В українських портах зросли ціни попиту на пшеницю

У рамках проєкту Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», що реалізується спільно зі Світовим банком, проводиться підготовча робота щодо будівництва прикордонних інспекційних постів (ПІП). Програмою передбачено будівництво десяти таких постів до кінця 2023 року.

Прикордонні інспекційні пости контролюватимуть безпечність харчових продуктів, основуючись на вимогах та найкращих практиках ЄС, та відслідковуватимуть відповідність продукції санітарним та фітосанітраним заходам. На даний час призначені прикордонні інспекційні пости відсутні на території України, а контроль здійснюється у митницях призначення в середині країни.

В рамках проєкту здійснюється спільна робота з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерством фінансів, Державною митною служби та Державною прикордонною службою.

Наразі триває підготовча робота: вирішуються питання передачі у користування Держпродспоживслужби земельних ділянок, на яких будуть розташовані прикордонні інспекційні пости та узгоджуються містобудівні умови. Ці та інші питання були обговорені 20 квітня під час наради з представниками Світового банку.

«Прикордонні інспекційні пости дозволять підвищити рівень контролю безпечності харчових продуктів та здоров'я тварин, — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Крім того, це допоможе більш ефективно працювати в напрямку запобігання поширенню на території країни небезпечних інфекційних хвороб від тварин, які імпортуються в Україну».

Довідково: Будівництво прикордонних інспекційних постів відбуватиметься відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042 від 18.05.2017 та Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 27.08.2019.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Європейський Союз готовий підтримати Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Про це написав глава Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас у своєму Twitter.

«Прийнятий Верховною Радою закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві є величезним кроком для земельної реформи. Українські малі фермери зможуть отримати фінансування та доступні кредити для покупки сільгоспземлі та інвестування у свій бізнес. ЄС готовий підтримати Фонд», - сказав він.

agroportal.ua

З початку дії програми «Доступні кредити 5-7-9%» уповноважені банки видали 3805 позик на загальну суму в 9,1 млрд гривень. З них 7,2  млрд грн видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 1,5 мільярда підприємці отримали на капітальні інвестиції та 406,5 млн гривень — на поповнення оборотних коштів.

«Наразі в програмі бере участь 18 банків-партнерів. Незабаром кредити за умовами програми «Доступні кредити 5-7-9%» стануть доступними клієнтам Агропросперіс Банк». На минулому тижні Фонд розвитку підприємництва підписав відповідний договір,» — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

За останній тиждень банки-учасники видали 299 кредитів на загальну суму в 577 млн грн. 64% (371 млн грн) від загальної суми  укладених угод складають угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів. 21% (109 млн грн) — це видані уповноваженими банками інвестиційні кредити. І позики на поповнення оборотних коштів складають 15% (95,97 млн грн).

Нагадаємо, позику в рамках Програми можна отримати в АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», а також, відповідно, КредитВест Банк та ОТП Банк.

me.gov.ua

Мета опитування — оцінити, наскільки простою є їх взаємодія з державними органами.

Про це йдеться на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Крім того, аграріям пропонується вказати, які довідки і справки, заявки чи виписки, інші форми взаємодії з державою в земельній сфері, податковій, банківській тощо є застарілими або не актуальними.

«Чим більше товаровиробників долучаться до нашого опитування, тим якіснішим буде зріз і предметнішим наше розуміння, як саме рухатися в напрямі цифрової трансформації в сфері аграрної політики. Важливо, де це можливо й гостро необхідно, перевести різноманітні види довідок в електронний формат, а ще низку — взагалі ліквідувати як застарілі і рудимент. Тому ми хочемо це робити спільно з людьми, які ці довідки й регулярно оформлюють, рухатись від потреб ринку, використовуючи так звану agile методологію, яка дозволяє розробляти найкращі рішення в сфері програмного забезпечення і спрощувати механізми взаємодії», — розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.