В Арабські Емірати продаватимуть сіно із Карпат

12-черв-2018

Сільськогосподарський кооператив «Дари Гуцульщини», що розташований в Путильському районі Чернівецької області, планує експортувати тюковане сіно в Арабські Емірати.

Про це повідомляє Чернівецька обласна державна адміністрація.

«У травні на Буковині було підписано дві унікальні аграрні угоди. Розписки оформили члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Гуцульщини» з Путильського району. Вони мають перспективні плани поставляти свою продукцію не тільки для місцевих споживачів, але і в Арабські Емірати», – повідомили в департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Буковинські кооператори хотіли б поставляти сіно для арабських скакунів. Йдеться про елітні тварини, і їх господарі хотіли б годувати їх продуктом найвищої якості.

В облдержадміністрації відзначили, що сьогодні компанії з ОАЕ купують сіно в сусідній Румунії. Але за екологічними показниками українське сіно, вирощене в горах, нічим не поступається румунському.

Тим часом директор кооперативу Сергій Терен уточнив, що сіно попередньо має пройти лабораторні дослідження в Еміратах.

«Вже є попередні домовленості на поставку нашого сіна в Арабські Емірати. Правда, ще повинні надати нашу продукцію для лабораторних досліджень, але я впевнений в якості нашого сіна. Сподіваюся, що найближчим часом вийдемо на цей ринок. Тоді вже зможемо розширити виробництво, закупити нову техніку»,– зазначив підприємець.

За словами керівника бізнесу, кооператив має кілька земельних ділянок, на яких вирощує траву, косить її і продає місцевим жителям.

milkua.info

Більше новин
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
Боротьбу з нодулярним дерматитом «внесли» в бюджетні витрати
16-лют-2018

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer

Детальніше
Стан вітчизняного свинарства: підсумки 2022 — перспективи 2023
21-груд-2022

20 грудня відбувся захід «Вітчизняне свинарство: підсумки 2022 та перспективи 2023», організований Асоціацією «Свинарі України» Міністерством аграрної політики та продовольства України, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та «Фенікс Агро». 

Учасники заходу обговорили діяльність галузі свинарства у період воєнного стану та фактори, що будуть визначати умови роботи галузі наступного року.

Під час обговорення заступник директора департаменту-начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус окреслила ситуацію на ринку свинини. 

Зокрема було зазначено, що відповідно до балансу попиту та пропозицій м’яса та м’ясопродуктів на 2022 рік прогноз виробництва свинини складатиме 625 тис. т. Це дозволить в нинішніх умовах забезпечити споживання на кожну особу 20 кг свинини в рік (у 2021 році було 19,9 кг).

Протягом поточного року було застосовано ряд інструментів фінансової підтримки, деякі з них будуть продовжені і в наступному році, а саме: доступні кредити 5-7-9 %, надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності, бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 га) для провадження сільськогосподарської діяльності, а також надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, садівництва, ягідництва та виноградарства.

minagro.gov.ua

Детальніше
Встановлено нові правила поновлення договору оренди землі
03-серп-2020

Кабінет міністрів України вніс зміни до типового договору оренди землі. 30 липня постанова Кабміну від 22 липня №650 набула чинності.

Про це повідомляється на сайті КМУ.

Передбачено, що при оренді землі під полезахисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, зазначаються:

вид,

конструкція,

віковий період,

головна порода,

інші характеристики лісосмуг.

Заходи з утримання і зберігання лісосмуг з такими характеристиками здійснюються орендарем відповідно до встановлених Кабміном правилами. У разі передачі в оренду державної або комунальної землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) включається право орендодавця вимагати від орендаря збереження родючості ґрунтів шляхом проведення не рідше від одного разу на три роки перевірки стану орендованих ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

За передачі в оренду ділянок меліорованих земель і тих, на яких проводиться гідротехнічна меліорація, включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції в розвиток і модернізацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їхній належній експлуатації.

Також під час оренді с/г землі може включатися вимога щодо:

дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування;

збереження родючості ґрунтів;

дотримання державних стандартів, норм і правил у відповідності зі статтею 24 Закону «Про оренду землі»;

припинення договору оренди шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 Закону «Про оренду землі» в разі недотримання цієї вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої ділянки або приведення його у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок