ФАО проведе велике опитування щодо антибіотикорезистентності

За підсумками січня-квітня 2017 року Україна експортувала 36,4 тис. тонн молочних продуктів на суму 63,7 млн дол. У натуральному виразі це на 33% більше, ніж за аналізований період  2016-го, а в грошовому — на 81%.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ.

Найбільше зростання продовжує демонструвати масло. За аналізований період його продажі в натуральному виразі зросли на 232,6%, а в грошовому — на 319,5%. Загалом за перші 4 місяці було експортовано 5,5 тис. тонн масла на загальну суму 20 млн дол. Зокрема у квітні було експортовано майже 2 тис. тонн масла, що на 17% більше, ніж у березні та на 293%, ніж у квітні минулого року. Найбільше масла поставляли до Марокко (4,5 млн дол., за 4 місяці), Казахстану (2,6 млн дол.) та Молдови (2,3 млн дол.).

Експорт молока та вершків незгущених від початку року склав 2,6 тис. тонн, що на 27,7% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі продажі склали 1,7 млн дол. (-9,3%). Найбільшими ринками збуту залишаються Молдова (761 тис. дол.), Грузія (478 тис. дол.) та Саудівська Аравія (233 тис. дол.)

Експорт згущеного молока та вершків у січні-квітні склав 13,9 тис. т. (+6,1%) на суму 24,5 млн дол. (+35,1 млн дол.). Це найбільша експортна група вітчизняної молочки. Торгували найбільше з Казахстаном (4,8 млн дол.), Туркменістаном (3,3 млн дол.) та Бангладеш (2,4 млн дол.).

Торгівля кисломолочними продуктами, як і свіжими показує падіння, в порівнянні з минулим роком. За підсумками 4 місяців на зовнішні ринки було поставлено лише 841 тонна (-26,1%) продукту на суму 829 тис. дол. (-17,4%). Основним ринком збуту залишається Молдова. Туди постачають більше 50% всієї кисломолочної продукції.

Молочна сироватка стоїть на другому місці за експортними обсягами. За чотири місяці було експортовано близько 12 тис. тонн (+91%) продукту. У вартісному виразі це 8,3 млн дол. (+145,2%). В тому числі, у квітні на зовнішні ринки було продано 3,2 тис. тонн продукту на суму 2,5 млн дол. Основними імпортерами були: Китай — 4,2 млн дол., Індія — 641 тис. дол. та В’єтнам — 448 тис. дол.

Експортні показники сиру показують позитивні зрушення. За чотири місяці їх обсяг зріс на 16,5% — до 2,5 тис. тонн, та приніс Україні 8,5 млн дол. (+38,2%). У квітні було експортовано 928 тонн продукту, що на 37,5% більше, ніж у березні та на 19,4% більше, ніж у квітні 2016. Основними покупцями вітчизняного сиру були Казахстан (4,2 млн дол.) Молдова (2,4 млн дол.), та Єгипет (997 тис. дол.).

Експорт масла у 2016-2017 р.

Переорієнтація з українського ринку на європейський забезпечила безперебійну роботу підприємства з нідерландськими інвестиціями «Коудайс Україна» та задовільнила потреби клієнтів у повному обсязі.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

За його словами, виробництво з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зупинялося, нестачі сировини також немає. Усе завдяки диверсифікації поставки компонентів, які входять до складу комбікорму. Йдеться не лише про зерно та білкову сировину, а й про інші мінерально-вітамінні добавки, ферменти. 

За словами комерційного директора, у зв’язку з нинішньою ситуацією був дещо змінений ланцюг поставок сировини. До цього її завозили через Одесу, нині ж переорієнтувались через польські та нідерландські порти.

«Складнощі, можливо, є на територіях, близьких до бойових дій, або де безпосередньо тривають бої. Наше підприємство знаходиться на заході України. Свою продукцію ми відправляємо на Миколаївщину, Запоріжчину, Дніпропетровщину, Полтавщину. Якщо хтось має проблеми, нехай звертаються до нас, ми радо допоможемо», - Дмитро Бурбан, комерційний директор компанії «Коудайс Україна»

При цьому він додає, що в «Коудайс Україна» готові запустити завод на повну потужність, все залежить від попиту продукції на ринку. 

«В цей час багато хто з наших клієнтів-фермерів зменшили поголів’я худоби, птиці, відповідно зменшилося споживання комбікорму. У травні спостерігаємо стабілізацію цін на м'ясо, тож чекаємо активності фермерів. Плануємо виходити на пік виробництва і в принципі будемо завантажені на 100%», — підсумував Дмитро Бурбан.

AgroPortal.ua

Експорт зерна з території України відбуватиметься через три порти — «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ».

Про це повідомив народний депутат, член української делегації на переговорах з росією Рустем Умєров «Суспільному».

«Експорт відбуватиметься через три порти: «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ», але в майбутньому, сподіваємося, можемо і розширити їх. Усі рекомендації морських сил, збройних сил повинні бути дотримані. Є безпечні коридори, маршрути, які ми розробили спільно з військовими, і цими маршрутами будуть проходити всі цивільні судна. Ми будемо продавати зерно всім. І всі судна, які вільно можуть дотримуватися цих рекомендацій, можуть заходити до нас», — розповів Умєров.

Він додав, що дотримання безпекових правил контролюватиме моніторингова група під егідою ООН, яка буде знаходитися в Стамбулі.

«Жодних російських суден у наших акваторіях не повинно бути. Ми не довіряємо їм. Навіть якщо вони підпишуть угоду з ООН. Це країна-агресор, і поки вони не відійдуть до своїх кордонів, їм довіряти не можна. Але стосовно цих коридорів ми розробили механізм, де жодного контролю цих суден у морі не буде. Буде тільки моніторингова група працювати зі своїм мандатом, і вони будуть лише перевіряти, щоб на цих суднах не було озброєння», — зазначив нардеп.

AgroPortal.ua 

Через напружену ситуацію з енергопостачанням агробізнес опинився в скрутному становищі, зокрема й галузь птахівництва. Зараз вона знаходиться в нетипових умовах, коли внаслідок перебоїв з енергопостачанням порушуються всі технологічні процеси — від інкубації до вирощування молодняку.

Про це повідомив вконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко під час онлайн-марафону в межах Українського тваринницького саміту.

«Використання резервних систем живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва, але й підвищує ризики втрати поголів'я внаслідок можливих збоїв у роботі. Тому більшість птахівників переглядають свої плани на зиму та наступний рік стосовно обсягів виробництва продукції», — зазначає Сергій Карпенко. 

Він додає, що якщо потужності з вирощування птиці ще більш-менш забезпечені альтернативними джерелами живлення, то виробництво комбікормів і забій птиці — взагалі в критичному стані. 

«Обладнання кормових заводів вимагає певної напруги для запуску та роботи і забезпечення повного процесу виробництва раціону, що на дизельгенераторах неможливо зробити. Тому останнім часом  намагаємося зробити запаси готового комбікорму на 3-4 дні, Завдяки цьому зможемо зберегти поголів'я в разі настання критичної ситуації», — розповідає Сергій Карпенко.

За його словами, наразі торговельні мережі скорочують замовлення продуції птахівництва, щоб зменшити залишки, адже в Україні знижується споживання, що теж негативно тисне на ціни.

AgroPortal.ua