В Бразилії розробили упаковку, яка міняє колір залежно від свіжості продуктів

29-лист-2018

Вчені Федерального університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) розробили і випустили інноваційну біологічно розкладаючусь пластикову упаковку під назвою Plasticor з особливими властивостями — вона змінює колір залежно від свіжості упакованих в неї продуктів.

У 2017 році цей проект отримав нагороду місцевого конкурсу стартапів Hackaton Nanobio. Тепер команда розробників шукає інвесторів, щоб вивести продукт на ринок і почати його масове виробництво. Для цього вони запустили кампанію зі збору коштів на краудфандинговый платформі Kickante.

За даними ООН, 30% щорічно виробленої продукції в світі (близько 1,3 млрд тонн) в результаті стає сміттям, зазначив один з винахідників, студент-біофізик Жуан Вітор Бальбіну.

Створення упаковки, яка змінює колір залежно від терміну придатності продуктів — ефективний спосіб управління споживанням їжі. З її допомогою можна віддавати перевагу товарам, які зіпсуються швидше, а також своєчасно виявляти продукти з вичерпаним терміном придатності, які ще можна безпечно використовувати.

«Наша упаковка екологічно чиста, тому що в її виробництві не використовуються хімічні добавки, — говорить Бальбіну. — До того ж вона не вимагає великої кількості часу для розкладання. Якщо звичайний пластик може розкладатися до 500 років, то в даному випадку мова йде максимум про шість місяців».

dairyreporter.com

Більше новин
Для збільшення експорту українського зерна необхідно підвищувати його фітосанітарну безпеку - Магалецька
06-жовт-2021

Підвищення фітосанітарної безпеки українського зерна є необхідною умовою нарощування його експорту. Даний факт підкреслила голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, повідомила прес-служба відомства.

"Україна є світовим лідером з експорту зерна і гарантом продовольчої безпеки в світі. Наше зерно експортується в більш ніж 130 країн. Водночас актуальним питанням залишається отримання нотифікацій від країн-партнерів, для зменшення кількості яких необхідне підвищення культури землеробства, вжиття превентивних заходів та підвищення фітосанітарної безпеки країни", - сказала В.Магалецька.

При цьому вона уточнила, що в 2020 р. було отримано 306 таких нотифікацій, по кожній з якої «проводяться розслідування і вживаються відповідні заходи».

"Разом з колегами з Міністерства закордонних справ та фахівцями профільних асоціацій ми проводимо постійні консультації та переговори з імпортерами зерна, в т.ч. з приводу вимог до фумігації. В ході діалогу знаходяться правильні рішення, і експортери отримують додаткові можливості", - додала В.Магалецька.

У свою чергу, зазначила вона, Україна також надсилає повідомлення країнам-партнерам з міжнародної торгівлі у випадках виявлення невідповідності фітосанітарним заходам імпортованої продукції рослинного походження. Щорічно набирається понад 700 подібних випадків.

АПК-Інформ

Детальніше
Як ринок землі вплине на дрібних фермерів
22-лист-2019

Відкриття ринку землі негативно позначиться на тваринництві. Наразі це вже на собі відчула голова фермерського господарства «Фортуна-2015» Катерина Скрильник.

«Живність треба чимось годувати, а значить, потрібні пасовища, потрібна земля, щоб вирощувати корм худобі. Тому господарства стали скорочувати поголів'я, щоб зібрати гроші на покупку землі. У зв'язку з цим все інше для багатьох відійшло на другий план», — розповіла фермерка.

Також вона додала, що через майбутнє відкриття ринку землі багато проектів призупиняються.

«Наші партнери з Ізраїлю не розуміють, що буде після цього в Україні. У них орні землі ніхто не продає, бо це спадщина держави. Там їх можна тільки орендувати. Ізраїльтяни кажуть: «Влада тимчасова, а земля стала», — сказала Катерина Скрильник.

Наразі на сімейній фермі Скрильніков, яка розміщується в колишньому старому пташнику в селі Бутенки на Полтавщині, є 39 корів, 52 голови молодняку, п'ять коней і один бик.

Наразі подружжя Сінельникових планує зайнятись виготовленням сирів, хочуть купити обладнання в Ізраїлі.

«Вартість лінії відносно невелика, але справа стопориться через складність отримання кредитів. А інвестори не поспішають вкладати гроші в молочну сферу, яка ледь дихає. Хоча, якщо все піде добре, на п'ятий рік виробництва вже можна буде отримувати прибуток», — додала фермерка.

