У ВООЗ заявили про необхідність припинення застосування антибіотиків для росту тварин

Сімнадцять з 28 держав Євросоюзу скористалися допомогою Єврокомісії, запросивши можливість отримання фермерами заздалегідь ряду платежів з бюджету ЄС для їх підтримки через сильну посуху поточного літа, повідомив єврокомісар з сільського господарства Філ Хоган на прес-конференції після ради міністрів з питань сільського господарства країн ЄС.

«Сімнадцять країн Євросоюзу скористалися цією можливістю», — сказав він, уточнивши, що мова йде про заздалегідь одержувані прямі платежі і засоби на розвиток сільської місцевості.

Єврокомісія на початку серпня вирішила надати підтримку сільському господарству Євросоюзу на тлі посухи. Фермери в зв'язку з цим можуть, наприклад, заздалегідь отримати частину призначених їм прямих платежів і виплат на розвиток сільської місцевості.

Йдеться про платежі, що здійснюються з бюджету ЄС в рамках «Спільної програми сільгоспполітики» для підтримки фермерів. Ці кошти, виходячи з інформації ЄК, надаються безоплатно у всіх країнах ЄС тим фермерам, які задовольняють певним критеріям.

Фермери отримують такі кошти в основному в грудні, але можуть запросити часткову виплату з середини жовтня. ЄК збільшила ліміт заздалегідь виплачуваних в жовтні прямих платежів до 70% з нинішніх 50%. А ліміт заздалегідь виплачуваних коштів на розвиток сільгоспмісцевості — до 85% з 75%. Країни ЕС повинні надавати заявки на зміну ліміту виплачуваної в жовтні фінансової підтримки.

Гроші на прямі платежі надходять з бюджету ЄС, а на розвиток — з бюджету ЄС і від відповідної країни Євросоюзу. У поточному фінансовому році загальний ліміт прямих платежів для фермерів з усіх держав Євросоюзу, встановлений в бюджеті ЄС в рамках програми «Спільної сільськогосподарської політики», становить 42,132 мільярда євро, говорилося в матеріалах ЄК. В середньому, прямі платежі становлять близько 270 євро на гектар. Ліміт коштів на розвиток сільгоспмісцевості на 2018 рік — 13,62 мільярда євро.

dairynews

Завжди проконсультуйтеся з фахівцями, перш ніж застосовувати протимікробні препарати — така наполеглива рекомендація міжнародних організацій, керованих ФАО, Всесвітньою організацією охорони здоров'я і Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин (МЕБ).

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків починає свою роботу з організованого ФАО засідання групи експертів, присвяченого мінімізації виникнення і поширення стійкості до протимікробних препаратів в галузі тваринництва.

Іншими партнерами цього заходу є Європейський союз, Міністерство сільського господарства Швеції і Угорське управління безпеки продовольчого ланцюга.

Стійкість до протимікробних препаратів виникає, коли мікроорганізми — бактерії, грибки, віруси і паразити — розвивають стійкість до протимікробних препаратів, таким як антибіотики. В останні роки збільшилася кількість і різноманітність стійких організмів через неправильне і надмірного використання протимікробних препаратів — для лікування людей, тварин, і навіть в рослинництві та аквакультурі.

«За оцінками, від стійкості до протимікробних препаратів щорічно у всьому світі помирає приблизно 700 тисяч осіб», — сказав фахівець ФАО по тваринництву і здоров'ю тварин Андрій Розстальний. «Вкрай важливо, щоб протимікробні препарати відповідально використовувалися у всіх галузях і застосовувалися тільки тоді, коли це дійсно необхідно».

«У тваринництві протимікробні препарати застосовуються в значних обсягах, — додав він, — тому дуже важливо зосередити увагу на вдосконаленні методів санітарно-епідемічного контролю, таких як гігієна і біологічна безпека, а також на підвищенні імунітету худоби, з тим, щоб мінімізувати необхідність застосування протимікробних препаратів».

Додатковим чинником, що сприяє поширенню стійкості до протимікробних препаратів, є неналежне очищення стічних вод, яке призводить до потрапляння бактерій та антибіотиків в системи водопостачання. Зміна клімату є ще одним фактором, що сприяє прискоренню поширення хвороб тварин на нові території.

«Складність цієї проблеми не викликає сумнівів», — зазначив Розстальний. «Саме тому ФАО працює в тісній взаємодії з партнерами в рамках підходу «Одне здоров'я для всіх», забезпечуючи багатогалузеве реагування на загрози національної безпеки харчових продуктів, ризики поширення зоонозів та інші загрози громадського здоров'я та розробляючи рекомендації щодо зниження цих ризиків».

Повне виключення протимікробних препаратів з ветеринарної медицини не є вирішенням проблеми. Експерти попереджають, що це створить вакуум, в якому інфекційні захворювання можуть стрімко поширюватися, згубно позначаючись на тваринництві і рослинництві і погрожуючи суспільному здоров'ю. Протимікробні препарати розглядаються як засоби, необхідні для забезпечення здоров'я і благополуччя тварин.

Замість цього ФАО і її партнери пропагують відповідальне і раціональне використання протимікробних препаратів. Вони кажуть, що застосування протимікробних препаратів в нелікарнянних цілях — наприклад, в якості стимуляторів росту — має бути мінімізовано.

Існують хороші приклади співпраці між галузями сільського господарства та охорони здоров'я, в число яких входять програми державно-приватного партнерства, що реалізуються в деяких європейських країнах. На засіданні групи експертів буде представлений досвід Швеції та Угорщини.

На глобальному рівні ФАО розробляє керівні принципи, спрямовані на забезпечення переходу до більш раціонального використання протимікробних препаратів. Організація закликає до збільшення інвестицій в стійкі та інноваційні практики ведення сільського господарства і інструменти боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Очікується, що в найближчі місяці стійкість до протимікробних препаратів буде залишатися однією з найбільш актуальних тем. Група експертів планує обговорити це питання 19 січня 2018 року в Берліні на Глобальному форумі з продовольства і сільського господарства.

milkua.info за матеріалами fao

За місяць стане відомо, хто з українських виробників не застосовує антибіотики при виробництві курятини. Це покаже аудит. Про це під час пресконференції журналістам розповів директор Асоціації «Союз птахівників» Сергій Карпенко, передає УНН.

За підсумками аудиту українські виробники м'яса птиці зможуть маркувати свій продукт знаком “без антибіотиків”. Такий знак матиме три класи:

«А» - це вищий пілотаж, і тут використання антибіотиків заборонено як на батьківському, так і на промисловому стаді.

«B» - допускає застосування антибіотиків із метою лікування батьківського стада.

«С» - допускає застосування антибіотиків при вирощуванні на продуктивному стаді.

«На мою думку, більшість підприємств будуть намагатися отримати клас «А» - три зірки, і доводити те, що вони вирощують свою птицю без антибіотиків, як на батьківських стадах, так і на промисловому виробництві», - каже Карпенко.

Він нагадав, що моніторинг розпочато 1 січня 2020 року, за ініціативи найбільш свідомих українських виробників курятини та яєць. Мова про:

Групу компаній МХП (ТМ «Наша Ряба»);

ЗАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»);

ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

«До складу нашої асоціації входить чимало виробників курятини і яєць. І у ході моніторингу ми отримали чимало заявок від охочих долучитися до моніторингу. І ми з радістю залучимо усіх бажаючих, як тільки завершимо поточний моніторинг. Ми робимо таке вперше, і хочемо подивитися, як проходитиме процес», - розповів Карпенко.

Джерело: УНН