів і підсолоджувачів для комбікормів складе приблизно 1.236 млрд доларів, проте вже до 2022 року він досягне 1.463 млрд доларів, із середньорічним показником зростання в 3.4%. Відповідні прогнози були приведені в недавньому маркетинговому дослідженні, підготовленому аналітичною компанією MarketsandMarkets.

Відзначається, що зокрема кормові ароматизатори, такі як цитрус і ваніль, виявляються досить ефективними для використання в комбікормах, особливо в періоди після лактації, або при втраті тваринам ваги. Вони допомагають збільшити споживання комбікорму і позитивно впливають на виробничі показники.

При цьому основне зростання споживання в розглянутий період доведеться на Азіатсько-Тихоокеанський регіон, і зокрема такі країни як Індія, Китай, Японія і Таїланд, де в даний час триває модернізація індустрії тваринництва і зростає поінформованість споживачів про фактори годування, що визначають якість м'ясо-молочної продукції.

За матеріалами All About Feed

Україна має активізувати всі проєкти з Китаєм на взаємовигідній основі, враховуючи національний інтерес.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в інтерв«ю журналу «Україна-Китай».

«Сьогодні ми бачимо зацікавленість китайських партнерів у створенні відповідної транспортної інфраструктури; їх присутність у секторі вирощування, зберігання та транспортування зерна. Ну і, звичайно, інвестиції. Це зовсім не ті об»єми, які могли б бути, але прогрес існує. Думаю, що в найближчому майбутньому ми побачимо зрушення в цьому напрямку. І це буде відбуватися завдяки зближенню позицій держав на економічній основі. Це не тільки бажання щодо посилення співпраці з обох сторін, це логіка економічного розвитку взаємовідносин. Експорт з України до Китаю росте шаленими темпами і б»є усі історичні рекорди. Наступний логічний для обох сторін крок — це масштабні інвестиції», — зазначила Владислава Магалецька.

На сьогоднішній день Держпродспоживслужба разом із МЗС активно працює над відкриттям ринку Китаю для українських експортерів багатьох видів продукції харчування. Це продукція тваринництва (м«ясо птиці і яйця та яєчні продукти), продукція рослинництва (пшениця, ріпак, сорго, горох та квасоля). Також ведуться перемовини з відкриття ринку черешні, українського пшеничного борошна, шроту соєвого, яблук та лохини, риби та рибних продуктів.

«Крім того, зараз ведеться робота з отримання можливостей для експорту до Китаю українських кормів для домашніх тварин, комбікормів для сільськогосподарських тварин, птиці та ставкових риб. У зоні уваги доступ до китайського ринку заморожених напівфабрикатів, які містять продукти тваринного походження, рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження, а також яловичих колагенових оболонок», — підсумували у відомстві.

agroportal.ua