Україна готується експортувати червоне м'ясо до Китаю

У період з 12 по 18 жовтня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 309 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові спалахи африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (7 осередків), Угорщини (45), Латвії (4), Польщі (1 осередок), Словаччини (1), в Румунії (40 спалахів) та в Південній Кореї (1 осередок). В Японії зареєстрували 109 спалахи класичної чуми свиней.

Ветеринарні служби Мексики (6), В'єтнаму (1) і Тайваню (2) повідомили про спалахи високопатогенного грипу птахів. Спалахи низькопатогенного грипу птахів виявили в Домініканській Республіці (11 спалахів).

В раніше благополучної Республіці Судан виявили спалах лихоманки долини Ріфт.

У Швейцарії виявили 2 спалахи блютангу, в Республіці Бангладеш — 1 осередок заразного вузликового дерматиту, а в Мексиці — 5 спалахів хвороби Ауєскі.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про спалахи сказу в Малайзії (58); осередку сибірки в Бутані; про спалахи лихоманки Західного Нілу в Німеччині (3 спалахи), Греції (9 осередків) і Франції (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Квітень 2020 року для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів. Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.

Про це на своїй сторінці у Faceboоk зазначив Іон Морару, засновник Школи м'ясного скотарства.

За його словами, на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності вплинуло подорожчання раціону для корів.

«Всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт. Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту. А ще скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти)», — розповідає Іон Морару

Він прогнозує, що чекає молочну галузь України у майбутньому:

• в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
• скорочення поголів'я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, «вирізати» худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої — можливо і на краще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
• посуха яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту, а роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді, тобто це з одного боку здорожчить корм, з другого боку — знизяться трохи надої, а це буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів'я, — стимулювати закупівельні ціни;
• Ситуація минулого року схожа із цьогорічної, лише можливо трохи раніше почалося «падіння», і причини вам всім відомі;
• зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми»;
• і ще, якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби;

«Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів'я. Всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не «виріже» худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва», — підкреслив спеціаліст.

milkua.info

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса.

За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га, соняшнику — на рівні 5,4 млн га, сої — 1,4 млн га, цукрових буряків — близько 223 тис. га.

Нагадаємо, що за даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га.