Британія хоче дозволити редагувати гени сільськогосподарських культур та худоби

У Міністерстві юстиції зареєстровано наказ Мінекономіки, який затверджує низку розпорядчих документів з метою підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у сфері законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

«Міністерство запропонувало новий та зручний підхід до інспектування, який дозволяє розмежувати загальні та специфічні гігієнічні вимоги, як до операторів ринку, так і до харчових продуктів. Це гарантуватиме дотримання прав та законних інтересів підприємців, підвищить рівень захисту здоров’я споживачів. Крім того, буде забезпечено об'єктивність, прозорість та неупередженість здійснення державного контролю», — зазначив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.

Він додав, що наказ Мінекономіки, зокрема, приводить процедури заходів державного контролю до вимог європейського законодавства, забезпечує принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.

Так, наказом затверджено уніфікацію актів державного контролю, а саме:

• в частині загальних гігієнічних вимог;
• спеціальних гігієнічних вимог до окремих харчових продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м’яса птиці);
• гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у закладах загальної середньої освіти;
• вимог до тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я харчових продуктів;
• спеціальних вимог до маркування харчових продуктів.

Також затверджено форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про корми. Крім того, вперше для використання компетентним органом — Держпродспоживслужбою — затверджено уніфіковані зразки інших розпорядчих документів:

• посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю;
• припис про усунення порушень вимог законодавства, та ін.

Варто наголосити, що наказ Мінекономіки № 143−22 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та скасовує наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 серпня 2019 року № 447.

me.gov.ua

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info

 Експерти IGC опублікували прогноз світового виробництва зерна в 2020/21 МР - до 2,22 млрд т, що на 2,2% перевищує показник прогнозу на 2019/20 МР (2,18 млрд т).

Про це повідомляється в звіті IGC.

Прогнозується, що загальний обсяг виробництва зерна досягне нового піку в наступному сезоні.

«Через більш низькі попередні запаси в 2020/21 МР вони збільшаться на 1% в порівнянні з попереднім сезоном, а при передбачуваному зростання попиту очікується подальше невелике скорочення запасів», - відзначають аналітики.

Прогноз обсягу світової торгівлі зернових в 2020/21 МР підвищений на 1,5% порівняно з попереднім сезоном - до 385 млн т проти 379 млн т в 2019/20 МР.

Прогноз світового споживання зернових в 2020/21 МР також підвищено на 34 млн т до 2,23 млрд т, що на 1,5% вище 2019/20 МР.

Згідно з даними, запаси зернових знижено на 3 млн т до 605 млн т.

poultryukraine

У 2018 році через африканську чуму свиней (АЧС) у Китаї було знищено 916 голів свиней. Якщо цьогоріч поширення вірусу не зупиниться, Китай втратить п'яту частину поголів'я свиней. Про це свідчать дані прогнозу експертів Radоbank, передає УНН із посиланням на meat-inform.com.

Повідомляється, що у 2018 році спалахи АЧС були зареєстровані в 24 провінціях та регіонах Китаю. Багато фермерів забивали свиней не тому, що виявляли АЧС, а задля того, аби уникнути ризиків подальшого розповсюдження захворювання, каже аналітик Rabobank Пан Ченджун. Він вважає, що у 2019 році поширення вірусу АЧС у Китаї триватиме.

АЧС у Китаї призвела до того, що вирощування свинини стало збитковою справою.

Як писав УНН, у Китаї взялися за розробку вакцин проти АЧС. 

Також нагадаємо, що в Україні в минулому році було зафіксовано 145 спалахів хвороби у всіх без винятку областях. І держава досі не виплатила вітчизняним фермерам близько 27 млн грн компенсацій. 

Джерело: УНН