В Україні 19 червня щорічно відзначатимуть День фермера

15 листопада у селі Коросне Перемишлянського району Львівської області відкрили фермерське господарство, що займається вирощуванням кіз та реалізацією козиного молока «Коза-Дереза».

Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.

На 32 га, що використовує господарство, розташовані пасовища, іще 2 га — відведені під заготівлю кормів. Усього сьогодні в господарстві утримують 132 кози, з них 95 козематок.

Підприємство реалізовує отримане козине молоко на ринках Львова.

«Львівська облдержадміністрація разом із Львівською облрадою розробили і прийняли дві програми, одна з них стосується конкурентоспроможної економіки, друга — агропромислового комплексу. Вона передбачає пільгові кредити для фермерських господарств до 500 тис. грн під мінімальний відсоток», — повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.

Відтак, у 2016 р. господарство отримало фінансову підтримку у вигляді пільгового кредиту на реалізацію бізнес-плану в розмірі 500 тис. грн з обласного бюджету відповідно до Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва на селі у 2016−2020 рр.

За ці кошти закупили поголів'я племінних кіз, доїльне обладнання та будівельні матеріали для реконструкції приміщення. Відповідно, господарство провело реконструкцію приміщення для утримання 300 голів кіз, на сьогодні закуповують племінне поголів'я кіз.

Також на території ферми облаштували сироварню. За словами її керівника, Ярослава Сірака, продукцію уже постачають на ринки Львова, а також експериментують та виготовляють різноманітні види як м’яких, так і твердих сирів, використовуючи досвід європейських країн.

В майбутньому господарство планує розбудовувати сироварню та окультурити територію для екотуризму з оглядом кіз на фермі та дегустацією сиру.

milkua.info

У лютому 2017-го споживчі настрої населення стали оптимістичнішими, порівняно з початком року. Про це свідчить відповідний моніторинг агенції GfK, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, очікування пониження курсу національної валюти та зростання цін послабилися і зупинилися близько рівня, який спостерігався у жовтні та грудні минулого року, відповідно.

Як наголошують експерти, споживчі оцінки особистого матеріального становища у лютому виявилися кращими, ніж на початку 2017-го. Хоча цей показник «програвав» максимальним значенням попереднього року, який спостерігався у червні 2016-го. Так, в останній місяць зими відповідний показник додав 2,4 пункти та закріпився на позначці, що на 1,4 пункти вища ніж у аналогічний період минулого року.

Варто зазначити, що індекси очікування девальвації та інфляції нижчі ніж рік тому.

Як відомо, оптимістичніший покупець має кращі апетити, зокрема на свинину. Про деякий приріст споживання м’яса свиней свідчать оновлені баланси попиту і пропозиції Економічного дискусійного клубу. За січень-лютий поточного року українці з’їли 158 тис. т свинини та м’ясопродуктів з неї чи на 1,3% більше ніж за відповідний період 2016-го. Хоча пташатина на 9,5% «популярніша» за свинину, проте цього м’яса у раціоні українців поменшало на 8,5%, порівняно з минулим роком.

Динаміка індексів, що впливають на споживчу активність населення України у 2015-2017 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними GfK

Основними статтями українського експорту у вересні стали зернові, електроенергія та продукція гірничо-металургійного комплексу.

Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України.

Минулого місяця лідерами за обсягами виручки в грошовому еквіваленті стали такі товарні групи:

• олія соняшникова($ 590 млн, +33% до серпня);
• кукурудза($ 474 млн, +36,6% до серпня);
• ріпак($ 423 млн, +38% до серпня);
• пшениця($ 379 млн, +77% до серпня);
• електроенергія($ 150 млн, + 105% до серпня);
• руда($ 136 млн, -20% до серпня);
• ячмінь($ 94 млн, +201% до серпня);
• соя($ 87 млн, +39,9% до серпня);
• чавун($ 74 млн, +44% до серпня).

«З погляду фізичних обсягів експорту у вересні Україна найбільше вивозила кукурудзи — за місяць за кордон було продано 2,149 млн т. Це найвищий показник з початку війни. Також було багато експортовано пшениці — 1,78 млн т. Це найвищий показник обсягів експорту цієї культури з початку року. Загалом 62% вартості та 71% обсягу експорту у вересні припадало на аграрну продукцію (групи 1−24)», — додають у міністерстві.

Серед позитивних тенденцій можна відзначити зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають суттєву додану вартість. Вперше цього року Україна експортувала більше 10 тис. т борошна за місяць. У вересні виробники експортували кондитерських виробів із шоколаду на суму $ 15,1 млн (+34,2% до серпня), з борошна — на $ 14,3 млн (+4,7%) і з цукру — на $ 13,1 млн (+7,8%).

Також зростання обсягів переробки в структурі експорту демонструє молочна продукція. У серпні та вересні цього року ми експортували більше 1 тис. т сирів, хоча у вересні 2021 р. експорт складав усього 637 т. Також майже в три рази зріс обсяг експорту вершкового масла — якщо у вересні 2021 р. його експортували 710 т, то у вересні 2022 р. — 1 960 т (у серпні 2022 р. — 2 136 т).

Якщо брати загальні показники українського експорту, то вони ще далекі від довоєнних показників. У порівнянні з вереснем минулого року обсяги експорту як у вартості, так і в обсягах менші на 35%. Так, минулого місяця обсяг українського експорту у грошовому еквіваленті склав $ 4,14 млрд, а в кількісному еквіваленті — 9,66 млн т. Для порівняння, у вересні 2021 р. експорт склав $ 6,4 млрд і 14,8 млн т.

milkua.info

Минулого тижня на українському експортному ринку пшениці (базис FOB) почалося зниження індикативних цін пропозиції на зерно врожаю як минулого, так і поточного року після досягнення ними історичних максимумів.

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що цінова ситуація розвивалась під тиском майже повної відсутності торгівлі, великих залишків вказаної культури всередині країни, а також інформації про добрий стан озимини та початок ярої сівби в Україні.

«Однак варто зазначити, що через бойові дії площі під ярими культурами в Україні в 2022 р. можуть скоротитися на 35%. Крім того, зниженню цін сприяв пошук країнами-імпортерами альтернатив причорноморському зерну: зокрема,  уряд Єгипту веде переговори з представниками Аргентини, Індії, Франції та США щодо налагодження імпорту пшениці. Більш активне здешевлення зернової обмежувалося зростанням котирувань на світових біржах (у т.ч. через сумніви щодо успіху переговорів і швидкого припинення війни між рф та Україною)», — пояснюють аналітики «АПК-Інформ».

Так, індикативи цін пропозиції на пшеницю з протеїном 12,5%, 11,5% та фураж із постачанням у квітні з портів Чорного моря знизилися на 20-25 USD/т і станом на кінець минулого тижня досягли 415-435, 405-425, 390-410 USD/т FOB.

Тим часом ціни пропозиції на ті ж самі позиції, але майбутнього врожаю, знизилися на 10-30 USD/т — до 360-390, 350-385 та 330-365 USD/т із постачанням у липні-серпні.

agroportal.ua