Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».
Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.
«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.
Відсутність загального бачення
Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.
«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.
Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.
«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.
У якості молока — прибуток
«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.
Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.
На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.
«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.
Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.
Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.
Юридична площина
Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.
«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».
Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.
«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.
