Верховна Рада удосконалила державне регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Заключні дані Держстатистики щодо збору врожаю 2018 року, які були офіційно оприлюднені 25 березня, підтвердили подолання історичного для України рубежу виробництва зерна у вазі після доробки – 70,057 млн тонн при врожайності 47,4 ц/га. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, передає УНН з посиланням на прес-службу уряду.

"Заключний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року підтвердив подолання історичного для України рубежу виробництва зерна у вазі після доробки – 70,057 млн тонн при врожайності 47,4 ц/га. Крім того, отримано найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику та урожайності цукрових буряків", - повідомив Топчій.

Зокрема, основної продовольчої культури пшениці було отримано – 24,6 млн тонн при врожайності 37,3 ц/га, кукурудзи – 35,8 млн тонн при врожайності 78,4 ц/га, сої – 4,5 млн тонн при врожайності 25,8 ц/га, соняшнику – 14,2 млн тонн при врожайності 23,0 ц/га, урожайність цукрових буряків склала 508 ц/га.

Зі слів Топчія, ці результати дали можливість "цілковито забезпечити внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а також сформувати потужний потенціал для експорту сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки у 2018/19 маркетинговому році".

Джерело: УНН

Додавання деяких побічних продуктів бавовняної індустрії, а також бавовняного насіння може збільшити показники споживання комбікорму великою рогатою худобою (ВРХ), а також забезпечити додатковий приріст маси на завершальному етапі виробництва. До такого висновку в рамках серії досліджень прийшли вчені з університету Оклахоми в США.

За словами фахівців, бавовна привернула їхню увагу, так як сьогодні в США ця галузь активно розширюється. Було встановлено, що ВРХ може споживати велику кількість побічних продуктів бавовняної галузі, в тому числі стебла, листя, волокно. При додаванні цих продуктів, а також цілісного насіння бавовни, в раціон ВРХ між 140 і 168 днем ​​виробничого циклу вченим вдалося досягти зростання споживання комбікорму. За підсумками 28-денного періоду в середньому тварини на раціоні з вмістом бавовни важили на 18 кг більше в порівнянні з ВРХ з контрольної групи.

За матеріалами FeedNavigator

Все більше досліджень в світі доводить високу роль пробіотиків і пребіотиків у здоровому старінні.

За оцінкою японських дослідників (Японія — країна, де 27% населення припадає на людей від 65 років і старше), дисбактеріоз — загальна проблема населення старшого віку. Експерти пропонують виробникам продуктів з пробіотиками та пребіотиками серйозно задуматися про створення продуктів для людей похилого віку.

За останні три десятиліття населення у віці 60 років і старше подвоїлося, при цьому до 2050 р. його частка зросте ще в два рази. Очікується, що до 2050 року середня тривалість життя на планеті складе 80 років (зараз — 70). Населення старіє, у багатьох країнах (розвинених і країнах, що розвиваються) підвищуються вимоги категорії 60+ до товарів споживання.

Всі ці фактори змушують виробників орієнтуватися на нову велику групу і пропонувати цікаві рішення для здорового старіння. Як пише nutraingredients-usa.com з посиланням на японських вчених, стан мікробіоти кишечника має тісний зв'язок з такими проблемами здоров'я як остеопороз, хвороба Альцгеймера, атеросклероз і інстульти (ожиріння, що є чумою 21 століття в інших країнах світу, поки ще не стало проблемою для Японії).

Доктор Юкіхіро Симідзу зазначає у своїй роботі, що виділив чотири бактеріальних штами у пацієнтів з названими вище захворюваннями, які були загальними для всіх проблем здоров'я у літніх людей.

Недавнє дослідження довело, що мікроби кишечника можуть збільшити концентрацію інсуліноподібного чинника зростання (IGF1), що сприяє ремоделюванню і утворення кісткової тканини. Вчені також виявили особливу роль пробіотиків в цьому процесі.

Було доведено, що такі штами як Lactobacillus збільшують кісткову масу поряд з поліпшенням мікробіоти кишечника.

Кілька досліджень за підсумками показали необхідним прийом пребіотиків для поліпшення абсорбції кальцію в організмі. Вчені заявляють, що «включення в раціон продуктів з пробіотиками або пребіотики сприяє профілактиці остеопорозу і його лікування. Однак, є обмежені дані про ефект пребіотиків у пацієнтів, які страждають старечим остеопорозом».

Пребіотики також пов'язують із запобіганням втрати м'язової маси при лейкемії та саркопенії. Ряд інших мікроорганізмів кишечника тісно пов'язані з метаболізмом ліпідів і зниженням рівня холестерину.

«Не дивлячись на те, що для профілактики цих захворювань потрібні здорове харчування і вправи, включення продуктів, різноманітять мікробіоту кишечника може сприяти поліпшенню стратегії підтримки здорового організму», — підкреслюють вчені.

dairynews