Відновлено відшкодування ПДВ українським експортерам

У 2017 році Україна експортувала рекордний обсяг технічного казеїну в ЄС — більше 7 тис. тонн, зайнявши перше місце в рейтингу країн—експортерів.

Про це повідомляє Максим Фастєєв на своїй сторінці в Facebook.

«ЄС — традиційний ринок збуту (Польща, Німеччина), казеїн — вважається «технічним» продуктом, тому йде на експорт не по молочним кодами і виробничі майданчики не вимагають «харчової» сертифікації (основне b2b використання — косметична галузь)», — пише аналітик.

Згідно з повідомленням, вміст білка в продукті — 90%, тому його сушка розглядається як альтернатива виробництва сухого знежиреного молока. А, з урахуванням низьких цінників на СЗМ в минулому році (і в нинішньому) виробництво казеїну було вигідним.

milkua.info

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Протягом січня-серпня цього року Україна експортувала до ЄС товарів сільгоспвиробництва на суму $3,95 млрд, що на 15,7% менше, ніж торік за аналогічний період ($4,69 млрд).

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Разом з тим частка продукції агровиробництва в загальному вітчизняному експорті до країн ЄС дещо зросла — з 33,5 у 2019 році до 34% у 2020-му.

При цьому Україна наростила імпорт товарів вказаної категорії з ЄС на 15,3% — з $ 1,74 млрд у січні-серпні 2019 року до $ 2,01 млрд — 2020-го.

Найбільше за звітний період Україна поставляла до ЄС:

Жири та олії тваринного або рослинного походження — на $ 1,25 млрд (+23,17% порівняно з аналогічним періодом минулого року);

Зернові культури — на $ 1,17 млрд (-37%);

Насіння і плоди олійних рослин — на $ 567,76 млн (-25,6%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 272,78 млн (-28%);

Їстівні плоди та горіхи — на $ 100,75 млн (+2,5%).

З ЄС найбільше було імпортовано:

Алкогольні і безалкогольні напої — на $ 216,06 млн (+13%);

Різні харчові продукти — на $ 208,18 млн (+6,3%);

Молоко та молочні продукти, яйця — на $ 185,97 млн (+112,5%);

Залишки і відходи харчової промисловості, готові корми для тварин — на $ 150,28 млн (+22,8%);

Какао та продукти з нього — $ 129,88 млн (+31,3).

milkua.info

Торговельний конфлікт між Сполученими Штатами та Китаєм сприяє зростанню експорту українських зернових культур. Хоча Китай є найбільшим світовим виробником пшениці, щорічно він імпортує близько 4 млн тонн цієї культури. І коли поставки зі Штатів знизилися, це відкрило нові можливості для України.

Як зазначає Метт Аммерманн, ризик-менеджер і віце-президент FCM Division у Східній Європі і Чорноморському регіоні INTL FCStone Financial Inc. (США), Китай все ще вкрай чутливий до ціни, тому саме питання ціни може допомогти зміцнити позиції України на азійських ринках, де вона вже добре себе зарекомендувала.

За даними International Grains Council, в сезоні 2017/18 частка чорноморської пшениці на міжнародному ринку зросла до 37%, перевищивши частку Сполучених Штатів і Канади.

Значним імпортером продукції України, особливо кукурудзи, залишається ЄС.

«Оскільки зараз у ЄС проблеми в зв'язку з погодою, очікування від України збільшуються. І навіть якщо Китай продемонструє зростання попиту на українську кукурудзу, ЄС може скласти йому конкуренцію. Також Китай, найімовірніше, спробує налагодити поставки інших джерел протеїну з Причорномор'я, аби компенсувати нестачу поставок сої із США. Однак зростанню площ, відведених під сою, може заважати соняшник, адже Причорномор'я залишається найбільшим світовим експортером соняшникової олії. У короткостроковій перспективі збільшення площ під сою здається важким завданням: соняшник, як і раніше, залишається однією з найвигідніших культур для українських фермерів», — підкреслює Метт Аммерманн.

За словами Ольги Трофімцевої, заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції, вже кілька років поспіль Україна збирає понад 60 млн тонн зернових, а за останні 7 років експорт цієї продукції збільшився майже втричі.

«Не хочу робити поспішних висновків, але ми очікуємо, що в цьому році результати будуть не гірші. Триває збір ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на середину липня намолочено вже 14,72 млн тонн зерна нового врожаю при врожайності 30,9 ц/га», — зазначила Ольга Трофімцева.

ІЦ УАК за матеріалами agravery