У Мін'юсті назвали пільгові категорії земельних податків

Фокусне обговорення питань експорту та імпорту продукції тваринного походження відбулось у вівторок, 17 листопада, під час онлайн-зустрічі, організованої Офісом простих рішень та результатів. У зустрічі взяли участь голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та її заступниця Ольга Шевченко.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Як зазначили організатори наради, її головна мета — сприяння спрощенню ведення бізнесу. Саме тому важливо вести прямий діалог та розуміти бачення всіх учасників процесу щодо шляхів подолання перешкод.

Представники компаній-членів Американської торговельної палати в Україні, які брали участь у зустрічі, озвучили питання, що наразі є найбільш актуальними для бізнесу та потребують вирішення. Це питання, пов’язані з процедурою включення до реєстру експортерів, розблокуванням ринку кормів для тварин, усуненням бар'єрів для експорту та імпорту харчових продуктів та продукції тваринного походження.

Крім того, під час зустрічі обговорювались деякі питання державного контролю та міжнародного співробітництва.

‌Як зазначила Владислава Магалецька, Держпродспоживслужба знає про перепони, які є сьогодні, та шукає найоптимальніші шляхи їх подолання. За її словами, робота за зазначеними напрямками проводиться як на рівні Держпродспоживслужби, так і на рівні профільних міністерств. «На жаль, великий сегмент бізнесу залишається без можливості експорту продукції, і це проблема, яка потребує вирішення. Зі свого боку ми зробимо для цього все, що від нас залежить», — підкреслила голова Держпродспоживслужби.

Світові ціни на пшеницю, кукурудзу та сорго знизилися у листопаді, тоді як ціни на ячмінь та рис зросли, згідно з індексом цін ФАО.

Індекс цін на зернові ФАО склав у листопаді 150,4 пункту, що на 1,9 пункту (1,3%) нижче, ніж у жовтні, але все ще на 9,0 пункту (6,3%) вище, ніж рік тому .

Світові ціни на пшеницю в листопаді знизилися на 2,8%, що в основному було обумовлено приєднанням Російської Федерації до Чорноморської зернової ініціативи та продовженням терміну дії угоди, зниженням імпортного попиту на постачання зі Сполучених Штатів Америки через неконкурентоспроможні ціни, а також посилення конкуренції. на світових ринках у зв'язку із збільшенням поставок із Російської Федерації.

Міжнародні ціни на фуражне зерно також знизилися у листопаді на 1,0% порівняно з жовтнем. Ціни на кукурудзу знизилися на 1,75% порівняно з попереднім місяцем, на що також вплинули події в рамках Чорноморської зернової ініціативи, тоді як покращення перевезень річкою Міссісіпі у Сполучених Штатах Америки також вплинуло на ціни. Міжнародні ціни на сорго у листопаді знизилися на 1,2% одночасно з цінами на кукурудзу, тоді як ціни на ячмінь зросли на 2,5%. Міжнародні ціни на рис у листопаді зросли ще на 2,3% під впливом зростання курсу валют по відношенню до долара США у деяких азіатських постачальників та гарного купівельного інтересу.

pig333.com

Вірус африканської чуми свиней продовжує ширитися Польщею. Міністерство навколишнього середовища вживає додаткових заходів, щоб хвороба не проникла у Великопольське воєводство — центр виробництва свинини у країні. На думку депутатів польського сейму, це може призвести до банкрутства всієї галузі.

Раніше повідомлялося про те, що Уряд Польщі видав наказ про масовий відстріл кабанів на території східної частини країни, включаючи національні парки. Скорочення популяції диких свиней має зупинити поширення вірусу АЧС. Хоча відповідальність за відстріл покладено на мисливців, ті сумніваються в успіху кампанії.

На думку мисливців, зменшити популяцію кабанів до 5 особин на 1000 га неможливо.

Лісники, в свою чергу, вважають, що якщо відстріл кабанів не набере чинності, Воєводська ветеринарна інспекція дасть наказ про додатковий санітарний відстріл диких тварин у зв’язку з загрозою епідемії АЧС.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com