Україна-ЄС: що дасть «безвіз» аграріям

08-квіт-2017

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Більше новин
Які нові технології використовують українські аграрії
06-вер-2019

Онлайн-майданчики з торгівлі урожаєм, дрони, точкова робота дистанційно керованих тракторів — стали вже звичною практикою для багатьох вітчизняних фермерів.

Про це ідеться в матеріалі на biz.nv.ua.

«Україна, для якої сільське господарство — це 18% ВВП, не відстає від світового тренду. Великі вітчизняні агрокомпанії масовано інвестують у технологічні інновації, щоб рости вище за ринок і отримувати додатковий прибуток. Сьогодні практично в усіх провідних виробників галузі є свої центри досліджень і розробок. А їхні інвестиції в нові ідеї становлять мільйони доларів», — пише видання.

Автори додають, що Україна цьогоріч очікує рекордного врожаю свого головного агропродукту — зерна — на рівні 75 млн т, прогнозує Мінсільгосп США.

«Однак цей показник може легко досягти і 100 млн т, якщо профільний бізнес не шкодуватиме грошей на новітні технології, впевнений Артем Беленков, засновник компанії SmartFarming. Завдяки їм і обсяг національного ринку може легко зрости з нинішніх $ 22,5 млрд до $ 30 млрд. Оскільки світ у цій галузі йде вперед дуже інтенсивно, Україні треба швидко рухатися, щоб хоча би встояти на місці», — зазначається в матеріалі.

milkua.info

Детальніше
Названо євроквоти на курятину та яйця для України на перший квартал
13-січ-2020

Україна зможе використовувати квоти на безмитний експорт в країни Євросоюзу в січні-березні 2020 г. 5 тис. т курятини і 750 тонн яєць.

Про це свідчать дані на сайті Єврокомісії, пише УНІАН.

Також повідомляється, що в наступному кварталі (квітень-червень) українські експортери отримають квоти на 5 тис. т курятини і 1,2 тис. т яєць.

Відзначається, що Євросоюз в 2020 році збільшив квоти на ввезення українських продуктів тваринництва: курятини - з 19,2 тис. т до 20 тис. т, яєць - з 2,7 тис. т до 3 тис. т.

Детальніше
ЄС може заборонити ввезення м'яса з країн з відмінними нормами по використанню ветпрепаратів з 2022року
22-лист-2018

Європейський Союз може з 2022 року заборонити ввезення м'яса та інших продуктів тваринного походження з країн, в яких норми по використанню ветеринарних препаратів, зокрема, антибіотиків та стимуляторів росту, відрізняються від прийнятих в ЄС.

Про це повідомив експерт Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів AnimalHealthEurope Девід Джон за «круглим столом» Європейської бізнес асоціації «Система антимікробної резистентності в тваринництві» в Києві в середу.

«Новий регламент про ветеринарну медицину передбачає, що ЄС зможе обмежувати імпорт тварин або тваринницької продукції з третіх країн, якщо ці країни не дотримуються правил, які відповідають або схожі на правила, встановлені в ЄС. Наприклад, якщо вони використовують стимулятори росту», — розповів Д. Джон.

Європарламент, за його словами, вже схвалив цей регламент, зараз над ним працює Єврокомісія. Очікують, що документ почне діяти наступного тижня.

«Дані норми не будуть застосовуватися ще три роки і це дасть достатньо часу, щоб підготуватися до цих регламентів», — зазначив експерт.

Він додав, що потенційні обмеження вже викликали питання з боку країн-учасниць Світової організації торгівлі.

«Ми не знаємо, наскільки суворо застосовуватиметься це законодавство. Можливо, воно буде стосуватися тільки використання антибіотиків та стимуляторів росту. Деякі країни, наприклад, Бразилія, вже піднімають це питання в СОТ», — розповів Д. Джон.

PigUA.info за матеріалами interfax.com.ua

Детальніше
Хто втримається на молочному ринку в умовах пандемії — Андрій Ярмак
16-квіт-2020

Економічна криза, викликана пандемією коронавірусу, зачепила і молочний бізнес — попит на молочні продукти знизився. В цій ситуації виживати будуть ті, хто має найбільш ефективні способи виробництва, хто має низьку собівартість, високу якість продукції і налагоджений канал реалізації.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час антикризової онлайн конференції молочного сектора.

У деяких країнах сімейним молочним фермах в умовах карантину працювати легше.

«Сімейні ферми, як не дивно, справляються краще, ніж великі індустріальні підприємства. Зараз це сильно помітно в таких країнах, як США. Там була велика залежність від імпортної робочої сили. Зараз це неможливо, тому з'явилися великі проблеми», — розповідає Андрій Ярмак.

Також у країнах, де розвинена переробка молока і водночас з цим є велика проблема із пандемією коронавірусу, на підприємствах інколи виникають запалення хвороби і їх закривають, відповідно немає потужностей для переробки молока, додає він.

В Європі ситуація дещо відрізняється. Молочарі деяких країн змушенні зливати молоко в каналізацію. Але й такі де держава підключається, зокрема, в Італії зараз держава намагається викуповувати молоко відправляти його на сушку, виробляти сухе молоко.

Нагадаємо, маріупольським фермерам нікуди збувати молочну продукцію — реалії карантину.

«І що ще не почало відбуватися, але скоро почнеться — заміна молочних жирів дешевшими, рослинними, для здешевлення продукції, особливо для небагатих країн», — прогнозує Андрій Ярмак.

Ще одна проблема — логістика, вона стає дуже складною і дорогою.

«Зараз перевезти продукцію в іншу країну для експорту дуже проблематично і ризиковано — непередбачувані терміни її поставки, тому і експорт та імпорт знижується. У цих умови дуже актуально, якщо ви знаходитеся близько до якогось великого ринку збуту», — зазначив економіст ФАО.

В Україні і не тільки, невеликі переробники намагаються на пряму переходити до споживачів, робити доставки, але тут виникає питання безпечності молока.

«Молоко, що продається на свіжому вигляді, вироблене в примітивних домашніх умовах, дуже часто не є повністю безпечним. З точки зору класичного розуміння якості молочної продукції до нього є великі питання», — зазначає Андрій Ярмак.

Milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок