26-лют-2018
Більше новин
В Україні утримання телят згідно європейським правилам вимагає часу і дотацій від держави
20-січ-2021

Українські господарства матимуть 5 років, щоб облаштувати ферми згідно європейським правилам, які прописані у проєкті наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання».

Про це розповідає Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока (АВМ), пише milkUa.info.

В рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати в національному законодавстві положення актів права ЄС в частині благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання. 11 листопада 2020 року було затверджено і оприлюднено проєкт наказу «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання», наразі очікується його прийняття.

«Проєктом наказу пропонується затвердити мінімальні вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, включаючи відгодівлю та догляд за ними. Основними прямими наслідками прийняття проєкту наказу будуть покращення благополуччя тварин, зменшення їх захворюваності», — йдеться у пояснювальній записці до проєкту наказу.

Зокрема, документом передбачено встановлення додаткових спеціальних вимог для: бройлерів, курей-несучок, свиней, телят (йдеться про телят віком 0−6 місяців).

Повний перелік вимог шукайте за посиланням у розділі «Додаткові матеріали».

Згідно тексту документу він має бути впроваджений до 1 січня 2026-го року.

Зазначимо, спочатку передбачалося впровадження наказу до 1 січня 2021 року, проте АВМ вдалося добитися максимального відтермінування на 5 років.

Вимоги до благополуччя телят під час їх утримання містять 27 пунктів, серед них є ті, імплементація яких вимагає більше часу і фінансування, а саме:

заборона прив’язного утримання телят;

заборона індивідуального утримання телят віком від 8 тижнів.

При цьому в АВМ зауважують, що такі вимоги є обґрунтованими, бо передбачають грамотне вирощування телят, яке має на меті створити комфортні умови утримання і досягнути ефективного виробництва.

«Проте на сьогодні більше половини всіх господарств в Україні, які займаються молочним скотарством все ще тримають телят на прив’язі. Такі вимоги означають для підприємств глобальну перебудову. Їм будуть потрібні додаткові інвестиції для облаштування майданчиків під утримання телят, купівлю відповідного обладнання, навчання персоналу. Зокрема, для комфортних умов на безприв’язному утриманні потрібні кліточки або будиночки, навіси, тверде покриття і т. д. Після 8 тижнів телят треба переводити на групове утримання — знову ж таки це вимагає додаткових витрат на збільшення площ виробничих приміщень, закупівлю відповідного обладнання, в тому числі автоматизованого, підготовку персоналу тощо», — розповідає Ганна Лавренюк.

З огляду на це АВМ пропонує, щоб у державній програмі підтримки тваринництва відновили норму про дотацію на одну утримувану корову для молочно-товарних ферм.

«Ми порахували що для того, щоб облаштування необхідних згідно нового наказу умов для утримання теляток індивідуально треба орієнтовно близько 2,5 тис. грн на одну корову. Саме тому запропонували внести у концепцію державної підтримки тваринництва на 2021−2023рр. відновлення дотації на утримувану корову в розмірі 2,5 тис. грн на рік», — наголошує генеральний директор Асоціації виробників молока (АВМ).

MilkUa.infо

Детальніше
Прогноз: Курятина подорожчає до кінця року
22-вер-2021

Парадоксальна ситуація склалася на ринку м'яса птиці: при зростанні обсягів виробництва, які вже перевищують внутрішній попит, ціни на м'ясо птиці зростають.

Про це заявила провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки« к.е.н. Наталія Копитець, йдеться у повідомленні закладу.

За її словами, оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) на початку вересня 2021 р. становила 48,00-74,50 грн/кг. За рік — з початку вересня минулого року до початку вересня 2021 року — середня оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) в країні зросла на 29% та становила 58,81 грн/кг.

