ВАР спільно із USAID-АГРО проаналізували законодавство щодо ліцензування експорту сільськогосподарських товарів у 2022 році

Сьогодні в Європі розповсюджені великі фермерські господарства. Про це, на прикладі естонської молочнотоварної ферм Vaatsa Agro, розповів її керівник Маргус Мулд.

«Ферма Vaatsa Agro входить до підприємства Trigon Dairy Farming Estonia (TDFE), яке засновано в 2006 році. Сьогодні TDFE утримує понад 6 500 ВРХ, з яких понад 3 500 дійних корів. Господарство обробляє 8 000 га землі, 4 100 га знаходяться у власності господарства», — поінформував він.

За словами Маргуса Мулда, до складу TDFE входить 3 ферми: Вяятса, Кайу і Кярла.

«Ферми Кайу і Кярла придбані у 2006 році і повністю модернізовані. На даний момент ці ферми одні з найкращих в Естонії за кількістю виробництва молока. Ферма Вяятса була придбана у 2012 році, в 2014 році її удосконалили новим корівником на 2200 корів», — додав естонський аграрій.

Слід підкреслити, що Trigon Dairy Farming Estonia — одна з найбільших молочнотоварних компаній у Європі.

Джерело: презентація спікера

«У TDFE є рада, керівництво та головні керуючі. Всі ферми — окремі юридичні особи, у кожного окрема бухгалтерія та підлеглі. Багатьох цікавить питання — чому ми вирішили створити таку велику компанію? Зауважимо, що ферми стають все більші і більші. Якщо подивимось скільки корів в середньому у Новій Зеландії на одній фермі, то у 2000 році було близько 251 корів, через 10 років стало майже 386 голів на одній фермі. І ці цифри постійно зростають. Те ж у США та Естонії», — повідомив Маргус Мулд.

Джерело: презентація спікера

Так чому розміри ферм зростають? На це питання, ділячись своїм досвідом, він зазначив: «Відповідь проста — чим більша ферма, тим нижчі затрати. Великі молочні ферми є більш ефективними і собівартість молока у них нижча. У нас в компанії це також гарно видно. Якщо порівнювати дві ферми — у 100−500 голів та 1000 голів — на другій витрати на 15−20% менші».

Зауважимо, що TDFE досягла збільшення продуктивності молока на всіх молочних фермах.

Джерело: презентація спікера

«Серцем ферми вважається доїльна зала типу «карусель» на 80 місць, яка обслуговує 450 корів за годину. Щодоби TDFE здає на переробку 70 т молока», — сказав він.

Маргус Мулд додав, що компанія побудувала корівник для 2 тис. 200 корів.

«Там у нас нетелі і корови, які нещодавно народжували. Підлога у нас із резини, для зручності корів. Якщо коровам буде комфортно, вони будуть гарно їсти, і в результаті — збільшаться надої», — розповів європейський фермер.

Про механізований компостер для обробки відновлюваної підстилки:

«У нас встановлено 3 сепаратори, з яких 2 відокремлюють тверду частину гною з 28% вмістом сухої речовини і відокремлений гній одразу надходить на поля. Один сепаратор працює тільки для компостера і виробляє гній з 32% вмістом сухої речовини, який йде в компостер і використовується як підстилка для корів», — додав керівник Vaatsa Agro.

Маргус Молд відмітив, що у компостер йде 200 кг гною на годину, в результаті життєдіяльності бактерій температура піднімається до 65 градусів за Цельсієм і таким чином гине більшість бактерій, що викликають хвороби.

За його словами, це дозволяє економити 3 000−4 000 тис євро.

Про виробництво молока:

«В Естонії 2 роки тому була криза, у зв’язку з чим ціни на молоко були невеликі. І що ми тоді зробили? Зробили все можливе, щоб збільшити виробництво молока. А для цього потрібно було збільшити поголів'я. Середній надій молока на одну дійну корову у 2015 році складав 32,4 кг, у 2016 — 34,9 кг», — наголосив Маргус Мулд.

Він додав: «Сподіваємось, що середній надій молока на корову у 2017 році складе 35,9 кг. Що стосується виробництва молока, у 2015 виробили 34,446 т молока, у 2016 — 39,348 т молока, тому сподіваємось, що у 2017 році цей показник зросте до 40,940 т молока. Що стосується того, скільки молока ми продали: у 2015 році — 33,336 т, у 2016 році — 38,020 т, тому плекаємо надію, що у 2017 році це буде не менше 39,656 т молока».

Із планів на майбутнє компанії TDFE — збільшення поголів'я. Проте поки що це на паузі, через несприятливі ціни на ринку, очікують покращення цінових тенденцій.

Прес-служба АВМ

Аналітична платформа IFCN в період світового карантину проводить щотижневі міжнародні вебінари для оперативного обміну інформацією про стан світового молочного ринку. Українських виробників молока-сировини на платформі IFCN представляє Асоціація виробників молока.

Про стан світового молочного ринку за результатами вебінару IFCN від 05.05.20  розповідає Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

За результатами аналізів і прогнозування IFCN, можливі два сценарії проходження нинішньої кризи у світовій молочній галузі, засновані на загальному вигляді графіка середніх цін на біржові молочні товари: V-подібний та U-подібний сценарії (рис.1). За нульову точку взята криза 2009 року.

Рисунок 1. Два сценарії виходу із молочної кризи

V-подібний сценарій передбачає, що пропозиція сирого молока швидко відреагує на зниження попиту, при цьому скорочення попиту буде співставним з періодом 2009 року.

