Обсяг світового виробництва зерна в 2020/21 МР прогнозується на рекордному рівні - IGC

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Часто звучить думка, що вітчизняним свинарям потрібно ще вчитися і бажано у закордонних колег. Втім, чи не цікавіше отримати урок від сусіда-українця, який своїми здобутками не поступається іноземним?

Відповідь може дати бенчмаркінгове дослідження, яке Асоціація «Свинарі України» проводить з 2016-го.

«Порівнюючи дані з нашого бенчмаркінгу із відповідними показниками досліджень у ЄС, США, Бразилії, бачимо, деякі українські виробники не тільки ідуть „в ногу“ з колегами з інших країн, а й демонструють кращі показники», — коментує голова аналітичного відділу АСУ Олександра Бондарська. — «Мова не йде не тільки про флагманів галузі, навіть невеликим за розмірами господарствам є чим похизуватися. До дослідження долучаються виробники різного масштабу —від 1 тис. голів до понад 20 тис. голів».

За словами Олександри Бондарської, бенчмаркінг дає змогу не лише порівняти виробничі та економічні показників діяльності з іншими операторами галузі, а й сприяє виявленню «слабких місць» виробничого процесу та формуванню «мапи дій» для подальшого розвитку. Так, минулого року такою можливістю скористалися 25 гравців галузі, які сукупно представляють 20% промислової пропозиції свинини.

«Наразі АСУ завершує збір даних для дослідження за підсумками 2018-го, але ще є шанс приєднатися до кола респондентів», — додала експерт.

Підсумки дослідження будуть оприлюднені під час виступу «Свинарство в Україні та світі: стан і прогнози. Показники ефективності вітчизняного свинарства» в ході Бізнес-секції Конгресу „Прибуткове свинарство“. Подія відбудеться 4 червня у ВЦ «АККО-Інтернешнл», Київ. Організатори — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада, компанія DYKUN.

Виробничі показники виробників свинини з України, США, Бразилії та в середньому по країнах ЄС

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними бенчмаркінгу в Україні та результатами міжнародного бенчмаркінгового дослідження серед свиногосподарств Interpig, 2017 р.

pigua.info

В Україні, згідно законопроєкту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», планують запровадити мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства.

Про це розповів Євген Олейніков, керівник Податкової служби, передає epravda.com.ua.

За словами Олейнікова, мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства стосуватиметься маленьких та великих аграрних господарств.

«Ми ще на початку 2021 року намагалися порахувати, скільки землі в нас обробляється, але не обліковується. Ми отримали цифру понад 10 млн гектарів. Найголовніше в цьому питанні — для кого ця норма. Доходи від цього податку — це доходи територіальної громади, центральний бюджет на них не зазіхає», — пояснює очільник відомства.

Відповідно, якщо на місці виникають питання, що хтось незаможний, хтось реально не обробляє цю землю, то територіальна громада через свою раду цілком може надати відповідні знижки, пільги або просто повернути суму податку як соціальну допомогу. Це їх відповідальність.

«Але є ситуації, коли великі аграрії використовують систему неофіційної оренди землі, тобто не показують її в звітності. Я не можу сказати конкретно, хто і скільки, це треба доводити», — наголосив Євген Олейніков.

Світові ціни на продовольчі товари у вересні зросли внаслідок зниження пропозиції і високого попиту на основні продукти харчування, такі як пшениця і пальмова олія.

Про це йдеться в повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 130,0 пункту, що на 1,2% вище його серпневого значення і на 32,8% вище показника вересня минулого року.

Значення Індексу цін на зернові ФАО у вересні зросло на 2% в порівнянні з попереднім місяцем: через скорочення експортних можливостей на тлі високого попиту ціни на пшеницю на міжнародних ринках за місяць піднялися майже на 4% і на 41% в порівнянні з тим же періодом минулого року. Також у вересні було відзначено зростання міжнародних цін на рис; при цьому ціни на кукурудзу зросли лише на 0,3% (38% в порівнянні з минулим роком) у зв'язку з поліпшенням видів на урожай в цілому і початком збиральної кампанії в Сполучених Штатах Америки та України, що практично повністю нівелювало наслідки викликаних ураганами перебоїв у функціонуванні портів в США.

Значення Індексу цін на рослинні олії ФАО за місяць зросло на 1,7% — або приблизно на 60% в порівнянні з вереснем 2020 року — через високий світовий імпортний попит та побоювання у зв'язку з нестачею трудових мігрантів, які відіграють важливу роль у виробництві пальмового масла в Малайзії, міжнародні ціни на цей продукт досягли максимального за останні десять років рівня. Міжнародні ціни на рапсове масло також помітно зросли, в той час як котирування соєвої і соняшникової олії знизилися.

Значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО виросло на 1,5% в порівнянні з серпнем: високий імпортний попит на світових ринках і сезонні фактори в Європі і Океанії привели до зростання міжнародних котирувань на всю молочну продукцію, особливо на вершкове масло.

Індекс цін на цукор ФАО піднявся на 0,5% в порівнянні з попереднім місяцем і на 53,5% в порівнянні з тим же періодом минулого року, чому сприяли несприятливі погодні умови і зростання цін на етанол в Бразилії — найбільшому в світі експортері цукру. Уповільнення світового імпортного попиту і хороші види на врожай в Індії і Таїланді надали стримуючий вплив на зростання цін.

Значення Індексу цін на м'ясо ФАО у вересні в порівнянні з попереднім місяцем практично не змінилося, але в річному обчисленні його зростання склало 26,3%. Котирування баранини і яловичини зросли в зв'язку з скороченням пропозиції, в той час як котирування м'яса птиці і свинини знизилися, чому сприяло збільшення пропозиції птиці на світових ринках і зниження попиту на свинину в Китаї і Європі.