На її думку, в Україні існує багато перешкод для виробників. Тому що держава не зацікавлена ​​в підтримці малих власників. З цього року фермерам, які працюють в тваринництві, перестали повертати 20% податок.

fakty.ua.

Детальніше
Шість аграрних законів 2018: аналіз і що зміниться для ринку
04-лют-2019

AgroPolit.com проаналізував роботу парламенту за 2018 рік, відібравши аграрні ініціативи, які стали законами. З’ясувалося, що за рік було прийнято 6 законів: земельна консолідація-рейдерство — № 2498-VIII, фітосанітарні процедури — № 2501-VIII, органіка — № 2496-VIII, скасування держрегулювання на ціни на цукор — № 2518-VIII. Ще 2 очікують підпису Петра Порошенка: про мораторій — № 9355−5 та інформацію для споживачів — № 8450.

Детальний аналіз даних ініціатив (ключові положення кожного з законів і проектів, дата набуття чинності та наслідки для учасників ринку, споживачів та загалом АПК) читайте у матеріалі далі.

1) #Консолідація-рейдерство (реєстр. № 6049-д)

№ 2498-VIII від 10.07.2018 «…щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»

Починає діяти з 1 січня 2019 року.

Консолідація — це лише невелика частина тих серйозних і застарілих земельних проблем, які вирішуються цим документом. Закон дуже великий і комплексний, тому описати всі новели буде складно.

Вкажемо основні питання, які ним вирішуються:

  1. Консолідація шляхом передачі до комунальної власності землі колективної власності ліквідованих колективних с.-г. підприємств (далі — КСП) і надання можливості їхнім колишнім членам, у котрих паювання вже відбулося, але які не ліквідовані, до 2025 року допаювати сільськогосподарські угіддя;
  2. Проблема польових доріг та питання лісосмуг землі, які належать до земель с/г призначення. Останні дозволено фізичним і юридичним особам передавати в оренду без аукціонів, але з обов’язковою умовою їхнього підтримання у належному стані;
  3. Забезпечення можливості обміну правами користування земельними ділянками, направленого на подолання так званої «шахматки»;
  4. Питання інвентаризації масивів земель с/г призначення і заповнення «білих плям», якими є невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, котрі не мають грошей на технічну документацію. Водночас встановлено обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі за проведення інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам. Виключено можливість зміни площі земельних ділянок за проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.

2) #Фітосанітарні процедури (реєстр. № 6673)

№ 2501-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур».

Набирає чинності з 2 лютого 2019.

Законопроектом змінено підхід проведення фітосанітарної експертизи та відбору зразків.

Основна новація — уповноваження приватних лабораторій, зокрема на огляд, під час якого здійснюється відбір зразків та фітосанітарна експертиза (аналізи).

Як це має працювати: звернення до лабораторії з одночасним повідомленням про це ДПСС, здійснення огляду працівниками фітосанітарної лабораторії, під час якого відбираються проби, проведення фітосанітарної експертизи та отримання висновку. На підставі висновку видається сертифікат. Функція арбітражної фітосанітарної експертизи залишається виключно за державою.

Створено 2 реєстри: уповноважених фітосанітарних лабораторій і фітосанітарних сертифікатів.

За порушення лабораторією законодавства про карантин рослин, передбачено відповідальність — штраф.

Серед інших пунктів закону:

визначає механізм фітосанітарної експертизи та арбітражної фітосанітарної експертизи;

встановлює термін дії фітосанітарного сертифіката — 14 днів;

встановлює обов'язкове врахування фітосанітарних вимог країни-імпортера за видачі фітосанітарного сертифіката на експорт і реекспорт.

3) #Цукор (реєстр. № 4532)

2518-VIII від 04.09.2018 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру».

Чинний.

Закон скасовує квоти на виробництво цукру та мінімальні ціни на його реалізацію.

Тим самим, документ унеможливлює:

захист інтересів вузького кола осіб (який містить корупціогенні ознаки), зацікавлених у збереженні наявної системи, що дозволяє обмежувати конкуренцію на ринку виробництва цукру, отримувати суттєво вищі прибутки зацікавленими особами за рахунок споживача без необхідності дбати про підвищення якості продукції та ефективності виробництва;

штучне утримання високої ціни на вітчизняний буряковий цукор для населення і стимулювання імпорту більш дешевого та менш якісного цукру;

нераціональне стримування розвитку цукрової галузі, що уже призвело до масового знищення десятків цукрових заводів в Україні та поставило на межі виживання заводи, котрі ще діють.