При цьому, за останніми даними Держстату, у липні 2021 року найбільших змін зазнали споживчі ціни на м«ясо птиці (тушку курячу) та філе куряче. Споживчі ціни на тушку курячу збільшилися проти липня 2020 року більш ніж на третину (+34,59%) і склали 69,34 грн/кг, а філе куряче подорожчало на 29,30% — до 109,70 грн/кг.

За результатами досліджень науковців, таке стрімке зростання споживчих цін на м'ясо птиці спричинене кількома чинниками.

По-перше, за період з січня по липень 2020 р. споживчі ціни на тушки курячі знизилися на 17%, а на філе — на 22,3%, нагадала Наталія Копитець. Це було обумовлено карантинними заходами, пов'язаними з Covid 19, які передбачали закриття кордонів. Отже, з одного боку експорт був призупинений, а з іншого — внутрішнє споживання було обмежене низькою платоспроможністю населення.

Тому зростання цін у січні-липні 2021 року обумовлене відновленням їх до рівня 2019 року. Адже у липні того року споживчі ціни на м'ясо птиці (тушку курячу) становили відповідно 61,78 грн/кг, а за 1 кг курячого філе слід було заплатити 109,19 грн/кг, зауважила вчена.

Крім того, важливим фактором зростання споживчих цін у січні-липні 2021 року стало скорочення на 3,5% поголів'я птиці, спричинене зростанням собівартості внаслідок здорожчання зернових культур та комбікормів.

Подальшу цінову ситуацію на м'ясо птиці визначатимуть ціни на вхідні ресурси та платоспроможність населення. За прогнозними оцінками науковців, до кінця 2021 року можливе подорожчання всіх видів м«яса птиці на 3-7% підсумувала Наталія Копитець.

AgroPortal.ua

Детальніше
У 2018 поголів'я свиней буде найнижчим за всю історію сучасної України
23-жовт-2017

Андрій Панкратов, експерт ринку та аналітик ФАО, детально розповів про поголів'я в Україні станом на 1 жовтня, пояснив причини зменшення кількості свиней як у промисловому секторі, так і у господарствах населення та зробив прогноз на наступний рік.

Ми неодноразово чули про те, що поголів’я свиней в країні на початку 2017 року виявилося найнижчим майже за 10 років, але цікаво, як справи зараз? Відразу скажу — погіршились. Тобто поголів’я продовжувало скорочуватись.

Насправді, з початку року поголів’я трошки побільшало, але через сезонні коливання порівнювати його має сенс тільки з відповідним місяцем минулого року. І тут ми побачимо, що відставання від минулорічних показників станом на 1 жовтня сягнуло вже 9,3% (6 млн. 762 тис. голів проти 7 млн. 454 тис. голів), тоді як на 1 січня різниця становила 5,8%.

Найбільше скорочення відбулося в категорії сільськогосподарських підприємств. На 1 жовтня там утримувалося на 10,1% менше свиней ніж торік (3,427 млн. голів проти 3,814), хоча на початок року відставання було на рівні всього 3,7%. Факторів цього скорочення багато — це і АЧС, і низька прибутковість в минулому році, наслідки якої почали проявлятися в повній мірі, і доволі високі ціни на живець, які підбадьорювали реалізацію, і ремонт потужностей та оновлення поголів’я відразу на декількох крупних підприємствах.

В господарствах населення скорочення свинячого поголів’я відбувається без прискорення і продовжує тренд останніх семи років. На 1 жовтня різниця з попереднім роком складала 8,4% (3,334 млн. голів проти 3,639), а на 1 січня вона була не набагато меншою — 8,1%.

Частка поголів’я в сільгосппідприємствах на 1 жовтня склала 50,7%, що вже трошки менше ніж торік (51,2%) але все ще вище половинної відмітки.

Отже що нам дає розуміння цієї картини? По-перше, це те, що тенденція скорочення поголів’я свиней в господарствах населення продовжується і вона майже не реагує на тимчасові ринкові фактори, тобто є еволюційною. Професійний свинарський сектор, навпаки, доволі чуттєвий до змін прибутковості і ризиковості бізнесу і проявляє доволі логічну і прогнозовану реакцію. Поки що ця реакція є трошки запізнілою, адже, наприклад, в ЄС і пік цін відбувся раніше і відповідне збільшення виробництва сталося скоріше, але все ж таки з’являються ознаки сталого ринку і в нас.

