У Китаї різко зросли ціни на амінокислоти

26-жовт-2021

Минулого тижня ціна на метіонін у Китаї різко збільшилася, як, втім, і на інші амінокислоти, що пов'язано з обмеженням роботи низки підприємств та дефіцитом пропозиції, що виникли у зв'язку з цим на ринку. Крім того, в країні продовжує збільшуватися поголів'я сільгосптварин, особливо свиней, тому попит на амінокислоти постійно зростає. Так, ціна на лізин HCL у КНР, незамінну амінокислоту в раціонах худоби та птиці, що дозволяє значно збільшувати їхню продуктивність, зросла на 13,7%, майже до 1,50 євро за кг.

Ціна на метіонін у КНР досягла 2,86 євро за кг. У ЄС ціни поки що тримаються на рівні 2,74 євро за кг та 3,23 євро за кг відповідно.

Що стосується вітамінів, то в Китаї суттєво зросла ціна на вітамін B12, B9, B6 і особливо на B4.

Повсюдне зростання цін також спостерігається на вітамін Е50.

feedlot.ru

Більше новин
Щодо випадку АЧС в Київській області
30-серп-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 28.08.2017 на території колишнього складу хімічних добрив, на околиці с. Фарбоване Яготинського району Київської області було виявлено чотири трупи домашніх свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 28.08.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 006858 п.м./17 від 28.08.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 29.08.2017 проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Яготинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Журнал «Корми і Факти»: 100-й номер вийшов у світ
13-груд-2018

На обкладинці цього випуску журналу написано №100! Це майже 9 років кропіткої і напруженої роботи, тривог, хвилювань за долю нашого «чада», радості, гордості за себе і за нього, планів і їх звершень.

Замислювався проект «Корми і Факти» в допомогу фахівцям з годівлі сільськогосподарських тварин і птиці і безпосередньо з кормовиробництва, щоб дати корисну інформацію не тільки про те, як виробляти хороші корми, а й як правильно їх використовувати, які на ринку з'являються нові кормові продукти і технології. «Червоною лінією» через усі публікації з самого початку і понині проходить тема якості і безпеки кормів в годівлі тварин і птиці та в контексті здорового харчування людини. «Ми є те, що ми їмо» - це дуже ємний постулат, оскільки тема глибока і має багато складових, які ми намагаємося розкривати в публікованих нами матеріалах.

У своєму розвитку журнал «Корми і Факти» поступово «обріс» ще й іншими тематиками, що мають безпосередньо тісний зв'язок з питаннями годівлі: санітарія, ветеринарія, утримання, обладнання, менеджмент ферм та ін. Погодьтеся, найкращий корм, насипаний в жахливі брудні годівниці, не принесе користі; кури, які знемагають від спеки, не хочуть ні корм клювати, ні нести яйця; «Маститна» корова не дасть нормального молока, як її не годуй. Все взаємопов'язано. І все важливо, дрібниць немає. Ми пишемо про це.

Пошук актуальної, нової інформації - наша щоденна турбота, щоб, взявши в руки наш журнал, читач обов'язково знайшов в ньому тільки корисне для себе та для поліпшення роботи свого господарства. Тому ми дуже багато їздимо, беремо участь у всіх значущих заходах - виставках, конференціях, форумах, зборах, семінарах. Ми підрахували: щорічно редакційна команда буває на 18-22-х таких заходах по всій країні, і це не межа. Шукаємо нових авторів, або вони нас знаходять самі, дискутуємо, визначаємо коло важливих питань, які потрібно висвітлити в журналі. Розпитуємо наших читачів, що для них актуально, яка їм потрібна інформація.

Дуже педантичні ми і в питанні публікації рекламної інформації. Бо не гроші тут для нас вирішальний аргумент, а добра репутація компанії-рекламодавця і якість її продуктів, будь-то комбікорм, ветпрепарат або ярусна клітина, тому що ми несемо моральну відповідальність за те, що публікуємо. І ми завжди намагаємося надати читачам різноманітність і вибір. Аби на користь.

Ми дбаємо про те, щоб різні категорії читачів отримували нашу інформацію в тому вигляді, в якому їм зручно - в «паперовій версії» або в електронному вигляді. У журналу «Корми і Факти» є розкішний сайт http://agro.press, який постійно оновлюється інформаційно-новинним порталом і архівом усіх номерів, з якими можна ознайомитися в pdf-форматі.

100 номерів - це: загальний тираж більше 250000 прим., близько 2560 статей, 78 постійних авторів, база в 3,5 тисячі адрес розсилки, 188 партнерських компаній-рекламодавців, багато з яких працюють з нами роками і отримують додатковий прибуток від збільшення продажів. Ростуть полосность, тиражі і кількість передплатників. Чому? Тому що «Корми і Факти» - позитивний журнал, цікавий, красивий, легкий для читання і сприйняття. Ми не даємо «чорнушних» новин, ми пишемо про хороше: про наукові відкриття, нові технології і продукти, які можуть допомогти нашим селянам, фермерам, сільгосппідприємствам жити краще і працювати успішніше.

Приєднуйся до нас. Будемо раді бути корисними!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Альтернативні джерела грубих кормів для корів
02-січ-2019

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

 

Ячмінь

Овес

Жито

Тритикале

Пшениця

Суха речовина, %

15,4

19,1

19,8

24,2

18,9

Неструктурні вуглеводи, % СР

45,7

33,4

59,9

58,9

51,8

Крохмаль, % СР

25,8

20,2

36,3

39,3

31,4

Білок, % СР

15,6

13,1

12,8

17

17,9

НДК, % СР

34,4

44,8

23,6

20,4

26,7

КДК, % СР

17,4

25,4

8,4

7,7

12,5

ЧЕЛ, Мкал/кг СР

1,63

1,61

1,72

1,54

1,72

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Детальніше
Підсумки року: птахоферми виробили на 22% менше яєць
25-січ-2022

Україна за підсумками 2021 р. скоротила виробництво продукції тваринництва. 

Про це свідчать результати моніторингу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, минулого року всіма категоріями господарств реалізовано на забій худоби та птицi (в живій вазі) 3 378,7 тис. т, що на 2,4% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 2 303,9 тис. т (на рівні минулого року), господарствами населення — 1 074,8 тис. тонн (на 7,3% менше).

Кількість одержаних яєць всіма категоріями господарств становить 14,1 млрд шт., що на 13% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 7,0 млрд шт. (на 21,7% менше), господарствами населення — 7,1 млрд шт. (на 2,4% менше).

Виробництво молока всіма категоріями господарств становить 8 719,1 тис. т, що на 5,9% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 2 750,4 тис. т (на 0,4% менше), господарствами населення — 5 968,7 тис. т (на 8,2% менше).

Виробництво вовни всіма категоріями господарств становить майже 1,48 тис. т, що на 6,1% менше порівняно з відповідним періодом минулого року, з них сільськогосподарськими підприємствами — 131,0 т (на 10,3% менше), господарствами населення — 1,35 тис. т (на 5,7% менше).

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок