На чверть менше посівів і мінус 15% до врожайності пшениці. Чи є привід для хвилювання?

Станом на 10-те січня з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 33,5 млн т зернових культур, що на 6,3 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,1 млн т; ячменю — 5,2 млн т; жита — 121,5 тис. т; кукурудзи — 11,7 млн т.

Згідно з балансом попиту та пропозиції зернових та зернобобових культур очікуване виробництво може скласти 83,8 млн т всіх зернових. Потреба для внутрішнього споживання складає близько 20 млн т, що дасть можливість експортувати близько 65 млн т зернових та зернобобових культур.

agravery.com

Асоціація сільськогосподарських кооперативів Іспанії вперше опублікувала прогноз врожаю зерна в поточному році, повідомляє агентство Зерно Он-Лайн.

Очікується, що валовий збір зерна знизиться до 15,233 млн. т, що на 35% менше, ніж в урожайному минулому році і на 26% менше за середній показник за останні три роки.

Низький рівень опадів протягом усього вегетаційного періоду і висока температура з середини березня майже у всіх регіонах Іспанії різко знизили майбутню врожайність зернових.

Виробництво м'якої пшениці зменшиться до 3,692 млн. Т (7,234 млн. Т в минулому році), твердої пшениці - до 1,120 (1,180) млн. Т, ячменю - до 5,730 (9,405) млн. Т, кукурудзи - 3,223 (3,598) млн. т.

Неврожай призведе до збільшення імпорту зерна.

За  матеріалами Feed Navigator

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики

Вчені Національної академії аграрних наук розробили та передали на державну реєстрацію перші вітчизняні діагностичні тест-системи для виявлення ДНК небезпечних хвороб тварин.

Про це заявив президент НААН Ярослав Гадзало, повідомляє прес-служба відомства.

Зазначається, що дані тест-системи допоможуть своєчасно виявляти ДНК збудників африканської чуми свиней (АЧС) та нодулярного дерматиту великої рогатої худоби.

«Причини появи цього захворювання (африканської чуми свиней — ред.) бувають різні, головне — необхідно виконувати всі нормативи регламенту з утримання, годівлі та догляду за тваринами. Ми покладаємо також великі надії на якісну діагностику. Тест-системи валідовані в Німеччині, вони дають можливість здешевити та прискорити виявлення збудників», — повідомив Ярослав Гадзало.

Крім того, лабораторії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини отримали міжнародну акредитацію Євросоюзу. До міжнародних вимог гармонізовано технологію Єдиного антигену для діагностики бруцельозу. Вона також пройшла перевірку в Німеччині та Великій Британії. За словами Президента НААН, ученим також вдалося досягти позитивних результатів у профілактиці та боротьбі з лейкозом і туберкульозом.

«Ще одне небезпечне захворювання — сальмонельоз. Ми створили експериментальний біопрепарат, що допоможе вилікувати 67-73% заражених тварин», — додав Ярослав Гадзало.

PigUA.info за матеріалами agravery.com