В аграрному комітеті розповіли як розділити держпідтримку для АПК на 2019 рік

28-вер-2018

Діючу систему держпідтримки для АПК потрібно зберегти на 2019 рік та покращити механізми отримання коштів аграріями. Таку думку висловив народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко в рамках круголого столу на тему «Бюджетний пиріг — 2019: можливості та виклики».

В рамках проведеного аналізу з’ясувалося, що з 4 млрд грн на тваринництво виділено за перше півріччя тільки 226,8 млн грн: 220,1 млн грн отримали 5 компаній за те, що здали в експлуатацію/реконструювали тваринницьких об'єктів на суму 733,7 млн грн та ще 6,7 млн грн дотації за молодняк ВРХ.

В бюджет 2018 року була закладена сума 6,3 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу. Це мінімально можлива сума, яку держава виділила на підтримку драйвера економіки, яким виступає аграрний сектор, — пояснив Олександр Бакуменко.

За його словами, сьогодні Україна займає третє місце в Європі по ринку зерна, перше місце по експорту олії, а товарна продукція нашого сільгосподарства впевнено займає основні ніші на зовнішніх ринках, демонструючи показник у $18 млрд.

Народний депутат переконаний, що уряд повинен зберегти діючі механізми держпідтримки, збільшувати її суми та вдосконалювати механізми виплати коштів, бо цим шляхом іде увесь світ.

У США програма підтримки АПК сягає суми $8,6 млрд, в ЄС ця сума знаходиться на позначці €50 млрд, то в України ця сума у доларах складає близько $200 млн. Наразі програма виконання підримки АПК дуже низька. Те що ми бачимо — це близько 11%. Тому що змінилися підходи до виконання. Кабмін створював нові порядки, вони були затягнуті у часі і в результаті порядок доступу виробників до коштів був ускладнений. Як член аграрного комітету я можу сказати, що ми вкрай незадоволені процесом освоєння цих ресурсів, — пояснив Олександр Бакуменко.

На його думку, поширюватися така підтримка має на всіх (тваринників, рослинників та фермерів) та стимулювати виробництва продукції з більшою доданою вартістю.

Завдяки тваринницькій і рослинницькій індустрії України, ми сьогодні самодостатня держава з точки зору забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Ми вийшли на перше місце по виробництву рослинного масла. Ми експортуємо близько 85% продукції тваринництва. Простіше кажучи, якщо ми говоримо про Україну, як про сировинний придаток — це одне питання. Якщо ж ми хочемо, щоб країна торгувала продукцією з високою часткою доданої вартості, держава повинна всебічно, цілеспрямовано підтримувати ці сектори АПК, — заявив Бакуменко.

Крім того, заступник голови аграрного комітету додає, що обов’язкова умова державних програм бюджетної підтримки — їх довготривалість і стабільність.

Якщо говорити про вектор підтримки АПК, то це має бути прогнозована політика, як мінімум, на п’ять років. Якщо бізнес буде розуміти, що програма — це постіно діючі порядки, тоді можна очікувати виконання цих програм, — підсумував він.

agropolit

Більше новин
Від Лапи вимагають обмежити ввезення м'яса з АЧС-позитивних країн ЄС
07-груд-2018

Українські фермери звернулися до Держпродспоживслужби з проханням переглянути умови імпорту свинини з тих країн ЄС, де не вщухає африканська чума свиней (АЧС). Відповідне звернення на адресу голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи скерувала Асоціації "Свинарі України", передає УНН.

Так, з початку року спалахи АЧС зафіксували у 6 країнах ЄС, поінформували Лапу в асоціації. Зокрема, у Бельгії - 98 випадків, Болгарії - 4, Латвії - 621, Польщі - 2 тис. 105, Румунії - 1 тис. 222, Угорщині - 57 випадків.

"Зважаючи на активне розповсюдження африканської чуми свиней у згаданих країнах та високий ризик її занесення на територію інших держав, Асоціація "Свинарі України" звертається з проханням переглянути умови торгівельних відносин з країнами-учасницями ЄС, зокрема з тими, що мають АЧС-позитивний статус, щодо поставок м'яса свиней, свинячих субпродуктів, жиру та м'ясопродукції з них, яка не пройшла належної термічної обробки, з метою уникнення подальшого поширення вірусу із контамінованою продукцією та погіршення епізоотичної ситуації", - йдеться у тексті звернення.

Як писав УНН, на території різних областей України з початку року було зафіксовано вже більше 130 випадків АЧС.

Контролери стверджують, що тримають ситуацію на контролі, проте ані фермери, ані експерти агросектору із ними не згодні.

В Асоціації тваринників кажуть, що влада бездіє: не затверджується державна стратегія подолання АЧС. Більше того, в країні навіть відсутній профільний міністр. 

Тим часом, збитки селян і фермерів через АЧС вже досягли мільйонних позначок і продовжують зростати.

Депутат ВР Сергій Тригубенко, у свою чергу, вважає, що боротися з АЧС Україні заважають нескінченний процес реформування Держпродспоживслужби та відсутність професійних кадрів. 

Джерело: УНН

Детальніше
USDA підвищило прогноз експорту української кукурудзи до 24 млн т
14-січ-2021

Міністерство сільського господарства США (USDA) переглянуло оцінку виробництва кукурудзи в Україні, збільшивши її до 29,5 млн т.

«Збільшення виробництва кукурудзи в Україні буде більш ніж компенсоване зменшенням валового збору в Аргентині через скорочення посівних площ і Канаді, де, не дивлячись на більші порівняно з минулим роком площі під культурою, була отримана низька врожайність», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, прогнозується зростання експорту української кукурудзи у 2020/21 маркетинговому році на 1,5 млн т — до 24 млн т.

agravery.com

Детальніше
В серпні УМІ зріс на 3,7% — Андрій Ярмак
07-вер-2021

В серпні індекс умовної прибутковості виробництва молока зріс на 3,7%, після рекордного зростання на 10,5% в липні.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Більше половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко (на 1,9%), що завжди дає виробнику значно більше морального задоволення, ніж здешевлення кормів, але здешевлення кормів теж відбулося, аж „на цілих“ 1,7%, правда всередині концентрованого міксу відбувалося незрозуміло що — тільки подумайте — фуражна пшениця подорожачала на 20% протягом одного місяця, а соняшниковий шрот подешевшав на 10% в той самий час», — повідомив економіст.

Він зауважує, що прибутки (у кого вони були) в серпні 2021 року були лише на 3,7% нижчими, ніж в 2020 році в цей самий місяць, що непогано, бо на початку року різниця сягала 44%.

При цьому, це був другий найгірший серпень за останні 5 років з точки зору прибутковості виробництва молока. Перші 7 місяців 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 24,4% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це й далі найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Як правило УМІ в вересні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в вересні становило 10%, але минулого року вперше в вересні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік…Також зовнішній фактор є переважно позитивним. Протягом останнього місяця світові ринки переважно потроху зростали. Правда для нас це стає менш актуальним, бо ми мало експортуємо і мало імпортуємо, відносно, звичайно», — підсумував Андрій Ярмак.

Детальніше
В січні 2021 року УМІ встановив відразу кілька антирекордів
05-лют-2021

Український молочний індекс (УМІ) в січні знизився на 10,1%, і це найрізкіше історичне падіння на початку року. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Уявіть собі, що навіть в сезон великого молока досить неприбуткового 2020-го року виробники заробляли на третину більше, ніж в січні 2021-го року. Причина знову та сама — корми. Світовий ринок просто втік дуже далеко від реальності. Держави надрукували дуже багато нічим незабезпечених грошей, і велика кількість спекулянтів ганяють їх між акціями — теслами, біткоїнами та фьючерсами на кукурудзу. Не факт, що це „зернове раллі“ не обернеться зерновим крахом вже в найближчому майбутньому», — розповідає експерт.

В січні УМІ встановив відразу кілька антирекордів:

найрізкіше історичне падіння прибутковості в січні (-10,1%);

найбільше падіння прибутковості до попереднього року (-44,2% — майже вдвічі);

найнижча історична прибутковість січня (на 12,5% нижча, ніж в 2015-му році, коли було дуже скрутно).

«Цікаво, що лютий в Україні завжди є негативним для прибутковості. Але куди ж ще?! Поки що не видно, щоб хтось зміг особливо підняти ціни на молоко, хоча в світі ціни пішли вгору, особливо знову актуальним стають молочні жири», — зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок