Вперше в Україні Держстат проведе перепис сільськогосподарських домогосподарств

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Китайські фермери зіткнулися з необхідністю покращувати заходи біобезпеки на свинофермах та комбікормових заводах після втрати мільйонів тварин.

Епідемія поширилася на кожну провінцію Піднебесної. У минулому році найбільше в світі поголів'я свиней у КНР перевищувало 400 млн голів, однак наразі, за ​​офіційними даними, скоротилося більш ніж на чверть, а насправді втрати можуть бути більш значними.

Як наслідок, фермери почали звертати увагу на способи профілактики захворювання та, в першу чергу, покращувати заходи біобезпеки. Насамперед, більш відповідально ставляться до дезінфекції як приміщень, так і транспорту, заборони в’їзду на територію сторонніх машин та людей і т.д. Однак, сучасні системи протиепідемічного захисту вимагають значних витрат. За підрахунками аналітиків, вони становлять 220 юанів (826 грн) на кожну голову в стаді, і тут виникає ще одна перешкода — бідність сільського населення. Для покращення ситуації уряд КНР безкоштовно забезпечує дезінфікуючими засобами дрібні ферми, де бракує коштів на імпортні препарати і до сих пір використовують малоефективне негашене вапно і токсичний леткий хлор.

PigUA.info за матеріалами Reuters.com

Місія головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина перебуває в Україні з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини.

Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Як зазначається, у рамках місії турецькі фахівці ознайомляться з функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби, її територіальних органів. Також заплановані візити до центральної лабораторії Державного науково—дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно—санітарної експертизи (м.Київ), державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин».

Крім того, представники турецької сторони проведуть інспекцію діяльності ряду господарств, що утримують ВРХ та забійних підприємств.

«За результатами роботи місії буде дана оцінка системи державного контролю за виробництвом м’яса яловичини. Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо подальшої роботи компетентних органів із зазначеного питання. Зокрема, були окреслені наступні дії щодо погодження та перспектив подальшого узгодження ветеринарних сертифікатів та підписання відповідних форм для експорту української яловичини до Туреччини», — говориться у повідомленні відомства.

Представники турецької делегації зауважили, що Республіка Туреччина є однією із лідерських країн із споживання яловичини і їхня держава дуже зацікавлена в імпорті цієї продукції з України.

Перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук у свою чергу наголосив, що компетентний орган України зі своєї сторони зробить все можливе, аби експортні можливості для українських виробників сільськогосподарської продукції розширювалися, що стане вагомим поштовхом для розвитку агропромислового комплексу України.

consumer

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit