Підсумки зовнішньої торгівлі 2017: сальдо України по свинині та живим свиням зменшилося

У В'єтнамі оприлюднили інформацію про перші успіхи у створенні вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.

Препарат розробляють у В'єтнамському національному сільськогосподарському університеті, а випробовують у лабораторії та на трьох фермах північного В'єтнаму.

На початковій стадії випробувань 31 свині з 33 піддослідних ввели пробну вакцину. Через місяць тварини, які отримали ін’єкцію, залишалися здоровими, тоді як інші свині на фермі загинули через АЧС. Інших подробиць щодо вакцини чи випробування поки що не надали.

Директор університету однак повідомив, що вакцина потребує подальших досліджень та тестування у більших масштабах. Залишається з’ясувати, чи буде діяти вакцина на практиці, адже вірус АЧС надзвичайно складний.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Такої низької кількості виробництва, споживання і переробки молока в Україні не було останні 100 років.

Про це зауважив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, пише прес-служба організаторів.

«Згідно статистичних даних, виробництво молока в Україні складає близько 9 млн т, проте такого об'єму немає. Фактично ми маємо не більше 6 млн т», — пояснив експерт.

Серед основних стратегічних цілей розвитку молочної галузі до 2030 року Чагаровський відзначив:

Зміни до маркетингових стратегій через виробництво інноваційних конкурентоспроможних продуктів (органічні, функціональні, не на молочній основі, виробництво молочних продуктів для В2 В та HoReCa).

Необхідність модернізації переробних підприємств для збільшення енергоефективності та підвищення екологічних стандартів.

Створення центру підготовки фахівців для галузі.

Захист внутрішнього ринку, який передбачає об'єднання зусиль в боротьбі проти фальсифікатів, введення дзеркальних квот на імпорт молочних продуктів з ЄС, тарифне квотування на імпорт та паритетне відкриття ринку для Білорусії.

Створення проекту кооперації виробників та переробників.

На його думку, щоб зупинити зменшення виробництва молока і збільшення залежності від імпорту, необхідно докласти виробникам і переробникам спільних зусиль:

«Необхідно укладати річні контракти між виробником і переробником з прогнозованою ціною на сировину шляхом встановлення цінових кордонів та розробити механізми регулювання імпорту. Окрім того, потрібно привести базові показники молочної сировини до європейських норм», — підсумував Чагаровський.

milkua.info

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що оновлено Ветеринарний сертифікат для молочних продуктів, придатних для людського споживання з третіх країн або їх частин, авторизованих відповідно до колонки с додатку і до регламенту (ЄС) № 605/2010, та призначених для імпорту в Європейський Союз.

Ознайомитися із сертифікатом можна на веб-сайті Держпродспоживслужби у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Ветеринарія та безпечність» - «Сертифікати: імпорт, експорт».

Прес-служба Держпродспоживслужби

«Аби не довелося відновити молочну галузь десятиліттями, варто вже зараз окреслити ті слабкі місця, які заважають їй розвиватися і ставати конкурентоспроможною, треба починати діяти», — зазначив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» під час прес-конференції «Восени ціни на молокопродукти підуть вгору», яка відбулася 28 серпня в стінах ІА «УНІАН».

Повернення від інвестицій у молочному скотарстві найтриваліше порівняно з іншими видами тваринництва.

«Щоб вийти на повну окупність господарству, яке інвестує кошти у молочне скотарство, потрібно не менше 10 років. Якщо не зробити виважені, але дуже рішучі кроки в законодавстві, Україна може втратити молочне скотарство буквально за рік», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока (АВМ) мають наміри звертатися до нового складу аграрного комітету, щоб він розглянув законодавчі ініціативи, які можуть значним чином зарадити ситуації, що склалася, і попередити подальше скочення молочної галузі України в кризу:

Створення прибуткових с.-г. кооперативів за світовим зразком. Це дасть можливість конкурувати зі світовими лідерами і поштовх до розвитку молочної галузі (Законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Зниження ставки ПДВ. Завдяки цьому можна очікувати відновлення попиту на вітчизняні молочні продукти (Законопроект 7420−1, 2 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції»).

Справедлива конкуренція, свідомий вибір, що означатиме відновлення авторитету молокопереробної галузі та довіри споживачів (Законопроект 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти»)

Прозорі правила ринку землі, підтримка господарств із молочним скотарством — шанс зберегти галузь (Пільгові умовні кредитування для МТФ під купівлю землі).

«Проста схема, за якою працюють кооперативи в усіх країнах світу, зокрема й у Європі (найбільші мають оборот 5−7 млрд. євро/рік, що більше усієї національної галузі), в Україні не працює. У Франції 60% продукції реалізується через кооператив, у деяких країнах світу — 30−40%, в Україні - це менше 1%», — розповідає Михайло Соколов.

Ще однією проблемою є те, що на сьогодні значно знизився попит населення на молочні продукти. Це пов’язано із низькою платоспроможністю українців. Виходячи з цього, заступник голови ГС «Всеукраїнської Аграрної Ради» наголошує на тому, що влада повинна подбати про зниження ставки ПДВ на молочні продукти. В Україні вона становить 20%, в той час в інших державах — близько 5%.

Він наголошує, що ПДВ — не проблема бізнесу, а в першу чергу — це проблема здоров’я нації.

«Недобросовісні переробники навчилися маскувати під назвою „молочні продукти“ такі, що створені з заміною тваринних жирів рослинними. І це ще одна проблема. Потрібне регулювання, яке зобов’яже виробників великим літерами на лицьовому боці писати, що продукт імітуючий. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції», — зауважує Михайло Соколов.

«6 серпня 2019 року вже почав діяти Закон України 2639-VIII „Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів“, який передбачає маркування. Проте нашою метою є удосконалення правил маркування саме для молочної продукції, як для такої, яку найбільше фальсифікують. Саме тому звертаємо увагу, що основна інформація має бути написана на лицьовому боці великими літерами», — в ході конференції зазначила Олена Жупінас.

І найактуальніше питання на сьогодні — це ринок землі.

«У разі відкриття ринку землі фермер має знати коли, за якими правилами і чи взагалі він отримає пільгові умови кредитування для купівлі землі, яка забезпечить вирощування кормів для худоби. Чим довше нова ВРУ тягнутиме з відповіддю на ці запитання, тим швидше скорочуватиметься поголів'я у промисловому секторі», — підкреслив Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

MilkUa.info