ЄС може скласти конкуренцію Китаю в імпорті українського зерна

Міністерство сільського господарства Польщі планує посилити методи боротьби з африканською чумою свиней. У карантинних зонах розглядають введення заборони на забій поголів’я для особистого споживання, а також нові обмеження для м’ясокомбінатів.

Посилені заходи щодо АЧС стосуватимуться більше 6 тис. господарств, а це — близько 300 тис. свиней. За підрахунками, господарства з поголів’ям свиней більше 50 (майже 4 тис. ферм) повинні затратити більш ніж 37,6 млн євро для введення додаткових протиепізоотичних заходів. А майже 3 тис. малих господарств (до 50 голів) ліквідується через непосильність таких витрат.

Польські свинарі переконані, посилені методи —"безпрецедентний адміністративний акт, що знищує свинарство«.

Фермери вважають, що цими діями влада підтримує імпорт свинини в Польщу (що й так становить 40%) і «вбиває» власне виробництво.

Pigua.info за матеріалами greenfront.su

Вітчизняний молочний ринок продовжує «штормити», як і глобальний. Після зниження цін в кінці липня серпень почався з руху вгору, хоча поки що говорити про тренд не доводиться. Адже загальна картина покращилася на фоні підняття цін на молоко в північних регіонах, а  особливо в Чернігівській області, яка входить у топ-5 за виробництвом промислового молока, проте під час попередніх моніторингів мала відчутно нижчі ціни, ніж в центральному чи західному регіонах. Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

На 3 серпня найбільше в порівнянні з попереднім моніторингом зросла середня ціна на молоко екстра ґатунку — відразу на 14 копійок — до 10,66 грн./кг без урахування ПДВ. Однак це все ще на 30 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні 2021-го.

Вищий ґатунок додав у ціні 5 копійок — до 9,92 грн/кг, а перший залишився без змін — 9,66 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків зросла на 7 копійок — до 10,08 грн/кг, що на 5 коп. ничже, ніж на початку червня 2022-го та на 65 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні.

Лінецька зазначає, що наразі вітчизняний молочний ринок характеризується невизначеністю через низку мінливих факторів. Насамперед це активність споживачів. Такого повернення біженців, який спостерігався у травні-червні, вже немає, а на фоні наближення осені люди починають дедалі більше заощаджувати. Державні соціальні виплати та підтримка міжнародних фондів дасть можливість в найближчі декілька місяців підтримувати внутрішній попит, що зазнає зниження: обсяги реалізації молочної продукції через мережі у липні знизилися в межах 10–12%.

Водночас експерти очікують, що послаблення гривні зробить невигідним імпорт молочних продуктів, що надасть конкурентну підтримку вітчизняним виробникам молокопродуктів. Зауважимо, що ціна на молоко-сировину в Польщі на чверть вища, ніж в Україні, а на фоні стрибка долара завозити звідти молочку буде нерентабельно.

З іншого боку, девальвація гривні суттєво потягне за собою собівартість виробництва, як молока так і молочних продуктів. Так, ветеринарні препарати, ПММ, генетика, окремі кормові інгредієнти та засоби виробництва у нас імпортні, і це напряму відображається на вартості виробництва. Крім того, через здорожчання палива зросла собівартість грубих кормів.

Розвиток ринку в короткостроковому періоді буде залежати від ситуації на валютному ринку та настроїв світового, адже експортний фактор стає все більш значущим.

avm-ua.org

У другій половині листопада на ринку живця спостерігається досить протирічлива ситуація. З одного боку, з огляду на наближення зимових свят оператори очікували якщо не на зростання цін, то на їх укріплення на досягнутому рівні. З іншого боку, передумов для здороження свинини в закупівлі на разі не вбачають, а ціна в свою чергу продовжує рух у бік пониження. Так, за підсумками моніторингу цін, який проводить Асоціація «Свинарі України», цього тижня середньоринкова позначка опустилася до 42,3 грн/кг, послабившись майже на 2% у порівнянні з попереднім.

