Половина українського бізнесу очікує на зростання у 2023 році

У кінці березня ціни закупівлі живця «похитнулися»: цьоготижнева середня позначка втратила 1% та опустилася нижче 40 грн/кг.  Втім, результати моніторингу настроїв операторів вітчизняного ринку свинини який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать, що на початку квітня низхідний рух внутрішніх котирувань припиниться.

Протягом останнього тижня березня діапазон закупівельних цін змістився на півгривні у бік пониження: більшість товарних партій закуповували по 38,5−40,5 грн/кг, хоча подекуди зустрічалися як нижчі, так і вищі ціни реалізації. Так, представники м’ясопереробної галузі зауважують, що пропозиція живця на ринку перевищує попит на нього, забійна вага тварин перевищує звичні 110−115 кг, а також відзначають прогнозовано мляву реалізацію.

Не зважаючи на це, і виробники, і переробники вважають, що на початку квітня ціни на свинину живою вагою падати не будуть. Так, постачальники живця і частина закупівельників вважають, що за місяць до Великодня, ціна на свиней забійних кондицій змінить вектор руху.

Проте деякі представники м’ясопереробної галузі прогнозують відносну сталість внутрішніх котирувань. На їх думку заготівельна активність може підвищитися виключно у другій половині місяця, оскільки м’ясокомбінати вже сформували запаси сировини для виробництва м’ясних делікатесів до великодніх свят, а погодні умови ще не дозволяють почати пікніковий сезон. На противагу такій позиції окремі оператори зазначають, що початок відновлення цін за місяць до очікуваного «пікнікового буму» дозволить зробити їх приріст поступовішим.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Піврічні підсумки та подальші прогнози цінової ситуації аналітики Асоціації «Свинарі України» підведуть в ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Торговельний конфлікт між Сполученими Штатами та Китаєм сприяє зростанню експорту українських зернових культур. Хоча Китай є найбільшим світовим виробником пшениці, щорічно він імпортує близько 4 млн тонн цієї культури. І коли поставки зі Штатів знизилися, це відкрило нові можливості для України.

Як зазначає Метт Аммерманн, ризик-менеджер і віце-президент FCM Division у Східній Європі і Чорноморському регіоні INTL FCStone Financial Inc. (США), Китай все ще вкрай чутливий до ціни, тому саме питання ціни може допомогти зміцнити позиції України на азійських ринках, де вона вже добре себе зарекомендувала.

За даними International Grains Council, в сезоні 2017/18 частка чорноморської пшениці на міжнародному ринку зросла до 37%, перевищивши частку Сполучених Штатів і Канади.

Значним імпортером продукції України, особливо кукурудзи, залишається ЄС.

«Оскільки зараз у ЄС проблеми в зв'язку з погодою, очікування від України збільшуються. І навіть якщо Китай продемонструє зростання попиту на українську кукурудзу, ЄС може скласти йому конкуренцію. Також Китай, найімовірніше, спробує налагодити поставки інших джерел протеїну з Причорномор'я, аби компенсувати нестачу поставок сої із США. Однак зростанню площ, відведених під сою, може заважати соняшник, адже Причорномор'я залишається найбільшим світовим експортером соняшникової олії. У короткостроковій перспективі збільшення площ під сою здається важким завданням: соняшник, як і раніше, залишається однією з найвигідніших культур для українських фермерів», — підкреслює Метт Аммерманн.

За словами Ольги Трофімцевої, заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції, вже кілька років поспіль Україна збирає понад 60 млн тонн зернових, а за останні 7 років експорт цієї продукції збільшився майже втричі.

«Не хочу робити поспішних висновків, але ми очікуємо, що в цьому році результати будуть не гірші. Триває збір ранніх зернових і зернобобових культур. Станом на середину липня намолочено вже 14,72 млн тонн зерна нового врожаю при врожайності 30,9 ц/га», — зазначила Ольга Трофімцева.

ІЦ УАК за матеріалами agravery

Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

Такий прогноз зробили аналітики Української зернової асоціації.

Експорт з України при цьому може сягнути 31,5 млн т за умови суттєвого збільшення пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності Україна може розраховувати на обсяг близько 25-30 млн т в 2022/2023 МР.

Окрім того, перехідні залишки з 2021/22 МР склали близько 25,9 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 36,6 млн т, а за песимістичними — близько 48 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 20,8 млн т попри суттєво нижчий показник, аніж минулого року (33 млн т), проте цей обсяг втричі більший, ніж Україна споживає на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — говориться у повідомленні. 

Прогноз урожаю ячменю залишився без змін — 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 27,3 млн (минулого року — 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику прогнозується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т). Збільшення експорту насіння соняшнику пояснюється обмеженнями експорту олії через логістичні проблеми.

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,65 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт в 2022/23 МР очікується на рівні 1,45 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР оцінюється на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. Проте розблокування чорноморських портів значно спростить логістику та вартість перевезень зерна на експорт, і виробники зможуть отримати більшу ціну за вирощений врожай відповідно до тої ціни, яка склалася на світовому ринку. Розблокування українських портів та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно відновити український експорт зерна до країн, які вкрай його потребують», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

У період з 20 по 26 вересня в Україні зафіксували 3 нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

А саме:

20.09.2018 — в ДП ДГ «Еліта», що розташоване в с. Нова Миронівка Миронівського району Київської області; 

20.09.2018 — інфікований об’єкт на відстані 15 м від дороги Березанка — Краснопілля поблизу смт. Березанка Березанського району Миколаївської області;

23.09.2018 — в особистому селянському господарстві в с. Наливайківка Макарівського району Київської області.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info