У грудні закупівельні ціни на молоко очікувано стабілізувалися

Лівія відкрила свій ринок для українських виробників молока і молочних продуктів.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомляє голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька.

«Цього разу відкрито ринок Лівії для українського молока та молочних продуктів. Щиро дякую за співпрацю компетентним органам Лівії та Повіреному у справах Держави Лівія в Україні пану Беніссу Аделу, з яким я мала продуктивну зустріч на початку квітня.

Це п’ятий ринок для наших виробників та експортерів молокопродуктів, який Держпродспоживслужба відкрила у цьому році. З січня 2021 року українські експортери молока та молопродуктів отримали можливість експортувати свою продукцію: в Ліван, Японію, Аргентину. Було також відкрито ринок молокопродуктів Південної Кореї», — повідомила Магалецька.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів зустріч із керівником регіональних програм Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у Європі та Центральній Азії Раймундом Йеле.

«Через російську агресію нині перед нашими аграріями постав черговий виклик із пошуку альтернативних джерел енергії. Для нас важливо надати їм допомогу. Також маємо гостру потребу в забезпеченні аграріїв насінням для проведення весняних посівних робіт», - підкреслив Микола Сольський.

Сторонами було предметно обговорено подальше залучення допомоги з боку ФАО у постачанні генераторів. Також на зустрічі проговорили перспективи надання українським аграріям насіння зернових культур.

Раймунд Йеле відзначив готовність Продовольчої організації спільно з Мінагрополітики опрацювати можливості та шляхи передачі Україні необхідних ресурсів.

minagro.gov.ua

Зростання цін на українську фуражну кукурудзу зберігалося під впливом підвищення світових котирувань.

У той же час більш істотне зростання цін було обмежене присутністю на ринку конкурентних пропозицій зернової інших країн-виробників, а також помірним попитом.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Основна частина представників переробного сектора зберігала ціни на кукурудзу в межах раніше сформованого діапазону і тільки окремі компанії підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з середи, розраховуючи тим самим залучити додаткові обсяги. З урахуванням вартості доставки зерновий на підприємство, ціни кукурудзи становили 7100-8000 грн/т », - відзначили фахівці.

За їх оцінками, переробні підприємства не виключають зниження своїх закупівельних цін на фуражну кукурудзу найближчим часом.

Крім того, незначні цінові зміни були характерні для експортного ринку фуражної пшениці, що в деякій мірі було обумовлено зниженням торгової активності через сезонний фактор.

«Переробний сектор вважав за краще не коригувати ціни на фуражну пшеницю, незважаючи на те, що запаси зернової закінчувалися, а нові обсяги купити було важко через обмежену пропозицію. Діапазон закупівельних цін на базисі СРТ-підприємство становив 6100-7100 грн/т. Обмежена кількість пропозицій буде чинити тиск на ціни фуражної пшениці», - пояснили аналітики.

Ринок фуражного ячменю залишався найменш активним, так як кількість пропозицій була мінімальною, а попит на закупівлі був низьким. Фахівці підкреслили, що переробний сектор відчував брак пропозицій фуражного ячменю, при цьому не поспішав коригувати ціни в бік підвищення. Ціни на фуражний ячмінь озвучувалися в раніше сформованих межах 6700-7250 грн/т, СРТ-підприємство.

«Низька торговельна активність буде впливати на цінові тенденції на ринку фуражного ячменю і далі», - резюмували аналітики.

latifundist

Частка енергоємних ресурсів у структурі врожаю 2022 р. може досягти 40%, якщо ціни на електроенергію та природний газ надалі не «охолодяться».

Таку думку висловив радник із стратегічного розвитку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа у коментарі UBR.ua.

"Незважаючи на те, що у 2020 році в середньому у вітчизняних сільгосппідприємств витрати безпосередньо на закупівлю е/е та газу становили лише 11-12% від собівартості продукції, загальна частка енергоносіїв у собівартості досягала 30%", - зазначив він.

Володимир Лапа пояснив, що за підсумками 2020 року ще 20% у загальній ціні виробництва припадало на мінеральні добрива, де ціни «безпосередньо корелюють із вартістю газу», який займає левову частку у виробництві міндобрив.

Тому, за словами експерта, 2021 року загальна частка енерговитрат агрокомпаній може зрости з 30% до 35%. Відносно невисоку оцінку зростання можна пояснити тим, що частину обсягів енергоресурсів підприємства закуповували ще до суттєвого збільшення їх цін цієї осені.

Володимир Лапа нагадує, що згідно з даними Держстату, ціни на продукти у вересні цього року виявилися вищими за показники минулого вересня на 14,3%.

При цьому основним фактором зростання для груп товарів, що найбільше подорожчали, — цукру (88%) і соняшникової олії (72%) — стала кон'юнктура зовнішніх ринків. Значно, на 61%, зросли в ціні й яйця, проте тут відіграло роль вимушене скорочення їхнього внутрішнього випуску у 2020 році через збитковість виробництва.

Наводячи приклад ці дані Володимир Лапа пояснює, що ключовими факторами, що впливають на зміну ціни більшості продуктів в Україні, крім енергоносіїв, також є:

— вартість аналогічних товарів за кордоном, оскільки «ціни в Україні фактично «прив'язані» до світових через значні обсяги експорту та імпорту»;

- Насиченість внутрішнього ринку України.