У ЄС закликають до переходу на методи безболісного забою свиней

05-лист-2019

Спілка захисників тварин «Eurogroup for Animals» та її 69 організацій-членів закликають відмовитися від забою свиней з допомогою газу — високої концентрації CO2. Цей метод застосовують багато великих європейських підприємств, оскільки це прискорює роботу свиногосподарств і не погіршує якість м’яса.

У нещодавно опублікованому документі організації закликають інвестувати в галузь на національному та європейському рівні, щоб знайти безболісну альтернативу забою свиней.

Сьогодні Іспанія, Німеччина та Данія, які входять до першої п’ятірки країн ЄС за обсягами виробництва свинини, забивають від 85% до 95% свиней (більш ніж 100 млн тварин на рік) з допомогою СО2.

За даними «Eurogroup for Animals», надзвичайний рівень концентрації CO2 викликає біль і страждання у свиней від початку впливу газу до втрати свідомості, що може зайняти хвилину. Кадри страждань, заподіяних свиням під час цієї процедури, оприлюдненої організаціями, що займаються захистом тварин, викликали обурення в ЄС.

Захисники тварин закликають Європейську Комісію переглянути Регламент забою, щоб заборонити використання газу з 1 січня 2025-го року.

meat-inform.com

Більше новин
Сімейне фермерство: механізм роботи при мінімальній державній підтримці
15-лист-2019

Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».

Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.

«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.

Відсутність загального бачення

Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.

«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.

Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.

«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.

У якості молока — прибуток

«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.

Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.

На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.

«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.

Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.

Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.

Юридична площина

Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.

«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».

Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.

«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.

MilkUa.info

Детальніше
АВМ про підсумки 2022 року та необхідні кроки в році наступному
23-груд-2022

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

  1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
  2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
  3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
  4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
  5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
  6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
  7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5

Детальніше
Половина українського бізнесу очікує на зростання у 2023 році
22-вер-2022

Майже половина керівників компаній (47%) прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу в 2023 році.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з «Райффайзен Банком» за підтримки Gradus Research серед компаній-членів ЄБА.

Зазначається, що цьогорічні результати очікувано демонструють погіршення настроїв та прогнозів топменеджерів, адже минулого року позитивні прогнози робили 83% керівників.

Водночас 28% директорів розраховують у 2023 році втримати бізнес-показники на нинішньому рівні, ще 25% очікують погіршення стану справ їхнього бізнесу (минулого року таких було лише 2%).

Водночас більшість компаній розраховують наступного року на позитивний фінансовий результат. Так, 58% респондентів очікують зростання доходів у гривні й 43% — у натуральному вираженні. Падіння доходів у гривні прогнозують 31% директорів, у натуральному вираженні — 36%.

Під час планування бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/$. Останні два роки прогнози щодо курсу гривні залишались сталими — на рівні 29 грн/$.

Тільки 1 із 5 керівників планує наймати нових людей наступного року. Тоді як більшість директорів, а саме 53%, стверджують про плани втримати команду без змін, інші 28% будуть вимушені вдаватися до скорочення штату, свідчать результати опитування.

Лише 1% компаній планують скорочення заробітних плат у 2023 році, ще 26% залишать їх на поточному рівні. Водночас 73% запланували підвищення заробітних плат для співробітників, з них 40% підвищуватимуть платню на рівні від 10% до 20%.

У порівнянні з минулим роком на третину зменшилась кількість підприємців, що планують впровадження нових інвестиційних проєктів — наразі таких 19%. Середня вартість запланованих проєктів складає близько $3 млн.

Натомість кількість компаній, що планують інвестиції в соціальні ініціативи, зросла — таких наразі 60%. В середньому бізнес готовий спрямовувати на соціальні проєкти близько 8% від доходів, що значно перевищує минулий показник — до 3% від доходу компанії.

В опитуванні взяли участь 104 топменеджери компаній-членів ЄБА.

agroportal.ua

Детальніше
Українські аграрії обмолотили 40% площ під зерновими
04-серп-2022

Сільгосптоваровиробники 11 областей України повністю закінчили обмолот гороху, а аграрії Одещини і Миколаївщини на 99% закінчили збирання пшениці.

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 4,8 млн га (41%) за врожайності 36,4 ц/га, намолочено 17,5 млн т зерна, в т.ч.:

  • пшениці обмолочено 3,5 млн га за врожайності 36,0 ц/га, намолочено 12,6 млн т;
  • ячменю обмолочено 1,3 млн га за врожайності 33,8 ц/га, намолочено 4,4 млн т;
  • гороху обмолочено 101 тис. га за врожайності 22,4 ц/га, намолочено 226 тис. т.

Крім того, збирання озимого ріпаку проведено на площі 929 тис. га (79%), намолочено 2,5 млн т насіння за врожайності 26,8 ц/га.

В Одеській області намолочено 2,5 млн т зерна, у Дніпропетровській — 2 млн т. Аграрії Вінниччини та Миколаївської області зібрали по 1,6 млн т зерна, Кіровоградщина — 1,4 млн т, Хмельниччина та Черкащина намолотили понад 1 млн т зерна кожна.

Найвища врожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Івано-Франківщини — 61,2 ц/га.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок