В Україну тимчасово заборонили ввозити польську яловичину

Фінансові негаразди, проблеми з паливом і посівним матеріалом цієї весни суттєво вплинули на аграрний сектор. Так, одноосібник із Чернігівщини Олексій Карась змушений був змінити сівозміну, крім цього, частина його земель взагалі лишилась необробленою.

«Я обробляю 8 га орної землі та 1 га сінокосу. Цього року садили картоплю, яку ось ледве встигли викопати до дощів, а також моркву, сіяли ячмінь, озиму пшеницю. Минулого року була ще й кукурудза, її залишав на зимівлю, потім весною прибирав, цього ж року від неї змушений був відмовитись», — розповідає у коментарі AgroPortal.ua аграрій.

На зміну матеріальним проблемам прийшли й погодні. Наразі на Чернігівщині кожен день йдуть дощі, а отже робота в полі теж поставлена на паузу. 

За словами Олексія Карася, щойно погода дозволить, планує сіяти озимі жито та пшеницю, а ще — цибулю. 

Зібраний урожай реалізовує у своїй місцевості, а от зерно, через низьку ціну, піде на корм худобі. Господар тримає корів, курей і ще очікує на поповнення — 2 телят. Окрім того, зернові продає також місцевим господарям для виробництва комбікормів.

AgroPortal.ua

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Європа — за крок до кризи у галузі молочного скотарства. Це, насамперед, пов’язано з коронавірусом. Зокрема з проблемами, які виникли у збуті молочної продукції у зв’язку із закриттям готелів, ресторанів, кав’ярень, тощо. Не дивлячись на те, що продажі молочної продукції у торговельних мережах зросли, це все одно не компенсувало втрат.

Про це на своїй сторінці у Facebook зазначає Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор аграрної компанії ІМК.

«Закупівельні ціни на молоко у європейських країнах, насамперед, у Німеччині впали з 36 євроцентів (плюс-мінус 10 грн) до 20 євроцентів (6 грн). Для порівняння, закупівельні ціни в Україні впали з 10,5 грн до 9,9 грн. Мова йде про якісне молоко. Тобто падіння у нас не було суттєвим», — повідомляє він.

За прогнозами німецького Інституту світової економіки (IfW), до кінця року закупівельна ціна на молоко у Європі не підніметься вище, ніж 25 євроцентів. А це означає, що ціна не буде вище 8 грн, що досить-таки суттєво нижче, у порівняні з українськими закупівельними цінами.

«Як результат, українських товаровиробників молока та молочної продукції чекають скрутні часи, адже суттєва конкуренція на цьому ринку, в першу чергу сиру та масла, виникне саме з країн ЄС, які підуть до нас зі своєю продукцією. Це змусить виробників молока та молочної продукції в Україні рухатися вниз щодо закупівельних цін, що призведе до суттєвих втрат в галузі молочного скотарства у країні та закриття багатьох молочно-товарних ферм», — зазначає Алекс Ліссітса.

Він радить уряду України звернути увагу на цю проблему, подумати, яким чином підтримати молочне скотарство там, де воно залишилося, щоб не допустити розвалу молочної галузі України.

milkua.info

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримав законопроект №0856 про сільськогосподарську кооперацію.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Колеги, сьогодні аграрний комітет уніфіковано підтримав наш законпроект про кооперацію. Те саме зробив і підкомітет, який відповідав за його підготовку у другому читанні. Чекаємо його прийняття Верховною Радою України», ― написав Соколов.

Нагадаємо, даним законопроектом закладається ефективна модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка дозволяє підвищити його конкурентноздатність на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню (як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів), дає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і зберегти за собою неприбутковий статус.

Підготовка даного законопроекту здійснювалася з урахуванням найкращих світових практик та досвіду за участю низки провідних європейських та канадських експертів за підтримки ФАО та ЄБРР, Уряду Канади.

«Прийняття законопроекту дозволить адаптувати українське законодавство до законодавства країн-членів Європейського Союзу, Канади та США, які є світовими лідерами за рівнем розвитку сільськогосподарської кооперації. Крім того, його ухвалення сприятиме посиленню конкурентоздатності малих та середніх виробників, зокрема, та соціальному розвитку сільських територій загалом», — відмічають у ВАР.

Agravery