Таким чином, не дивлячись на всі ризики, пов’язані з АЧС, можна очікувати, що професійний свинарський сектор покаже зростання поголів’я (точніше зменшить відставання від минулого року, враховуючи сезонну тенденцію на спад в цю пору) вже в найближчі місяці, оскільки прибутковість бізнесу значно покращилася і є зараз найвищою за останні три роки. Водночас, перекрити цим спад поголів’я в господарствах населення поки що нереально і загальне свиняче поголів’я на початок наступного року очікувано буде найнижчим за всю сучасну історію України — на рівні 6,1 млн. голів, за нашими розрахунками.

pigua.info

Детальніше
Роман Лещенко: закінчення війни в Україні — це питання глобальної продовольчої безпеки
21-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час брифінгу в Українському медіа центрі розповів про те, як Україна забезпечена продовольством, що буде з посівною та чи загрожує світу продовольча криза.

Наші запаси продовольства

«Із точки зору забезпечення продовольством в Україні - у нас ситуація повністю контрольована. Наша держава є одним із найбільших експортерів продовольства в світі. Увесь цивілізований світ знає, що Україна забезпечила показники врожайності в 2021 році більше 100 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.

Крім того, країна пройшла успішну реалізацію земельної реформи. Розпочала процес іригаційної реформи. Приріст агросектору в 2021 році становив близько 20%.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії — на 5 років, кукурудзи — на 1,5 роки», — підкреслив Міністр.

Продовольча безпека України

Роман Лещенко повідомив, що в умовах, коли знищені всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення. Уряд ухвалив відповідні рішення, а Мінагрополітики стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

Крім того, в найближчі дні будуть ухвалені революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги.

Посівна кампанія

За словами Міністра, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільськогосподарських робіт.

«Там, де немає обстрілів, — український аграрій іде в поле і сіє. Навіть на тимчасово окупованих територіях. Беззаконня, яке там діється, — не надовго, Україна поверне собі ці території.

Мало хто розуміє, що для українців, які пережили Голодомор, ментально означає посівна. Це не просто агротехнологічний процес. Ніхто і ніщо нас не зупинить. Це такий самий фронт і дезертирів на ньому немає», — переконаний Роман Лещенко.

За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.

«Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустили засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку», — зазначив Міністр.

Підтримка аграріїв

«На сьогодні максимально спростили всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану ми ввели податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спростили всю звітність.

Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії.

Окремо провели дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Мінагрополітики в режимі реального часу здійснює координацію посівної кампанії і забезпечення продовольством українського народу», — підкреслив Роман Лещенко.

Експорт

За словами Міністра, Україна входить в ТОП-5 світових експортерів продовольства, за окремими позиціями — в ТОП-3. Ми забезпечуємо більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.

«Україна та росія забезпечують 30% постачання пшениці та кукурудзи, та 80% постачання олії у світі. Зрив посівної, атаки на аграрні регіони України, а також блокада морських портів нашої держави, зважаючи на налагоджену логістику, перш за все призведе до продуктової кризи у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3−6 місяців. А брак продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн», — зазначив Міністр.

Заблокувавши українську портову інфраструктуру, росія одночасно заблокувала і власний експорт мінеральних добрив, що неодмінно призведе до зниження врожайності у тих країнах, які закуповують ці добрива.

Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації, зазначив Міністр.

Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20−25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.

«Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн тонн в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними», — підкреслив він.

Глобальна продовольча криза, на думку Романа Лещенка, призведе до економічної кризи в усьому світі. Тож закінчення війни в Україні є питанням глобального порядку, а не проблемою окремо взятого регіону.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок