Україна виводить яловичину на ринок Туреччини

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua

Заборони на транзит свиней через країни, позитивні щодо африканської чуми свиней (АЧС), більше немає. Цю проблему вирішено на законодавчому рівні. Чи швидко відновляться поставки генетики в Україну? Деталями ділилася Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України». 

Президент України підписав проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану № 7264, який знімає заборону на транзит живих тварин (у тому числі і свиней) територіями країн, в яких існують обмеження, пов’язані з хворобами тварин.

Кілька тижнів до цього була прийнята Постанова Кабміну №537, яка, крім відміни заборони на транзит (лише на період воєнного стану!), дозволяє завозити тварин із потужностей, яких немає в реєстрі (Перелік країн та потужностей, з яких можливе ввезення живих тварин та репродуктивного матеріалу на митну територію України), тобто ферм, які не були інспектовані нашим компетентним органом. Це послаблення можливе лише за умови, що спеціалісти Держсподспоживслужби впродовж двох років здійснили аудит та підтвердили, що система ветеринарного контролю в державах походження тварин відповідає законодавству України. Епізоотична ситуація на їхніх територіях також береться до уваги.

Нагадаємо, що з листопада 2021-го року транзит свиней через країни, де фіксували випадки АЧС, був припинений у зв’язку з вимогами вітчизняного ветеринарного законодавства. Це унеможливило поставки генетики з більшості європейських країн, або ж змусило прокладати маршрут через кордон з Білоруссю (з Данії) чи завозити свиней авіатранспортом, що здорожувало вартість партії приблизно на 150 тис. дол. США. З початком війни і ці альтернативні маршрути стали недоступними. Тому Асоціація «Свинарі України» спільно з керівництвом Держпродспоживслужби, Міністерством аграрної політики та продовольства України і Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики досягли внесення змін в законодавство, відновивши постачання генетики в Україну.

Чи була Україна відрізана від генетики з моменту заборони і до прийняття нормативних документів, що її відмінили? Ні. Свинарі мали доступ до чистопорідних свиней та ремонтного молодняка, вирощених вітчизняними племінними підприємствами. Крім того, до початку війни генетику свиней імпортували з Данії через Білорусь.

Чи відновляться поставки племінних тварин зараз, коли заборони на транзит країнами, де реєстрували АЧС, вже немає? Так. Про це заявляють основні постачальники іноземної генетики з Англії, Данії, Ірландії, Іспанії, Голландії та Франції. Однак додають, що впродовж літнього періоду завезення не буде активним через високі температури, що негативно позначаються на стані свиней та можуть збільшити відсоток падежу під час транспортування. Деякі країни ЄС навіть забороняють експорт на період з липня до середини вересня.

Наголосимо, що зараз в Україну можливе завезення тільки чистопорідних тварин. Їхній код УКТЗЕД внесено до переліку товарів критичного імпорту. Товарних свиней (у цю групу входять ремонтні свинки) у ньому немає, тому їх поставляти в Україну під час воєнного стану не можна.

Виробники мають враховувати, що малоймовірно отримати часткове відшкодування за закуплених племінних тварин у цьому році. Хоча ця програма держпідтримки дійсна, коштів у її фонді немає. Нині для вітчизняних аграрїїв доступна тільки програма часткового відшкодування кредитного навантаження «Доступні кредити 5-7-9». 

Асоціація «Свинарі України» 

Компетентні органи в галузі охорони здоров’я тварин та безпечності харчових продуктів України та Польщі обговорили питання боротьби зі сказом та африканською чумою свиней (АЧС) та недопущення поширення вірусу на території обох країн. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Питання активізації співробітництва піднімалося під час українсько-польських робочих консультацій в галузі сільського господарства, які відбулися в рамках Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва 18−19 лютого 2020-го року у Варшаві (Польща).

«Під час перемовин були обговорені питання узгодження дій та позицій з метою недопущення виникнення захворювання тварин та усунення бар'єрів, пов’язаних із здоров’ям тварин. Така співпраця, на переконання обох сторін, сприятиме розширенню торгівлі живими тваринами та продуктами тваринного походження», — вважає Ольга Шевченко, т. в. о. голови Держпродспоживслужби.

Зазначимо, що фахівці зупинилися на проблемах епізоотичної ситуації на території України та Польщі.

«У цьому контексті особлива увага приділялася питанням боротьби зі сказом та АЧС», — додає Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України.

agravery.com

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу.

Про це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, під час зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, передає прес-служба «Урядового порталу».

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — розповів Шмигаль.

Разом з тим, Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

«Домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС», — стверджує очільник уряду.