У січні Латвія стала лідером за кількістю нових вогнищ АЧС

За результатами 2017-го експорт свинини у грошовому еквіваленті перевищив її імпорт на 0,56 млн дол. США, а живих тварин — лише на 0,15 млн дол. Такі дані митної статистики днями оприлюднила ДФСУ. У порівнянні з 2016-м сальдо зовнішньої торгівлі свіжою, охолодженою та мороженою свининою скоротилося майже на 40%, а по товарній позиції «живі свині» (код УКТ ЗЕД 0103) — майже у п’ять разів, коментують в аналітичному відділі АСУ.

Валютні надходження за рахунок зовнішніх поставок свинини зросли удвічі в порівнянні з попереднім роком, а їх обсяги в натуральному вираженні збільшились на 56%. Проте активізація імпорту свинини у другому півріччі 2017-го дозволило не тільки надолужити результати 2016-го, а й перевищити їх удвічі. Якщо протягом січня-грудня року, що минув, експортували 4,9 тис. т сукупною вартістю 10,5 млн дол. США, а імпорт 5,6 тис. т свинини «коштував» 9,96 млн дол. США. Тож звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально.

Хоча обсяги зовнішніх поставок живця зросли незначно (+8% до 2016-го), проте за рахунок вищої ціни реалізації дозволили заробити понад 4,5 млн дол. США. Водночас, майже стільки ж українські свиногосподарства витратили на закупівлю чистопорідних та гібридних свиней з-за кордону для посилення племінного потенціалу.

Зауважимо, що за аналізований період зріс імпорт жиру як кількісно, так і вартісно, а також субпродуктів. Проте рекордний обсяг експорту останніх (8,6 тис. т сукупною вартістю 9,98 млн дол. США) дозволив зменшити від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції (УКТ ЗЕД 0206). Згадані групи продуктів включають не тільки свинячі продукти, проте саме на них припадає левова частка зовнішньої торгівлі. Тож протягом 2017-го українські трейдери проявляли більшу активність у закупівлі як свинячого жиру, так і в реалізації морожених свинячих субпродуктів до Гонконгу та В’єтнаму.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса.

За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га, соняшнику — на рівні 5,4 млн га, сої — 1,4 млн га, цукрових буряків — близько 223 тис. га.

Нагадаємо, що за даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га.

В Україні склалася ситуація, коли попит на пробіотики у ветеринарній медицині різко зріс, а система реєстраційних доклінічних та клінічних випробувань потребує перегляду і вдосконалення.

Чинна система реєстрації ветеринарних препаратів не містить чітких вимог до пробіотиків. Це створює низький бар’єр для виходу на ринок, з одного боку, і загрозу появи на ринку потенційно небезпечних пробіотичних продуктів – з іншого.

Ідеться про те, що погано вивчені мікроорганізми, які використовують для виробництва пробіотичних продуктів, можуть бути патогенними у високих концентраціях (наприклад, Bacillus cereus), переносити гени антибіотикорезистентності, мати надмірні адгезивні властивості тощо.

Для порівняння: в гуманній медицині фактично є вісім зареєстрованих лікарських засобів із пробіотичною мікрофлорою – майже вдесятеро менше, ніж у ветеринарній медицині.

Існує низка документів, що регламентують процедури розроблення пробіотиків для ветеринарної медицини, але вони мають статус методичних рекомендацій, у законах і підзаконних актах ніде немає на них посилання.

До того ж навіть у цих методичних рекомендаціях нема інформації щодо необхідності ретельної ідентифікації пробіотичного мікроба та повного геномного секвенування, щоб  унеможливити наявність фрагментів горизонтальної трансмісії генів стійкості до антибіотиків, а також доведення ефективності в контрольованих дослідженнях методами доказової медицини. Нема й підходів до оцінювання безпеки пробіотичних мікроорганізмів.

agrotimes

Організація Об’єднаних Націй, міжнародні агенції та експерти 7 травня оприлюднили новаторський звіт, який вимагає негайних та скоординованих дій для запобігання потенційно катастрофічної кризи стійкості до антибіотиків, яка може призвести до 10 млн смертей щороку.

Сьогодні щорічно внаслідок антибіотикорезистентних захворювань помирає щонайменше 700 тис. осіб. Світ вже відчуває економічні та медичні наслідки надмірного використання антибактеріальних препаратів, оскільки важливі ліки стають неефективними. У майбутньому ситуація буде лише погіршуватися.

У ООН визнають, що людське здоров’я, здоров’я тварин, продовольча і екологічна безпека тісно взаємопов’язані, тому пропонують багатосекторальний підхід “One Health”. Зокрема країнам рекомендують:

визначити пріоритети національних планів дій з метою розширення масштабів фінансування боротьби з антибіотикорезистентністю;

запровадити сильніші регуляторні системи та підтримати програми підвищення обізнаності щодо відповідального та розумного використання антимікробних препаратів фахівцями в галузі охорони здоров’я людини, тварин і рослин;

терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів для стимуляції росту в тваринництві.

Нагадаємо, впродовж наступних двох років профільні відомства України (Мінагрополітики, ветеринарна служба) мають розробити порядок використання антимікробних препаратів у тваринництві. Зокрема йдеться про заборону застосовувати антибіотики з профілактичною метою. 

 meat-inform.com