Як ринок землі вплине на дрібних фермерів

Рік поступово добігає кінця і переробка вже підводить підсумки десяти місяців.

Загалом ринок характеризувався зростанням обсягів цільномолочної продукції, та специфічних експортних продуктів (суха сироватка, казеїн), а от виробництво пари масло/сухе молоко — скоротилося.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Виробництво питного молока жирністю більше 1% від початку року зросло на 7,2% та склало 402,4 тис. т. Молоко жирністю 3,2% на кінець листопада на полицях магазинів коштувало в середньому 30 грн, що на 10% вище ціни минулого року.

Обсяг виробництва кефіру, сметани та інших сквашених молочних продуктів за цей період зріс на 2,6% — до 233,3 тис. т, обсяг йогуртів зріс на 8,8% та склав 106,2 тис. т. Ціна на нього в магазинах на початку грудня склала 59,6 грн/кг, що на 14% вище ціни минулого року.

Група дитячого харчування також зростає: молоко та вершки для дитячого харчування (18,4 тис. т; +15,7%), дитячий кисломолочний сир (5,7 тис. т; +11,7%).

Як відмічають представники переробників, зростання виробництва цих груп товарів стало можливим за рахунок зростання доходів населення в поточному році, швидше всього не офіційних.

В той же час, група масло/сухе збиране молоко зменшилася. Цьому слугувало зниження цін на них на світовому ринку. Обсяг масла за десять місяців не змінився і склав 91,3 тис. т. Тоді як збираного молока було насушено на 16,6% менше — 35,3 тис. т.

Дещо кращі ціни на сухе незбиране молоко дали можливість наростити їх обсяг — 10,6 тис. т (+8,9%).

Виробництво казеїну та казеїнатів від початку року зросло на 6,3% — 7 тис. т, а сироватки — на 12%, 59,2 тис. т. Експортує казеїн практично одна компанія в Україні, а от українською сироваткою досить зацікавлений Китай.

Виробництво сиру твердого за рік практично не змінилося — +0,6%, 80,1 тис. т. Продають його в мережі в середньому по 190−198 грн/кг, що на 10% вище минулорічної ціни.

Обсяг плавлених сирів зріс на 7% — до 23,4 тис. т. Експортують його в основному до Молдови.

Наближення новорічно-різдвяних свят буде сприяти зростанню продажів молочних продуктів, підтримку цьому будуть надавати традиційні знижки.

milkua.info

Україна повинна визнати еквівалентність європейської системи реєстрації кормових добавок, що дозволить реєструвати їх у спрощеному порядку. Про це йдеться в листі Європейської Бізнес Асоціації, направленому на адресу прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, повідомила 7 вересня прес-служба ЄБА.

"Компанії - члени Асоціації неодноразово наголошували на необхідності даного заходу, що, у свою чергу, сприятиме розвитку ринку кормів в Україні та збільшенню податкових надходжень до державного бюджету", - йдеться у повідомленні.

Крім того, Асоціація стурбована тим, що Порядок формування реєстраційного досьє містить вимогу надавати дані для даного документа, зокрема, результати досліджень (випробувань) кормових добавок, виключно українською мовою. Виконання цієї вимоги вимагає пошуку додаткових фахівців і значних витрат заявників.

Як зазначили в ЄБА, раніше при попередній процедурі реєстрації кормів і кормових добавок дозволялося подавати частини реєстраційного досьє, зокрема, результати досліджень англійською мовою. Це запобігало виникненню неоднозначностей і розбіжностей, пов'язаних з перекладом матеріалів, при перевірці достовірності інформації, а також спрощувало комунікацію між науковими експертами уповноваженої установи та бізнесом.

«Враховуючи це, бізнес закликає прийняти рішення про визнання еквівалентної системи реєстрації кормових добавок в ЄС вимогам, які діють в Україні, що розблокує процедуру спрощеної реєстрації кормових добавок, а також дозволити подачу результатів досліджень (випробувань) для державної реєстрації кормових добавок у складі реєстраційного досьє англійською мовою», - резюмується в повідомленні.

АПК-Інформ

Російська агресія завдала значної шкоди аграрному сектору та спричинила суттєві збитки, як для держави в цілому, так і для виробників с\г продукції та домогосподарств.

Як війна вплинула на українське тваринництво, скільки господарств знищено та як відновлювати галузь на деокупованих територіях, — про це в ефірі інформаційного марафону на «Суспільному» розповіла начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус.

Наразі наявна інформація, надана військовими адміністраціями, щодо збитків на підконтрольних та деокупованих територіях.

Найбільше постраждали Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, де на початку поточного року було сконцентровано по усіх категоріях господарств: поголів'я ВРХ — 25,3%, корів — 25,8%, свиней — 31,5%, овець та кіз — 28,2%, птиці - 24,9%. Виробництво продукції тваринництва: м’яса — 20%, молока — 28,7%, яєць — 44,8%. Загалом, скорочення в галузі від загального обсягу, порівняно з минулим роком, становить 15%.

«Близько 2 млрд гривень — це збитки від загибелі тварин та пошкодження й руйнування тваринницьких ферм. Наразі підтверджений обсяг 6 тисяч голів корів, до 100 тис поголів'я свиней, понад 3.5 млн голів птиці втрачено. 206 підприємств зруйновані або пошкоджені», — зазначила Олена Дадус.

Вона підкреслила, що підприємства продовжують фіксувати збитки, збирати доказову базу.

Наразі Мінагрополітики розробляє алгоритм фіксування й розрахунку збитків, завданих особистим селянським господарствам, внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин, птиці, бджолосімей, власниками яких вони були

Попри значні втрати та скорочення виробництва, загрози продовольчій безпеці країни немає.

«Працюючі підприємства повністю забезпечують потребу внутрішнього ринку, в молочних, м’ясних та інших продуктах. Вдається задовольняти й експортний попит. Також держава дбає про внутрішньопереміщених осіб і забезпечення їх необхідними продуктовими наборами, в тому числі довготривалого зберігання», — сказала Олена Дадус.

Для відновлення тваринництва в Україні діють державні програми пільгового кредитування та надаються гранти від міжнародних донорів.

minagro.gov.ua

Штучне культивування м'яса повністю не замінить натуральне виробництво, хоча ми і говоримо про зниження до мінімуму інтенсивного сільського господарства для вирощування кормів. Таку думку висловила представник організації New Harvest, що займається розробкою штучних продуктів, Ерін Кім.

«Наука непередбачувана. Мені важко уявити, що штучне культивування м'яса повністю замінить натуральне виробництво, хоча ми і говоримо про зниження до мінімуму інтенсивного сільського господарства для вирощування кормів. Поки існує маса амбітних заяв про те, наскільки продукти, вирощені в лабораторії, будуть корисніші для людського організму і навколишнього середовища. Але поки це лише теорія», — підкреслила вона.

На її думку, традиційне сільське господарство завжди буде грати роль у виробництві продуктів тваринного походження.

«З огляду на те, як повільно просуваються дослідження в сфері клітинного сільського господарства, всі перешкоди попереду: від проблем регулювання культивованих продуктів харчування до питань масштабування. Не кажучи вже про те, щоб вивчати фактичний його вплив на навколишнє середовище, а також на здоров'я людини. До сих пір всі розробки зводилися до створення дрібномасштабних прототипів», — підсумувала Ерін Кім.

milkua.info