Боротьбу з нодулярним дерматитом «внесли» в бюджетні витрати

Благополуччя корів залежить в тому числі від того, як самі фермери ставляться до тварин і до своєї роботи. Вчені з Німеччини і Великобританії не тільки довели це, але встановили, до чого конкретно може привести недбалість в справах — наприклад, до зниження продуктивності корів або до виникнення маститу.

Роботу вчених профінансувало Міністерство харчової промисловості та сільського господарства ФРН. В ході роботи дослідники покладалися на існуючі публікації, що описують ферми Великобританії, Нідерландів, Норвегії та інших країн. З 1144 наукових робіт, присвячених особистісним якостям працівників сільського господарства, були відібрані і проаналізовані 38.

З'ясувалося, що наукове співтовариство протягом десятиліть спостерігало залежність між особистісними якостями фермерів, ставленням до худоби і її благополуччям. Мартін Сібрук, який в 1972 році затвердив термін «взаємини людини і тварини», припустив, що зміцненню цих відносин сприяють уважність і акуратність з боку працівника.

Вплив ставлення до корів був зафіксований в 94% наукових праць, а роль особистісних якостей — в 50%. Зокрема, було встановлено, що у працівників з ознаками неврозу корови не тільки давали менше молока за лактацію, а й вимагали більш значних витрат на ветеринарне лікування. Надої корів знижувалися і у працівників, які відчувають злість або депресію. Вчені пов'язують це з тим, що, перебуваючи під впливом негативних почуттів, людина витрачає власні емоційні ресурси і втрачає контроль за ситуацією.

Крім особистої відповідальності, помітний вплив на здоров'я худоби зробила задоволеність фермерів своєю роботою. Дослідники виявили, що якщо персонал ферми позитивно оцінював свою працю, то для молока від корів з цього підприємства був характерний нормальний вміст соматичних клітин. Відповідно до гіпотези, працівники, які усвідомлюють важливість справи, більш трепетно ​​ставилися до питань гігієни і огляду корів на предмет маститу і інфекцій.

Емпатія і прихильність до тварин в цілому асоціювалася з благополуччям на фермі. Була зафіксована і зворотна кореляція: на тих фермах, на яких викидень у телиці сприймався працівниками легше, ніж викидень у нетелі, спостерігався знижений рівень здоров'я всіх тварин. При цьому вчені відзначають, що в багатьох ситуаціях економічні фактори повинні превалювати над емоційними.

milknews.ru

«Тільки бюрократи виграють від нової версії Спільної сільськогосподарської політики ЄС», — сказав голова найбільшої французької асоціації фермерів FNSEA Крістіан Ламберт під час фермерських протестів в Парижі, які виступили проти планів змінити сільгоспполітику ЄС.

Ламберт прокоментував зустріч у паризькій штаб-квартирі Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) з питання про майбутнє CAP, який обговорювався Європейським комісаром з питань сільського господарства Філом Хоганом, міністром сільського господарства Франції Стефаном Травертом і представниками міністерств сільського господарства з інших країн ЄС.

Єврокомісія готує нову версію CAP, яка буде реалізовуватися в 2020 році. Політики обіцяють, що фермери виграють від майбутніх змін, якими нібито передбачено спрощення процедур і підвищення ефективності надання держпідтримки. У підготовленому проекті, який буде презентований громадськості в травні 2018 року, є моменти, що викликають занепокоєння з боку Франції та Польщі. Остання побоюється, що її дотації будуть переглянуті і віддані іншим державам, які зможуть потіснити поляків на своїх внутрішніх ринках.

Найважливіший момент новій редакції CAP — майбутні скорочення дотацій через Brexit. Великобританія є четвертим за величиною платником в бюджет ЄС, і її вихід з ЄС, запланований на березень 2019 року, не дозволяє робити будь-які прогнози майбутнього бюджету CAP.

Міністр Траверт також критикував «занадто складні і нечіткі критерії», згідно з якими будуть надаватися субсидії. Франція хотіла б, щоб на наступному етапі CAP «створила реальний кризовий резерв, гнучкий і простий», — цитує представника французького Міністерства сільського господарства економічний щоденник Les Echos.

Французькі фермери виступили «проти все складнішої ситуації, в якій вони знаходяться», і проти міжнародних угод, які «загрожують недобросовісною конкуренцією».

PigUA.info

Очікуваний експорт у вересні – близько 5 млн т сільськогосподарської продукції. Про перспективи експорту та його важливість для України та світу розповів під час ефіру «Суспільне спротив» перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Можливість експортувати є критично необхідною для українського аграрного сектору. Для внутрішнього споживання використовується 25−30% сільськогосподарської продукції. Близько 70% йде на експорт, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у світі», — акцентував Тарас Висоцький.

За його словами, Україна в умовах війни може збільшувати темпи експорту до 1 млн т щомісяця.

Висоцький додав, що у вересні очікують експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції.

«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник Міністра.

аgravery.com

Згідно з даними Державної служби статистики, станом на 1 грудня п.р. запаси зернових культур в Україні становили 33,4 млн тонн, що на 10,3 млн тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше.

Як уточнюється, до звітної дати в аграрних підприємствах зберігалося 20,7 млн тонн зернових культур, що на 37% перевищує показник на 1 грудня 2020 р., а на підприємствах, що здійснюють переробку та зберігання, – 12,7 млн тонн, що на 58% більше за показник 2020 р.

Зокрема, до початку поточного місяця в наявності було 10,1 млн тонн пшениці (+49% до показника на 1 грудня роком раніше), 1,7 млн тонн ячменю (+25%), 20,6 млн тонн кукурудзи на зерно (+46%), 255,5 тис. тонн жита (+20%), а також 8,2 млн тонн насіння соняшнику (+27%).

АПК-Інформ