Встановлено нові правила поновлення договору оренди землі

03-серп-2020

Кабінет міністрів України вніс зміни до типового договору оренди землі. 30 липня постанова Кабміну від 22 липня №650 набула чинності.

Про це повідомляється на сайті КМУ.

Передбачено, що при оренді землі під полезахисними лісосмугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, зазначаються:

вид,

конструкція,

віковий період,

головна порода,

інші характеристики лісосмуг.

Заходи з утримання і зберігання лісосмуг з такими характеристиками здійснюються орендарем відповідно до встановлених Кабміном правилами. У разі передачі в оренду державної або комунальної землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) включається право орендодавця вимагати від орендаря збереження родючості ґрунтів шляхом проведення не рідше від одного разу на три роки перевірки стану орендованих ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

За передачі в оренду ділянок меліорованих земель і тих, на яких проводиться гідротехнічна меліорація, включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції в розвиток і модернізацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їхній належній експлуатації.

Також під час оренді с/г землі може включатися вимога щодо:

дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування;

збереження родючості ґрунтів;

дотримання державних стандартів, норм і правил у відповідності зі статтею 24 Закону «Про оренду землі»;

припинення договору оренди шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 Закону «Про оренду землі» в разі недотримання цієї вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої ділянки або приведення його у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Більше новин
В Україні почали діагностувати нодулярний дерматит методом ІФА
23-трав-2017

Діагностика нодулярного дерматиту методом імуноферментного аналізу (ІФА) стала можливою в Україні.

Про це повідомили в науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК BIOSAFETY CENTER.

Так, французька компанія «ID.vet» випустила спеціальний набір для діагностики нодулярного дерматиту у великої рогатої худоби. Цей набір дозволяє виявляти як постінфекційні, так і поствакцинальні специфічні антитіла до Capripoxvirus. При його використанні виключена можливість крос-реакції з Parapoxvirus.

Як повідомили у BIOSAFETY CENTER, застосування набору для дослідження зразків від вакцинованих тварин дозволяє виявити антитіла через 20 днів після вакцинації і до 7 місяців після вакцинації. Його специфічність становить 99,7% для великої рогатої худоби.

Свою думку висловив ветеринарний лікар АВМ Ігор Присяжнюк: «Заразний вузликовий дерматит — інфекційна хвороба, яка вирувала Південною Європою восени. Тільки зима зупинила її поширення та захистила Україну від проникнення цієї небезпечної коров'ячої хвороби. Але попереду період інтенсивного льоту та розмноження комах. Своєчасна діагностика захворювання дозволить вчасно вживати швидких заходів і уникнути поширення хвороби».

Прес-служба АВМ

Детальніше
Озвучено першочерговий пакет реформ для підтримки української економіки
15-квіт-2022

Українська економіка у 2022 р. впаде як мінімум на 30%. Економічні показники залежать від того, наскільки затягнеться війна, коли відновиться логістика та експорт через порти.

Про це повідомив генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, пише Forbes.

«Сьогодні важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Головне, щоб держава нам не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна», — зазначає Томаш Фіала.

Він додав, що зниження податків — завжди правильна ідея, але це не змусить бізнес працювати під час війни. 

«Якщо бізнес почуватиметься безпечно, він працюватиме, а якщо ні — не буде навіть із низькими податками», — вважає Томаш Фіала.

«Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю, нам це вдасться зробити».

На думку Томаша Фіали, після війни держава має впровадити базовий пакет економічних реформ. Серед першочергових завдань — максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі, запустити приватизацію, відновити логістику та експортні потоки.

«Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися», — зауважує експерт.

За його словами, драйвером української економіки після війни може стати приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграцію.

«Коли інвестори зрозуміють, що Україна — майбутній член Євросоюзу, і процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди — повертатися до країни», — резюмував Томаш Фіала.

AgroPortal.ua

Детальніше
Упав експорт продукції з доданою вартістю
29-січ-2019

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини у 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Натомість експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB мають надію, що ситуація зміниться на краще вже у 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані закордоном позиції, а це зокрема:

- соняшникова олія;

- м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

- цукор (буряковий);

- вироби з шоколаду;

- хлібобулочні вироби.

Цьогоріч список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед та соєва олія, кажуть в UFEB.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою і високою доданою вартістю - як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“iPhone складається з більш ніж 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. - їх здобувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпуса, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна "яблука", яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, - зазначає видання.

Тож, і виходить, що поки Україна поставляє сировину – заробляють на ній всі інші

Джерело: УНН

Детальніше
Україна вже імплементувала 400 технічних регламентів ЄС у агрогалузі
05-лют-2018

У процесі імплементації Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з Євросоюзом Україна вже адаптувала до національного законодавства близько 400 технічних регламентів у агрогалузі.

«Станом на сьогодні близько 400 технічних регламентів ЄС вже наближені до українського законодавства», — повідомив посол.

Точицький зазначив, що за цим стоять роки тяжкої підготовчої роботи, спрямованої на запровадження сучасних та єдиних з ЄС стандартів ведення сільського господарства, вимог у галузі безпеки продуктів харчування.

«Цими результатами ми великою мірою завдячуємо Угоді про асоціацію з ЄС, яка містить важливий розділ щодо наближення законодавства ЄС до національного, зокрема, в галузі санітарних та фітосанітарних стандартів», — сказав представник України при ЄС.

Він підкреслив, що зона вільної торгівлі Україна-ЄС відкриває суттєві торговельні можливості для українських експортерів у світлі нульових або знижених тарифів на практично 97% усіх товарів, що постачаються в ЄС, включаючи імпортні квоти для багатьох чутливих сільськогосподарських продуктів.

«Процес законодавчої апроксимації - вулиця з двостороннім рухом. В міру просування зазначених законодавчих реформ покращуватимуться й інвестиційний та бізнес-клімат в Україні. Європейські компанії першими відчують позитивні змін», — переконаний Точицький.

milkua.info за матеріалами ukrinform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок