У Китаї повідомляють про нові штами АЧС

За оцінками USDA, у 2020 році виробництво курячого м’яса в Польщі зросте до 2,2 млн. тонн. Це на 1,5% більше порівняно з 2019. Незважаючи на, що зростання буде незначним, Польща залишиться найбільшим виробником м’яса птиці в Євросоюзі.

Бройлери складають 85% від загального виробництва м’яса птиці у Польщі, а індики – 14%. Обидва види птиці переробляються в основному на внутрішніх м’ясопереробних підприємствах країни. Середня ціна на курей у січні 2020 року в Польщі становила 3,77 злотих (1 долар США), що на 3% більше порівняно з січнем 2019 року.

Качине і гусяче м’ясо виробляється в менших масштабах і експортується переважно до Німеччини та Західної Європи. Виробництво м’яса птиці у Польщі значною мірою залежить від місцевого зерна (переважно кукурудзи) та 2 млн. тонн імпортного соєвого шроту, головним чином з Південної Америки та США.

Споживання м’яса птиці в країні у 2019 році складало 27,5 кг на душу населення, це майже на 2% більше, порівняно з 2018 роком.

М’ясо птиці становить 36% м’яса, споживаного в Польщі, 51% у структурі споживання займає свинина і 5% – яловичини. Хоча польські споживачі продовжують віддавати перевагу свинині (споживання на душу населення складає 41 кілограм на рік), м’ясо птиці сприймається як здоровіше і дешевше, що стимулює зростання попиту.

У звіті USDA підраховано, що експорт курячого м’яса в 2019 році досяг 1,34 мільйона тонн, що на 12% більше, ніж у 2018 році. Однак, у вартісному вираженні зростання становило 5% і експорт досяг позначки 2,53 мільярда доларів США.

Кілька країн запровадили заборону на імпорт польської птиці після спалаху пташиного грипу в країні в грудні 2019 року. До 12 березня 2020 року було підтверджено 30 випадків захворювання. Така ситуація негативно впливає на експорт курячого м’яса. Очікується, що у 2020 році обсяг закордонних продажів знизиться на 7%.

Meat-Inform

Станом на початок липня програмне забезпечення «Молочний модуль» працює у Вінницький, Полтавській, Харківській, Миколаївській, Донецькій, Волинській, Сумській, Київській, Дніпропетровській, Рівненській, Херсонській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Користувачами «Молочного модуля» стали вже понад 170 операторів ринку молока (господарства з виробництва молока та пункти його закупівлі). Про це повідомляє Держпродспоживслужба. 

Планується, що пілотний проєкт на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» буде реалізовано у кожній області.

«Лише спільними зусиллями держави та бізнесу ми можемо зробити українське молоко таким, що відповідатиме найвищим стандартам якості та безпеки. Програма контролю сирого молока має стати надійним інструментом спільної роботи», — підкреслила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

«Молочний модуль» — це ІТ-платформа для програми контролю сирого молока. Через генерацію та подальший аналіз й обробку результатів лабораторних досліджень вона допомагає ефективній співпраці операторів ринку з лабораторіями та компетентним органом.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк на зустрічі з учасниками робочої групи наголосив: «Ми в першу чергу маємо отримати зворотній зв’язок від користувачів «Молочного модуля». Ми повинні почути, які в них є  побажання стосовно цього додатку. Безперечно, ми і самостійно можемо розробити певний функціонал, який на нашу думку був би доступним для користувачів, але ми із задоволенням вислухаємо і включимо до роботи їхні побажання. У нас дуже амбіційні плани: запустити Молочний модуль до кінця року не в якості чисто аналітичної програми, а як повноцінний інструмент».

У рамках першої фази Пілотного проєкту, що стартував ще у квітні 2019 році в чотирьох областях, було протестовано різні моделі відбору та транспортування зразків сирого молока. Відтепер кожна область зможе долучитися до «Молочного модуля» Держпродспоживслужби у тестовому режимі.

Вдосконалення функціоналу за результатами Пілотного проєкту та подальша інтеграція «Молочного модуля» до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби відбувається за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Більше інформації про Пілотний проєкт із запровадження програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль» за посиланням: https://qftp.org/wp-content/uploads/2021/05/two-pages-for-web.pdf

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

Європейський Союз компенсує дефіцит бразильської курятини на ринку за рахунок України і Таїланду.

Про це повідомляє agropolit.com.

«Україна і Таїланд є основними країнами, які компенсують заборону на імпорт бразильської курятини, введений ЄС. У січні-травні поточного року обсяги, що експортуються в Європу виробниками птиці з цих двох країн, показали значне зростання, в порівнянні з періодом січень-травень 2017 року», — йдеться в повідомленні.

Зокрема, Україна збільшила експорт м'яса птиці на 90,6% - до 50,2 тис. т, Таїланд - на 13,2%, до 124 тис. т.

Тим часом, Бразилія втратила майже 42% ринку птиці в ЄС.

ЄС обмежив імпорт бразильської курятини в квітні поточного року через невідповідність продукту санітарним нормам.

Нагадаємо, Україна потрапила в трійку світових лідерів з експорту м'яса птиці до ЄС.

Нагадаємо, експорт м'яса птиці, за даними Державної фіскальної служби, в січні-травні 2018 року збільшився на 20,2% (на $32,7 млн) в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до $194,2 млн. Хоча у вазі показник експорту збільшився лише на 3,8%.

www.poultryukraine.com