В серпні УМІ зріс на 3,7% — Андрій Ярмак

07-вер-2021

В серпні індекс умовної прибутковості виробництва молока зріс на 3,7%, після рекордного зростання на 10,5% в липні.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Більше половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко (на 1,9%), що завжди дає виробнику значно більше морального задоволення, ніж здешевлення кормів, але здешевлення кормів теж відбулося, аж „на цілих“ 1,7%, правда всередині концентрованого міксу відбувалося незрозуміло що — тільки подумайте — фуражна пшениця подорожачала на 20% протягом одного місяця, а соняшниковий шрот подешевшав на 10% в той самий час», — повідомив економіст.

Він зауважує, що прибутки (у кого вони були) в серпні 2021 року були лише на 3,7% нижчими, ніж в 2020 році в цей самий місяць, що непогано, бо на початку року різниця сягала 44%.

При цьому, це був другий найгірший серпень за останні 5 років з точки зору прибутковості виробництва молока. Перші 7 місяців 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 24,4% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це й далі найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Як правило УМІ в вересні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в вересні становило 10%, але минулого року вперше в вересні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік…Також зовнішній фактор є переважно позитивним. Протягом останнього місяця світові ринки переважно потроху зростали. Правда для нас це стає менш актуальним, бо ми мало експортуємо і мало імпортуємо, відносно, звичайно», — підсумував Андрій Ярмак.

Більше новин
Українську молочку витісняє іноземна: чому бізнес невигідний та приклади підтримки галузі в Європі
02-бер-2020

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже — має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає все менш вигідно.

Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту з ЄС.

За словами власника тваринницької ферми Володимира Хвостова, в даний час українські аграрії не заробляють, а ледь «виходять в нуль». Тримати худобу — збитково, і молочники збувають тварин.

«Почали вирізати худобу. Останні 3 місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейськой», — заявив він.

Підприємство тваринника налічує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 т молока. До 2016 р. держава компенсувала ПДВ, в 2018 р. — давало дотації, в 2020 р. — жодної привілеї для національних молочників немає.

Згідно з повідомленням, європейці в той же час піклуються про своїх тваринників. Наприклад, молочник в Парижі отримує € 580 на корову в рік. Це — 15,5 тис. грн, або в 2,2 рази більше, ніж тваринник в Україні.

«Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти», — зазначила експерт Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

За її словами, європейський молочник платить ПДВ державі в розмірі 5−6%, український — 20%. Підтримку на корову європейські аграрії мають, українські — на цей рік немає. І на додаток — відсоток по кредиту: 0−2% в ЄС і 20% — в Україні.

«І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток», — підкреслила Олена Жупінас.

latifundist.com за матеріалами  ICTV

Детальніше
Як покращити економічне становище в умовах воєнного стану
16-бер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними бізнес-асоціаціями, зокрема з Асоціацією «Свинарі України» звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голів профільних комітетів парламенту з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки.

Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.

Серед пропозицій експертів:

Загальні

Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).

Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.

Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.

Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.

Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.

Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.

Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікаційні:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Судові:

  1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
  2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)

Психологічні:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.

Підписанти:

Торгово промислова палата

Асоціація платників податків України

Всеукраїнська аграрна рада

Асоціація власників малого та середнього бізнесу

Бізнес-спільнота Board

Укркондпром

Асоціація виробників України

Борошномели України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів м’яса

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація ІТ Україна

Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація Софтвеар Україна

Асоціація приватних роботодавців

Національна асоціація страховиків України

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація виробників молока

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Асоціація учасників валютного ринку

Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»

Бізнес асоціація освітніх закладів

Міжнародна бізнес асоціація

Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»

Жіноча ділова палата України

PigUA.info за матеріалами uacouncil.org

 

Детальніше
В Україні створять аграрний реєстр
09-жовт-2019

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua

Детальніше
Україна вивезла майже усе торішнє зерно
22-лист-2022

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок