Вже 13 областей працюють у «Молочному модулі»

Посібник створено для спеціалістів ветеринарної медицини, щоб оперативно діагностувати загрози та реагувати на спалахи ЗВД ВРХ у випадку її занесення на територію країни.

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД ВРХ) («нодулярный дерматит», lumpy skin disease [LSD]) — це вірусне захворювання великої рогатої худоби. Хвороба, що характеризується утворенням вузликів на шкірі тварин, передається, головним чином, комарами, мухами та іншими гематофагами (кровосисними членистоногими). Завдає значних економічних збитків скотарству зумовлених відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових і діагностичних досліджень, організацію профілактичних заходів у випадку загрози її занесення та ліквідаційних, у разі спалахів. Наслідки її занесення матимуть також і значний соціальний вплив, зокрема на сім'ї, що проживають у сільській місцевості та займаються вирощуванням великої рогатої худоби, оскільки ЗВД ВРХ призводить до зниження надоїв молока і може спричинити розвиток стерильності у бугаїв та безпліддя у корів.

Хоч традиційно це екваторіальна хвороба, що є епізоотичною для країн Африки, розташованих південніше Сахари, однак ЗВД ВРХ почав повільно просуватись на нові території, такі як Близький Схід та Туреччина, а з 2015 року набув поширення у більшості Балканських країн, на Кавказі і Російській Федерації, що значно посилює загрозу. Надзвичайно високим є ризик поширення хвороби на території сусідніх країн, у яких вона раніше не реєструвалась.

Наразі склалася ситуація, коли ветеринарні служби постраждалих країн Близького Сходу та Європи, а також країн, що перебувають в зоні ризику занесення ЗВД ВРХ, стикаються з ним вперше. Відповідно, державні ветеринарні служби, власники тварин та інші учасники, задіяні в скотарстві, детально не знайомі з клінічними ознаками хвороби, шляхами її занесення, механізмом передачі та особливостями запобігання і контролю.

Саме для того, щоб подолати ці прогалини, Служба тваринництва і здоров΄я тварин ФАО розробила практичний посібник для лікарів ветеринарної медицини, який нещодавно вийшов українською мовою. Власники тварин та фермери, які займаються розведенням великої рогатої худоби також знайдуть в Посібнику багато цікавої та корисної для себе інформації.

Завантажити посібник можна за посиланням.

milkua.info

За даними Rabobank, у перший рік пандемії кількість угод зі злиття та поглинання у світі суттєво скоротилася – на 25% щодо попереднього року.

Роланд Соссна, редактор міжнародного журналу для переробників молока, International Dairy Magazine, аналізуючи реакцію молочної галузі на обмеження, пов’язані з пандемією, зазначає, що оскільки локдауни сильно вплинули на умови продажів (зменшилися в HoReCa та виросли в ритейлі), головне, чим були стурбовані молочні компанії в цей час, було запровадження відповідних змін у процеси – виробництво, упаковку, доставку. Вони просто не мали часу на збори з обговорення злиття-поглинання, та й самі збори були небезпечні у зв’язку з епідемією.

Як тільки в 2021 році ситуація дещо стабілізувалася, кількість угод M&A у галузі почала швидко зростати і майже повернулася на рівень року, що передував початку пандемії. За 6 місяців цього року у світі зареєстровано принаймні 50 таких угод.

Роланд Соссна вважає, що активність угод M&A може бути прямим індикатором того, в якому стані знаходиться економіка, і тепер можна спостерігати, як ситуація розвиватиметься – чи подолала вже молочна галузь негативні наслідки пандемії, чи вірус і далі продовжуватиме впливати на бізнес тим чи іншим способом. Зараз ще рано робити висновки, вважає Роланд Сосна.

Інфагро

Відносна сталість закупівельних цін тривала недовго. Зокрема, якщо протягом перших двох тижнів серпня кілограм свинини живою вагою в середньому коштував 43,3-43,4 грн, то вже у середині місяця цей показник зріс на 2% — до 44,3 грн/кг.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Результати торгів попередньої п’ятниці завершилися досить позитивно для вітчизняних виробників свинини, які цього тижня реалізують товарне поголів’я на 0,25-1,75 грн/кг дорожче ніж попереднього.

М’ясопереробники одностайно свідчать про відчутну нестачу свиней забійних кондицій, деякі з них навіть не змогли закупити товарні партії на цей тиждень. Тож закупівельна ціна рухається вгору завдяки суттєвому перевищенню попиту над сезонно послабленою пропозицією: спекотні погодні умови негативно впливають на темпи приросту живої ваги свиней. З огляду на таку ситуацію, а також очікуване пожвавлення споживчої активності під час тривалих святкових вихідних, м’ясопереробники готуються до подальшого здороження свинини в закупівлі.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Економічна криза, викликана пандемією коронавірусу, зачепила і молочний бізнес — попит на молочні продукти знизився. В цій ситуації виживати будуть ті, хто має найбільш ефективні способи виробництва, хто має низьку собівартість, високу якість продукції і налагоджений канал реалізації.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час антикризової онлайн конференції молочного сектора.

У деяких країнах сімейним молочним фермах в умовах карантину працювати легше.

«Сімейні ферми, як не дивно, справляються краще, ніж великі індустріальні підприємства. Зараз це сильно помітно в таких країнах, як США. Там була велика залежність від імпортної робочої сили. Зараз це неможливо, тому з'явилися великі проблеми», — розповідає Андрій Ярмак.

Також у країнах, де розвинена переробка молока і водночас з цим є велика проблема із пандемією коронавірусу, на підприємствах інколи виникають запалення хвороби і їх закривають, відповідно немає потужностей для переробки молока, додає він.

В Європі ситуація дещо відрізняється. Молочарі деяких країн змушенні зливати молоко в каналізацію. Але й такі де держава підключається, зокрема, в Італії зараз держава намагається викуповувати молоко відправляти його на сушку, виробляти сухе молоко.

Нагадаємо, маріупольським фермерам нікуди збувати молочну продукцію — реалії карантину.

«І що ще не почало відбуватися, але скоро почнеться — заміна молочних жирів дешевшими, рослинними, для здешевлення продукції, особливо для небагатих країн», — прогнозує Андрій Ярмак.

Ще одна проблема — логістика, вона стає дуже складною і дорогою.

«Зараз перевезти продукцію в іншу країну для експорту дуже проблематично і ризиковано — непередбачувані терміни її поставки, тому і експорт та імпорт знижується. У цих умови дуже актуально, якщо ви знаходитеся близько до якогось великого ринку збуту», — зазначив економіст ФАО.

В Україні і не тільки, невеликі переробники намагаються на пряму переходити до споживачів, робити доставки, але тут виникає питання безпечності молока.

«Молоко, що продається на свіжому вигляді, вироблене в примітивних домашніх умовах, дуже часто не є повністю безпечним. З точки зору класичного розуміння якості молочної продукції до нього є великі питання», — зазначає Андрій Ярмак.

Milkua.info