За свідченнями м’ясопереробників ціна на свиней живою вагою цього тижня дуже неоднорідна: частина операторів здійснювала заготівлю по 43-44 грн/кг, деякі працювали в межах 41-42 грн/кг, подекуди звучали й нижчі цінові пропозиції. Водночас, закупівельники зазначають, що пропозиція свиней достатня, проте середня жива вага тварин, що надходять на забій збільшилась щонайменше на 5-7 кг та досить часто перевищує 120 кг. Ситуацію зі збутом оператори ринку описують як досить мляву: формування запасів та заготівля сировини для виробництва м'ясних делікатесів до зимових свят відбулася без ажіотажу та жодним чином на відзначилася на ціні закупівлі.При цьому, попит з боку кінцевого споживача слабкий, що пояснюється низькою платоспроможністю населення, яку найбільше пов'язують з приходом опалювального сезону.

М'ясопереробники одностайно заявляють, що поточна ситуація на ринку живця не відповідає традиційній поведінці цін на ринку живця у такий період. Тому прогнозувати ситуацію на подальшу перспективу досить важко. З іншого боку, наявність імпортної сировини (переважно свинини в елементах) на ринку, стриманість купівельної активності споживачів та зміна стратегії м'ясопереробників щодо формування запасів тисне на внутрішню ціну. Крім цього, вища середня забійна вага (та як наслідок гірший вихід м'яса з туші), на думку закупівельників, промовисто вказує на те, що нестачі свинини у найближчі пару тижнів не буде.

З огляду на таку ситуацію, представники Асоціації м'ясопереробної галузі очікують, що наступного тижня діапазон закупівельних цін консалідується на рівні 41-42 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

За результатами вебінару минулого тижня, IFCN констатує, що від 05.05. зміни в глобальній молочній ситуації незначні. В цілому прогноз середньосвітової ціни на молоко залишився майже без змін, за винятком більш позитивного сценарію для ключових виробників. Так, для ЄС середньопрогнозовану ціну збільшили на 1 дол. ― до рівня 29,9 дол./100 кг, а для США ― на 1,4 дол., до 29,4 дол./100 кг.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Драйвером для зміни прогнозів послугували ті заходи державної підтримки, які були нещодавно анонсовані центральними та місцевими урядовими структурами цих країн. Так, Єврокомісія виділила фінансову підтримку в розмірі 30 млн. євро на зберігання до кінця року у приватних складах близько 330 тис. тонн біржових молочних товарів (СЗМ, масло та сир), запаси яких почали накопичуватися в період світового карантину. Крім того, уряди окремих країн ЄС запровадили додаткову підтримку для свої фермерів.

Зокрема, найтурботливішою виявилася Франція, яка виділила 7 млрд. євро для підтримки від великого до дрібного бізнесу, серед якого і аграрний. Також тут присутні активні ініціативні заклики та акції, направлені на підвищення споживання сирів, попит на які серйозно впав.

Уряд Італії виділив 100 млн. євро для підтримки середнього та малого аграрного бізнесу, хоча він, за коментарями Альберто Менгі, експерта Центру дослідження продукції тваринництва (Centro Ricerche Produzioni Animali S.p.A., CRPA), постраждав значно менше, порівняно з іншими галузями економіки. Тим часом загальна ситуація в італійському молочному секторі переживає жваве відновлення. За словами доповідача, з березня тут ростуть продажі молочних продуктів в ритейлі: ультрапастеризованого молока (+19%), твердих сирів (+27%), моцарелли (+49%), йогуртів (+5%).

Проте ріст попиту в європейському ритейлі, поки що, не компенсує загального падіння, яке зумовлене скороченням експорту та продажів в ГоРеКа, оскільки їх частка в структурі реалізації є найбільшою. У зв’язку з цим, великі переробники анонсували про скорочення закупівлі сировини на 3% та звертаються до виробників з проханням скоротити виробництво молока.

Отже, країни-виробники комплексно підходять до вирішення проблеми, проте такі заходи можуть бути недостатніми, оскільки значна частка їхньої продукції орієнтована на експортні ринки (Німеччина — 50%, Франція ― 40%). Тому «здоров'я» їх молочної галузі значним чином буде залежати від темпів відновлення світового попиту, а він формується країнами-імпортерами, більша частина яких є сировинними державами з доходами, що залежать від торгівлі енергоносіями. У зв’язку з цим у експертному середовищі світову рецесію визнано одним із чинників, котрий має найбільший тиск на процес відновлення глобального попиту.

Зростання світового попиту на молочну продукцію за регіонами (2009−2019)

Джерело: IFCN