Польщу звинувачують у відсутності планів щодо боротьби з АЧС

Україна повністю забезпечена продовольчим зерном на рік наперед.

Про це ідеться у зверненні Мінагрополітики до суб’єктів зернового ринку.

У зверненні сказано, що відповідно до прогнозного балансу попиту та пропозиції на 2021/2022 маркетинговий рік виробництво зерна, за попередніми даними Держстату, складає 85,7 млн т (у тому числі  пшениці 30,1 млн т). Внутрішнє споживання – 19 млн т (у тому числі пшениці 7 млн т буде повністю забезпечено за рахунок власного урожаю).

Станом на 1 березня 2022 року за оперативними даними Державної митної служби України зернових експортовано 43 млн т (в тому числі пшениці — 18 млн т (з неї продовольчої — 12,1 млн т та фуражної — 5,9 млн т). Отже, залишків продовольчої пшениці в обсязі 3,7 млн т, що складає майже річне споживання на продовольчі цілі, цілком достатньо для забезпечення продовольчої безпеки країни, — сказано у зверненні Мінагро.

Поряд з цим, до Мінагрополітики надходить інформація щодо недобросовісного відношення деяких суб’єктів ринку зерна один до одного.

Наводимо інші деталі зі звернення Мінагрополітики до зернотрейдерів:
Міністерство звертається до всіх суб’єктів зернового ринку — виробників, зберігачів, переробників, експортерів та виробників хліба, зберігати спокій, проявляти взаємопорозуміння та взаємоповагу, суворо дотримуватися умов ведення бізнесу та етичної поведінки у цей складний для всіх час.

Мінагрополітики вважає що випадки недобросовісного відношення були поодинокі і більше не повторяться.

milkua.info

Посилення податкового навантаження на дрібний та середній бізнес призведе до його ліквідації, а не до наповнення бюджету. Про це у коментарі УНН заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, коментуючи податкові зміни, які вступили у дію з 1 січня 2022 року.

Ідеться про закон “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (законопроект № 5600), який ще називають “ресурсним”. Він передбачає, що усі суб’єкти господарювання, які розводять свійську птицю, більше не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування 4 групи.

"Це може створити ситуацію певного монополізму. Бо є великі виробники. Вони теж втратять, але хоча б виживуть. Натомість, малі і середні перестануть існувати. Податкове законодавство до змін давало змогу малим і середнім виробникам працювати, виготовляти продукцію, створювати конкуренцію на ринку. Відтак, не можна десь брати, а десь — додавати. Бо постраждалі категорії виробників матимуть серйозні проблеми", — коментує Козаченко.

На тлі пандемії Україна опинилася в складних економічних умовах, продовжив Карпенко.

"І інші країни — також. Однак вони навпаки підтримують бізнес, а не обтяжують його. Зрозуміло, що не вистачає коштів у бюджеті. Але треба було не поспішати із прийняттям такого серйозного рішення. Нам треба підтримувати галузь птахівництва, створювати нові напрямки, які й дадуть нові надходження у бюджет", — додав він.

Низка асоціацій звернулася до Офісу президента, прем’єр-міністра та Верховної Ради із таким самим закликом — виправити згубну ситуацію.

Вони стверджують, що аномальне зростання цін на енергоносії та корми і так призвели до скорочення вітчизняного виробництва. Якщо до цього додати ще податковий тиск — Україна може втратити власну галузь виробництва м’яса птиці та буде змушена імпортувати продукти, ризикуючи продовольчою безпекою країни. 

Джерело: УНН

Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Офіс з просування експорту презентували Експортний бренд України, за допомогою якого українські товари і послуги будуть просуватися на міжнародних ринках.

«Експортний бренд України допоможе покупцям у всьому світі краще дізнаватися українську продукцію. Це зможе об'єднати різні за асортиментом і типу товари і послуги під єдиною концепцією і стилістикою, що створить додатковий візуальний зв'язок між різними галузями і секторами», — зазначив під час презентації перший віце -прем'єр, міністр економіки України Степан Кубів.

Слоганом експортного бренду стала фраза Trade with Ukraine, яка буде трансформуватися в залежності від галузі (Create with Ukraine, Innovate with Ukraine і т. Д.).

«Кожна країна веде експортну комунікацію зі світом, маючи кілька цільових аудиторій: інвестори, баєри, ритейл, виробники, споживачі, уряди інших країн. Експортний бренд є стрижнем комунікації, який потужно, системно і послідовно почне комунікувати експортні можливості України. Чекати і відмовлятися від публічної комунікації на міжнародних ринках наша країна просто не може собі дозволити», — пояснює Мар'яна Каганяк, керівник Офісу з просування експорту, радник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

За її словами, державна підтримка експортного бренду дозволить виробникам значно знизить витрати на просування і рекламу і спростить процес виходу на нові ринки.

Зокрема, експортний бренд буде використовуватися:

як єдине візуальне брендування українських експортерів на міжнародних Експо і галузевих виставках, що забезпечить впізнаваність експортного бренду в світі;

в маркетингових і рекламних, що підвищить поінформованість міжнародних споживачів про основні характеристики українських товарів;

для систематичного інформування про можливості та конкурентні переваги експортно орієнтованих галузей України, що підвищить попит на товари з високою доданою вартістю.

Витрати на створення бренду склали близько €50 тис., які були профінансовані ЄБРР в рамках ініціативи EU4Business.

Вперше широкому загалу експортний бренд буде представлений на найбільшій у світі виставці China International Import EXPO 2018 у листопаді. Україна на ній представлятимуть компанії з таких галузей, як харчова промисловість, галузь інформаційно-комунікаційних технологій, креативна галузь, машинобудування, аерокосмічна і авіаційна галузі та сектор туризму.

Зазначається, що на сьогоднішній день експортери забезпечують 47,9% ВВП і валютних надходжень України. За 6 місяців 2018 року український експорт зріс на $2,8 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Як відзначають в Офісі з просування експорту, сильний бренд країни походження, так званий експортний бренд, повинен допомогти експортерам суттєво збільшити обсяги продажів, так як він буде представляти Україну як вигідного торгового партнера, котрий продає якісну, автентичну, інноваційну та креативну продукцію.

milkua.info

Баланс зернових на світових ринках буде екстремально напруженим, навіть уже цього сезону, з урахуванням введених обмежень на експорт та логістичних труднощів.

Про це AgroPortal.ua повідомила старший аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону компанії Refinitiv Світлана Малиш.

«Зараз ринку зернових у Чорноморському регіоні, а саме Україна-росія, немає. В Україні паралізовано інфраструктуру, під загрозою посівна ярих, виробничі перспективи нового сезону дуже туманні», — зазначає Світлана Малиш.

За її словами, внаслідок війни зі світового балансу зернових може бути вилучено 30-33 млн т пшениці з росії та 15 — з України. Це призведе до розриву ланцюжків постачання, дефіциту продовольства, подальшого зростання цін на всіх ринках.

«На даний момент деякі трейдери уникають закуповувати російське зерно, санкції ускладнюють проведення платежів», — говорить Світлана Малиш.

AgroPortal.ua