В Україні будуть розроблені єдині правила розрахунку тарифів подачі води для аграріїв, — Тарас Кот

Дослідники створили та протестували мініатюрну систему оцінки наявності вірусів та інших біологічних маркерів захворювання. Система використовує недорогі компоненти та смартфон.

Сканер вірусів — це портативний, недорогий пристрій, що працює на батареї, і є дітищем Йошіхіро Мінагави з університету Токіо.

Прилад, розміром із цеглину, має слот зверху, в якому можна розмістити смартфон таким чином, щоб його камера була направлена через невеликий об'єктив всередину пристрою. На екрані користувач буде бачити виявлені віруси через спеціальний додаток для смартфонів.

У найближчих планах науковців — додати до речей, які може виявити пристрій інші біомаркери, наприклад нуклеїнові кислоти (ДНК).

PigUA.info за матеріалами feedstuffs.com

В жовтні УМІ зріс на 2,7% після приблизно такого ж зростання у вересні. При чому, протягом останніх п’яти місяців УМІ зріс вже на 24,9%!

Як зазначає пан Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook, зростання прибутків для виробників молока України продовжується вже п'ять місяців. Однак, за 2021 рік найгірше за останні роки і це зростання в жовтні було значно меншим, ніж зазвичай.

Фахівець зауважує:

прибутки (у кого вони були) в жовтні 2021 року вдруге були вищими (відразу на 10%), ніж в тому ж місяці 2020 року! Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали;

все-таки це був другий найгірший показник прибутковості за останні 5 жовтнів;

перші 10 місяців 2021 року дозволили нашим молочарям заробити на 20,2% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це найгірший рік за останні 5 років! Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Чому це найгірший показник за п'ятирічку? Тому, що сезонність вирівнюється. А ще тому, що наша переробна галузь зараз затиснута між дефіцитом сировини з одного боку, ефективним молочним бізнесом європейських постачальників, який прогресує, і важкими умовами, що їм диктують українські мережі супермаркетів. Відповідно, виробникам потрібно швидше кооперуватися і створювати власні сучасні виробництва молокопродуктів, щоб розраховувати на щось більше», — говорить пан Ярмак.

Чого ж чекати далі? Як правило УМІ в листопаді стабілізується і суттєво не змінюється. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в липні становило 1%. Але минулого року вперше в жовтні УМІ різко знизився через пандемію.

Зовнішній фактор лишається дуже позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 3%, а за жовтень та вересень — вже на 8%.

milkUa.Info

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua

Цього тижня середня ціна закупівлі свинини живою масою понизилася на 2,5%, проте на Заході країни з’явилися перші сигнали стабілізації цін. Такі зміни на ринку живця на початку лютого відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

У перший тиждень лютого середньоринкова ціна на свиней забійних кондицій опустилася до 43,7 грн/кг, що на 2,5% нижче ніж тижнем раніше. Так, за результатами попередніх торгів оператори центральних та східних областей переглянули ціни на 0,5-2 грн/кг у бік пониження. Тож ціновий коридор у цих регіонах понизився до 43-45 грн/кг. Проте на Заході країни відбулася стабілізація цін в діапазоні 42-43,5 грн/кг.

Представники м’ясопереробки у свою чергу також озвучують очікування щодо стабілізації цін закупівлі наступного тижня. Так, понад половина опитаних заготівельників озвучує такі прогнози щодо подальшої цінової динаміки. Зокрема, на вони зазначають, що торгівля свининою йде планово та відповідає звичним сезонним тенденціям, а попит та пропозиція на ринку живця відносно врівноважені. Надходження імпорту свинини, хоча і має певний вплив на ринкову ситуацію, проте подальше пониження цін, зокрема, до бар’єрної позначки, не матиме позитивного впливу на ринкову ситуацію.

Асоціація «Свинарі України»