4) #Органіка (реєстр № 5448-д).

№ 2496-VIII від 10.07.2018 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Починає дію з 2 серпня 2019 року.

Частка органічної продукції і сировини на експорт становить 90%. Продають органіку до більш ніж 40 країн. На внутрішньому ринку реалізується тільки її десята частина. Його основне завдання: адаптація внутрішньої системи контролю якості органічної продукції до європейського законодавства, тому він встановлює вимоги не тільки до продукції, а й стандарти до процесу виробництва.

Введено механізм контролю за органами іноземної сертифікації, які працюють на території України. Регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу продукції. Передбачено чітку процедуру сертифікації органічного виробництва, з деталізацією за галузями, механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та механізм державного контролю (нагляду). Визначено відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Збільшено розмір штрафів до 30 тис. грн за реалізацію органічно чи псевдоорганічної продукції без належного сертифіката. Прописано вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництв. Також окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення, реалізації, декларування та маркування органічної продукції.

Визначається сертифікація органічного виробника (весь процес). Так, виробник, щороку має проходити сертифікацію для підтвердження відповідності вимогам. Окремо встановлено вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва. Повинні витримуватись умови ощадливого ставлення до довкілля.

Встановлює обмеження щодо застосування слів або префіксів, які можуть ввести в оману споживача, наприклад, «біо», «органічне» тощо. Тим не менш, він передбачає перехідний період для виробників, які у своїй назві використовують ці слова. Такий підхід гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні. Перехідний період може тривати від 2 до 5 років.

5) #Інформація для споживачів.

Реєстраційний номер № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (на підписі у Президента).

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня опублікування (певні статті мають винятки).

Закон змінює не прозорі правила гри, в яких завжди програє споживач. Встановлює нові вимоги маркування харчових продуктів, які змушують виробників виділяти на етикетках небезпечні компоненти. Також ним закріплено обов’язкове інформування:

про використання у продукті трансжирів та олії рослинного походження, зокрема пальмової олії;

вказувати, чи заморожувався продукт (із зазначенням частки вмісту льоду);

зазначати кінцевий термін придатності та як швидко продукт псується.

На нефасованому товарі (борошно, цукор, крупи тощо) має бути вказано точний склад продукту. Крім того, є вимога до розбірливості інформації — збільшення шрифту.

Тож після розчерку пера Президента, масло має бути маслом, а все інше, або спред або маргарин чи жир рослинній, а не «маселко» чи щось на кшталт цього. Тож, Закон забороняє «гратися» з назвами — використовувати інформацію, що може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів та приписування їм лікувальних властивостей.

Підвищуються штрафи для фальсифікаторів харчових продуктів: від 37−56 тис. грн, зі зняттям товару з продажу на період виправлення.

Для адаптації продукції в частині маркування до нових вимог, для виробників передбачено перехідний період протягом 3-хроків.

6) #Мораторій.

Реєстр. № 9355−5 Закон України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення» (на підписі у Президента).

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування

Документ на 1 рік продовжує строк дії мораторію на продаж землі с/-г. призначення та зобов’язує уряд до 1 березня 2019 року розробити та внести на розгляд парламенту проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Детальніше
Держпідтримка буде максимально цільовою
15-лют-2018

Уряд прийняв зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки, згідно з якими держпідтримка АПК має бути максимально прогнозованою.

Нагадаєм, що на фінансову підтримку можуть очікувати лише господарства розміром до 500 га.

Зокрема, внесено уточнення у структуру завдань і заходів Концепції, їхнє фінансування та термін їхньої реалізації — дію продовжено з 2020 до 2021 року.

Відповідне рішення було прийняте 14 лютого на засіданні Кабінету Міністрів України.

До зазначеного документу включено:

положення щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій за рахунок стимулювання розширення напрямків діяльності аграрного сектору економіки;

заходи, направлені на забезпечення профілактики та ліквідації захворювання на африканську чуму свиней;

заходи, направлені на підтримку лісової галузі, зокрема, щодо відтворення, охорони і захисту лісів, підвищення їхньої продуктивності, поліпшення якісного складу, збереження їхнього біорізноманіття.

Такі зміни дозволять створити організаційно-економічні умови для ефективного, соціально спрямованого розвитку аграрного сектору економіки.

minagro

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок