Можливе обмеження експорту продуктів харчування вдарить по АПК

У межах реалізації Концепції розвитку сільських територій ведеться робота зі створення ефективного ланцюга державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Одним із механізмів цієї співпраці є впровадження сільськогосподарської кооперації та агрокластерів. Про це розповіла заступник аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова в інтерв’ю одному із українських інтернет-видань.

«Про кооперативи говорять давно, проте система, яка утворилася сьогодні працює не достатньо ефективно. Із різних причин фермери і підприємці різного достатку не мають великого бажання створювати кооперативи. Проте виробники могли б згуртовуватися, щоб, наприклад, мати вплив на ціни, формуючи належні партії, за обсягом та якістю. Щоб успішні кооперативи створювалися по всій території України, Мінагрополітики опрацьовує найкращий міжнародний досвід та розробляє програми, які могли б ефективно реалізуватися в нашій державі», - зазначила Олена Ковальова.

За словами заступника міністра, в питаннях впровадження сільськогосподарських кооперацій, Мінагрополітики тісно співпрацює з міжнародними організаціями, як ФАО і ЄБРР. Окрім того, міністерство спрямовує зусилля на впровадження механізмів розвитку агрокластерів.

«Кластерна модель сільського розвитку може бути економічною платформою сталого сільського розвитку. І навіть більше: у межах кластерів можуть співпрацювати не лише окремі підприємці, а й територіальні громади. Так на сьогодні по Україні налічується близько 400 об’єднаних територіальних громад. Життєздатність сільських громад залежить від самих жителів, які мають зрозуміти та усвідомити перспективність своєї місцевості, розвивати мотивацію в односельців щодо розвитку рідного села», - підкреслила Олена Ковальова.

У результаті проведеної роботи щодо вивчення та аналізу наявних ресурсів сільських місцевостей було визначено пілотні території у п’яти областях країни, де наразі розпочато впровадження агрокластерів як платформи сталого сільського розвитку, а саме: «Медвино» (Київська область), «Фрумушика-Нова» (Одеська область), «Курорт Коблево» (Миколаївська область), «Диканька цілий рік» (Полтавська область), «ГорбоГори» (Львівська область).

Прес-служба Мінагрополітики

Падіння ВВП України в листопаді прискорилося до 41% через ракетні удари по енергосистемі та віялові відключення електроенергії, до яких вони призвели.

Про це заявив перший заступник міністра економіки України Денис Кудін, пише Ліга Бізнес.

«Наше очікування по листопаду — мінус 41%. Це суттєво глибше, ніж ми прогнозували раніше. Враховуючи це, наше очікування падіння — мінус 33,2% по року. Але хороша новина в тому, що енергосистема уже відновилася до рівня жовтня. Це дуже хороші показники», — зазначив Денис Кудін.

Падіння ВВП у жовтні Міністерство економіки оцінювало у 39%. У серпні-вересні воно становило приблизно 35%.

Міністерство прогнозує, що за підсумками 2022 р. буде зафіксоване падіння економіки на 33,2%, але вже у 2023 р. очікується невелике відновлення — на 3,2%.

Ситуація в енергетиці залишиться основним ризиком для економічного зростання наступного року.

У 2018 році Єврокомісія передбачила для України €32,5 млн у рамках програм секторальної бюджетної підтримки у сферах регіонального розвитку та державного управління.

Відповідне рішення оголошене за підсумками перегляду портфелю проектів ЄС за участі Максима Нефьодова, першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України та Хюґа Мінґареллі, голови Представництва ЄС в Україні, передає прес-служба міністерства.

«Ми вдячні за допомогу, яка надається ЄС для підтримки України. Але зараз треба нагально вирішити кілька питань. Передусім, впровадити електронну реєстрацію та моніторинг проектів міжнародної допомоги, регулярне інформування Мінекономрозвитку з боку Єврокомісії про моніторинг поточної реалізації проектів та щодо проведення нових конкурсів про відбір проектів ЄС, які оголошує Єврокомісія у Брюсселі», —- зазначив Максим Нефьодов.

Представники ЄС позитивно відзначили прогрес України у втіленні проектів міжнародної технічної допомоги щодо імплементації Угоди про асоціацію, реформи державного управління, децентралізації, інфраструктури, сільського господарства.

Водночас, значні проблеми виникли щодо програми підтримки реалізації Енергетичної стратегії України, однак через важливість реформи цього сектору Єврокомісія  вирішила продовжити підтримку цієї програми.

За підсумками проведення діалогу щодо подальшої підтримки ЄС учасники продовжать роботу у пріоритетних напрямках допомоги з портфелю проектів на 2018-2020 роки.

Довідка:

Програмний портфель допомоги ЄС Україні охоплює 17 сфер діяльності, у рамках яких підписано 235 контрактів загальною вартістю 943 млн євро. У 2017 році була надана допомога на суму 148 млн. євро.

З метою вдосконалення моніторингу Міжнародної технічної допомоги ЄС з 2017 року Мінекономрозвитку спільно з представництвом ЄС в Україні запровадило регулярний перегляд таких проектів у рамках відповідних тематичних напрямів.

milkua.info

У 2020 році на виробництві продукції тваринництва у сільгосппідприємствах одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на попередні розрахунки, передає прес-служба закладу.

Збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки отримали виробники яєць — 4,9 млрд грн. Цей сегмент ще у 2018 році був прибутковим, нагадав науковець.

Але якщо у 2019 році збитки від виробництва яєць вдалося перекрити за рахунок прибутків від молока та продукції свинарства, то у 2020 році свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від виробництва яєчної продукції, пояснив Юрій Лупенко.

У 2020 році прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока — 3,8 млрд грн. При цьому збитки на вирощуванні великої рогатої худоби сягнули майже 1,4 млрд грн, свиней — 0,7 млрд грн, птиці — 0,35 млрд грн.

Для порівняння: у 2019 році прибутковими було виробництво молока (3,5 млрд грн) та приріст живої маси свиней (0,63 млрд грн). У 2018 році - виробництво молока, свинини, яєць і птиці.

Збитки у тваринництві сформувалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%. А ціни на продукцію вирощування птиці у 2020 році зменшилися на 10,4%, на яйця — на 2,3%, зазначив вчений.

Подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на його продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. Водночас важливим чинником залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть торішнє зростання цін на м’ясо ВРХ на 13,2% не дозволило компенсувати скорочення обсягів реалізації, підсумував Юрій Лупенко.