U-подібний сценарій — до речі, більш ймовірний — передбачає, що пропозиція молока буде посиленою (+1−1,5%) і схожою до нинішньої, проте зростання попиту буде вищим, ніж у 2009 році.

В підтвердження реалістичності другого сценарію експерти наводять обновлені дані щодо ситуації із виробництвом молока у світі, яке в період з січня по квітень зросло на 2,3%, порівняно з минулим роком (рис.2).

Рисунок 2. Виробництво молока у світі: квітень 2019 vs 2020

Згідно оновленої інформації, IFCN залишає свої прогнози щодо світової ціни на молоко на кінець поточного року на рівні 32 дол/100кг.

Очікують, що у 2−4 кварталі середня ціна на молоко в ЄС складе 28,9 дол./100 кг, у США ―28,0 дол./100 кг, у Новій Зеландії ― 33,3 дол./100 кг.

За результатами експрес-опитування учасників вебінару щодо падіння ціни на сире молоко у квітні порівняно з лютим, виявлено, що у більшості країн, зокрема членів ЄС, падіння не перевищило 5% -- саме така ситуація і в Україні. (рис.3). Хоча США, Бразилія та Індія звітували про зниження цін на понад 15%.

Рисунок 3. Результати онлайн-опитування серед країн-учасниць вебінару щодо різниці ціни на молоко-сировину у квітні проти лютого 2020.

Також не оминули увагою і двох найбільших імпортерів молочної продукції - Китай та Росію. Китай, за підсумками першого кварталу, наростив імпорт молочної продукції на 3,4% у перерахунку на молочний еквівалент, порівняно з минулим роком. Найбільше зріс імпорт масла ― >100% та сиру ― >25%, які перекрили зниження імпорту СЗМ на 16%. Безумовно, це є позитивним сигналом для ринків.

Проте, з іншого боку, Росія, зменшуючи споживання на фоні нарощування виробництва молока, змінює свій баланс та наближається до самозабезпечення молочними продуктами (рис.4). Це вже зараз позначається на її імпорті та матиме наслідки в подальшому.

Рисунок 4. Молочний сценарій Росії: від 2-го найбільшого імпортера молочної продукції до повного самозабезпечення у 2020.

Резюмуючи ці дані через українську призму, очевидно, що в першу чергу нас повинне турбувати вивільнення російської частки білоруського експорту, який може «приїхати» в Україну. Тим більше, що всі умови для цього вже склалися, а Білорусь в першому кварталі вже суттєво збільшила присутність своєї продукції на українському ринку.

Аналітичний відділ АВМ

«Польща кілька місяців не надає плани щодо заходів захисту від АЧС, тому Європейська комісія не може прийняти рішення про виділення допомоги на ці цілі», — повідомив комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган.

Польща просить допомоги в ЄС, щоб боротися з вірусом АЧС з осені минулого року. Заява з цього питання, яку підготувало Міністерство сільського господарства, описувала три види заходів, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 90 млн євро. Йшлося про три види допомоги: вирівнювання втрат фермерів від низьких збутових цін, підтримка переробних підприємств і боєнь, а також компенсації для малих господарств за відмову від свинарства. Однак до сих пір Комісія прийняла позитивне рішення тільки за заявкою про вирівнювання втрат, але це — менше мільйона євро.

На думку комісара Хогана, у поляків немає плану боротьби з АЧС. За його даними, протягом останнього півріччя відбулося шість технічних зустрічей представників польської влади з чиновниками з Брюсселя, на яких Комісія вказувала на необхідність надання плану. Однак вони не принесли результатів.

Він зазначив також, що в уряду Польщі є інші можливості підтримати фермерів, які постраждали від АЧС. Серед них — зміна «Програми розвитку сільських районів», із засобів якої можуть бути профінансовані підтримуючі заходи. У цій програмі є 300 млн євро, з яких 190 млн євро — це кошти ЄС.

При цьому він додав, що Польща разом з країнами Балтії отримала значні кошти від Генеральної дирекції здоров’я і безпеки продуктів харчування Європейської комісії на знищення хвороби. «Я не чув, щоб хтось із польського уряду про це згадував», — сказав комісар.

Хоган запевнив, що боротьба з африканською чумою свиней є дуже важливим питанням для Комісії. «Ми дуже стурбовані поширенням вірусу, тому що наслідки для торгівлі свининою впливають не тільки на Польщу та прибалтійські країни, а й на весь ЄС. Після відкриття китайського ринку ми не бажаємо труднощів у торгових відносинах Європи з рештою світу через свинину», — зазначив Хоган.

Pigua.info за матеріалами  GreenFront

Обсяг виробництва яєць в Україні за підсумками першого кварталу 2021 р. склав 3,24 млрд шт., що на 14,7% нижче за показник аналогічного періоду 2020 року (3,76 млрд шт.).

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Зокрема, виробництво яєць в звітному періоді на базі спеціалізованих агропідприємств України скоротилося на 20,3% до 1,86 млн шт. проти 2,34 млн шт. в січні-березні 2020 р.

При цьому господарства населення зменшили виробництво яєць на 2,9% до 71,38 млрд шт. (січень-березень 2020 року - 1,42 млрд шт.).

У ТОП-5 областей з виробництва яєць за звітний період увійшли:

• Київська область - 803,8 млн штук (січень-березень 2020 року - 810,4 млн шт.);
• Черкаська область - 193,6 млн штук (150,1 млн шт.);
• Дніпропетровська область - 183,3 млн штук (183,2 млн шт.);
• Хмельницька область - 182 млн штук (209,7 млн ​​шт.);
• Вінницька область - 167,2 млн штук (212,5 млн шт.).

poultryukraine.com