Аграрний комітет підтримав законопроект про сільськогосподарську кооперацію

Заборона ЄС на ввезення української курятини змушує українських експортерів диверсифікувати ринки збуту своєї продукції. Йдеться, в першу чергу, про країни СНД. Про це у коментарі УНН розповів комерційний директор птахокомплексу "Губин" Богдан Гойчук.

"Сьогодні усі українські експортери, які працювали на Європу,  розвернулися на 180 градусів і дивляться на країни СНД, тобто Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан", - розповів він.

Птахокомплекс "Губин" - один із українських постачальників курятини в ЄС, розповів Гойчук.

"У залежності від того, як у подальшому вирішуватиметься питання, ми не виключаємо диверсифікацію ринків збуту нашої продукції", - додав він.

Гойчук також поінформував, що за 10 днів у Брюсселі відбудеться засідання комітету харчової промисловості ЄС.

Європейці можуть піти двома шляхами - повністю зняти заборону, або лишити її в дії лише на Вінниччині.

"Як би там не було, не думаю, що українські експортери збуватимуть надлишок продукту на внутрішній ринок. Він піде у інші країни, і тому різкого зниження ціни на продукт в Україні ані наша компанія, ані ще один експортер - "МХП", не прогнозуємо", - додав Гойчук.

Джерело: УНН

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

У період з 8 по 15 березня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 69 осередків особливо небезпечних хвороб, виявлених в кінці 2018 року і про 169 осередків, зареєстрованих в 2019 році.

У 2019-му нові вогнища ящура виявили в Малаві (1), Марокко (1) і Тунісі (2). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (28), Латвії (3), Румунії (3) і України (1), а також у В'єтнамі (102 вогнища) і в Китайській Народній Республіці (2). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (10 вогнищ). У Греції виявили 4 вогнища блютангу.

Ветеринарні служби Болгарії (1), В'єтнаму (1), Ірану (1), Тайваню (2) і ПАР (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці (2 вогнища) і в США (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища грипу коней в Нігерії (1 осередок) і герпесвірусної інфекції коней в Норвегії (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru