Контрольоване вивільнення азоту — важливий інструмент оптимізації роботи рубця

29-лист-2018

Коли ціна на молоко й маржа хороші, багато хто «розслаблюється» в плані балансування поживних речовин і не приділяє належної уваги виробництву мікробного протеїну. Коли ж ціни на молоко демонструють круте піке, а на протеїнові корми злітають угору, в нас не залишається іншого шляху, як пітніти над раціонами, щоб поліпшити виробництво рубцевих мікробів.

Чому це потрібно робити? Досягаючи хорошої контрольованої ферментації в рубці (підтримання належного рівня рН чи кислотності), ми вбиваємо одразу два зайці. По-перше, збільшуємо виробництво енергії з клітковини, крохмалю та інших вуглеводів, спожитих твариною. По-друге, оптимізуємо потік мікробного протеїну з рубця. У результаті цього виробляється більше «ідеального» протеїну і знижується потреба в дорогих кормових компонентах, що є джерелом енергії та амінокислот для корів.

Значно складніше задовольнити потреби рубцевої мікробіоти, ніж самої корови. Якщо це робити неправильно, ріст окремих мікробів уповільнюється і змінюється їх ферментаційна поведінка, як наслідок — виробляються небажані ферментаційні кислоти, наприклад, молочна, яка знижує рубцевий рН.

Одна з найбільш необхідних поживних речовин — перетравний у рубці протеїн, який розщеплюється на аміак (NH3) та амінокислоти. При правильному поєднанні джерел азоту поліпшується перетравність клітковини, що веде до контрольованішої кислотності в рубці. Крім того, при такій ферментації більше виробляється ацетату й бутирату, внаслідок чого поліпшується вироблення коровою молочного жиру. Метою має бути підтримувати такий рівень рубцевого аміаку, який оптимізує мікробну активність і допомагає уникнути ситуації, коли аміак у надлишку або в дефіциті.

Справжнім викликом для фермерів та консультантів із годівлі є те, що клітковина перетравлюється повільніше, ніж крохмаль та інші вуглеводи. Така неоднаковість у рівні перетравності різних вуглеводів стала ще більшим каменем спотикання недавно, бо було зроблено крок у бік зменшення кількості протеїну, який згодовується коровам. Ця зміна, в свою чергу, породила ще одну проблему — необхідність забезпечення аміаку й амінокислот для бактерій, що перетравлюють клітковину.

Додаючи сиру сечовину, ми надто спрощуємо ситуацію з балансуванням раціонів і розщепленням протеїну фуражу. Потрібно контролювати вивільнення аміаку в рубці, щоб задовольнити потреби повільноростучих бактерій, які перетравлюють клітковину. Цього можна досягти завдяки стабільному постачанню в рубець аміаку впродовж дня, уникаючи сплесків і падінь його концентрації, які можуть траплятись при нестабільному споживанні корму (графік 1).

Графік 1. Рівень рубцевого аміаку залежно від різних схем годівлі, змодельованих за допомогою програми cncpsv7

 

Джерело: Mike Van Amburg, Cornell University.

Це той випадок, коли відносно нова технологія використання продуктів з контрольованим вивільненням небілкового азоту може задовольнити потреби целюлозолітичних бактерій (бактерії, що перетравлюють клітковину). Дослідження показали, що з використанням цієї технології можна поліпшити перетравність клітковини, краще контролювати рубцевий рН і збільшити виробництво мікробного протеїну, таким чином покращивши забезпеченість корів амінокислотами.

Продукт NitroShure™ — це джерело небілкового азоту з контрольованим вивільненням. Якщо правильно ввести продукт в раціон на рівні до 180 г/день/корову, то можна отримати такі переваги:

більше виробництво мікробного протеїну;

краща перетравність клітковини;

краща молочна продуктивність, вихід молочного жиру і протеїну (таблиця 1);

вивільнення місця в раціоні (100 г продукту можуть замінити 600 г 44-процентного соєвого або 700 г ріпакового шроту), яке дасть додаткову гнучкість у його балансуванні;

можливе незначне заощадження на вартості кормодня (раціону) залежно від ціни кормових білків і стратегій балансування;

можливе зниження готівкових витрат на корми і збільшення використання кормів власного виробництва.

Таблиця 1. Вплив згодовування Nitroshure™ і сечовини на молочну продуктивність дійних корів

Показник

Контроль (сечовина)

NitroShure™

Р-значення

Споживання сухої речовини, кг/день

28,4

28,7

NS

Надій, кг/день

46,9

47,6

0,14

Вихід жиру, кг/день

1,66

1,73

0,01

Вихід білка, кг/день

1,30

1,34

0,01

Вміст жиру, %

3,57

3,67

0,01

Вміст білка, %

2,78

2,82

0,01

Азот сечовини в молоці, мг/100 мл

13,3

13,6

0,11

Джерело: Highstreet et al. (2010), Livestock Science 129:179−185

Більше новин
У США виявлено кобувірус корів
17-груд-2019

Вчені Іллінойського університету США виявили, що в країну проник кобувірус корів. Результати дослідження опубліковані в журналі Emerging Infecious Diseases.

Вірус, що вражає велику рогату худобу, вперше був виявлений в Японії в 2003 році. Він є досить новим для науки, тому його негативний вплив на організм тварин ще до кінця не вивчено. Кобувірус корів належить до сімейства вірусів, до якого також належать такі віруси, як риновіруси (джерело застуди і синуситів у людини) і поліовірус (викликає поліомієліт).

Попередні дослідження, проведені в інших країнах світу, виявили кобувірус корів в фекальних пробах ВРХ з діареєю. Нове дослідження підтвердило зв'язок діареї з вірусом шляхом секвенування ДНК у корів і мікробіологічного аналізу вмісту кишечника двох телят, які померли після зараження.

«В обох випадках був виявлений кобувірус корів, — констатувала керівник дослідження, професор ветеринарної клінічної медицини Іллінойсського університету доктор Лей Ван. — Це свідчить про те, що цей вірус є збудником діареї».

До теперішнього часу ніяких інших негативних симптомів у інфікованих тварин не спостерігалося. Однак, оскільки в США ніхто до цього не діагностував кобувірус у корів, необхідно продовжити дослідження, щоб до кінця прояснити вплив інфекції на організм тварин.

«Необхідно продовжити спостереження за кобувірусом корів, щоб визначити його поширеність, — сказала доктор Ван. — Крім цього, нам необхідно впорядкувати подібні віруси, щоб дізнатися більше про їх генетичну різноманітність і еволюцію».

Дослідники повідомили, що чотири з дев'яти зразків, протестованих в ветеринарно-діагностичній лабораторії, містять в собі кобувірус. Всі заражені тварини були зі штату Іллінойс.

Кобувірус корів раніше був виявлений приблизно в 10 країнах Азії, Європи, Південної Америки і Африки.

milknews.ru

Детальніше
Україна за пів року імпортувала курятина на $22 млн
28-лип-2021

Імпорт курятини у першому півріччі 2021 р. склав 51 тис. т, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

У вартісному виразі імпорт курятини становить майже $22 млн. Найбільшими постачальниками стали країни ЄС: Польща, Угорщина, Німеччина.

Зазначається, що 97% імпорту м'яса птиці — це заморожені частини тушок і субпродукти, при цьому понад 73%  складають обвалені частини тушок, які є дуже низько вартісними продуктами. Так, середня ціна імпорту такого м'яса птиці склала лише 0,43 $/кг. Для прикладу, середня ціна експорту української курятини складає 1,47 $/кг.

В УКАБ підкреслили, що схожа ситуація спостерігається і з свининою. Імпорт м'яса свиней за перше півріччя 2021 року зріс на 36% до 12,6 тис. т. Імпорт в основному надходив з Данії, Польщі та Нідерландів, де на підтримку фермерів і, зокрема, тваринництва виділяються значні обсяги дотацій.

Натомість в Україні продовжується подальше скорочення поголів'я в птахівництві та виробництва м'яса птиці. За даними Держстату, поголів'я птиці свійської на підприємствах станом на 1 липня 2021 р. скоротилося на 5,8% та сягає 114 млн голів, виробництво м'яса птиці за перших шість місяців скоротилось на 5,4% та склало 583,6 тис. т у забійній масі.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, імпортозалежність по тваринницькій продукції зростає на фоні збитковості вітчизняного тваринництва та відсутності належної державної підтримки.

«В країнах ЄС виробництво та експорт має значні державні дотації та преференції. Що ж пропонує наш уряд — обкласти додатковими податками тваринницькі комплекси. Спочатку птахівництво, що вже відображено в сумнозвісному законопроекті №5600, і вже почали говорити про свинарство і ВРХ. Такі ініціативи однозначно призведуть до негативних наслідків в галузі, здорожчання тваринницької продукції для споживачів та подальшого росту імпорту в Україну», — зауважив Роман Сластьон.

Детальніше
Де у світі свині дорожчі?
26-трав-2022

Детальніше
Право на експорт харчової продукції до ЄС отримали ще чотири підприємства
14-вер-2017

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному — з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два — риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об'єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016−2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

milkua.info за інформацією Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок